Дерево та його частини

Основним об’єктом досліджень у лісовій таксації є окреме дерево. Воно може бути поділене на окремі частини за природними ознаками і за виробничим значенням.

За природними ознаками дерево поділяється на такі частини:

ü стовбур – ділові сортименти, дрова, відходи (кора від ділових сортиментів і вершинка);

ü крона – дрова, гілля, лапка (тонкі гілочки з хвоєю або листям);

ü пні і корені – дрова, у деяких порід сировина для хімічної переробки.

Питома вага тієї чи іншої частини у загальному об’ємі дерева залежить від умов росту. Так, дерево, яке виросло поодиноко на відкритому просторі, має добре розвинену крону, корені і слабо розвинений стовбур; дерево, яке росте в густому насадженні, навпаки, має погано розвинуту крону і корені та добре розвинений прямий стовбур (див. рис. 1.1).

За дослідженнями, у густих деревостанах частка стовбура становить 60-85%, на гілки припадає 5-25%, а на корені - 5-30% загального об’єму дерева.

У загальному об’ємі ростучого дерева ці частини становить різні величини, які наведено у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Об‘єм окремих частин дерева

Із наведених даних бачимо, що найбільша частина об’єму припадає на стовбур. На сьогодні стовбур є найціннішою частиною дерева, тому його таксації приділяється найбільша увага. Однак і з інших частин дерева отримують багато цінних продуктів. У лісохімічній промисловості з коренів отримують смолу, скипидар, вугілля; з кори - ефірні масла, оцтову кислоту, метиловий спирт та інші продукти. Нарешті ці частини йдуть на паливо, що сьогодні набуває суттєвого значення, особливо у лісодефіцитних районах.

За виробничим значенням стовбур дерева розподіляється на:

ü ділову деревину;

ü дров’яну деревину;

ü відходи, гілля (хворост).

У свою чергу ділова деревина складається з різних промислових сортиментів, які мають найрізноманітніше використання у національній економіці: пиловник, будівельний ліс, кряжі (шпальний, фанерний, клепковий, сірниковий), рудстійка, баланси, шпон (струганий, лущений) та інше.

Вихід ділової деревини та окремих промислових сортиментів виражається у відсотках від загального об’єму стовбурної деревини і є вагомим показником, який дуже широко використовується у лісовому господарстві. Цей показник для листяних порід коливається у межах від 20 до 70%, а для хвойних порід - від 85 до 90%.

[1.2] ст.21-22; [1.4] ст. 9-11

2. ТАКСАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ СТОВБУРА ДЕРЕВА І ДЕРЕВОСТАНУ, ЇХ ПОЗНАЧЕННЯ ТА ТОЧНІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ

Таксаційний показник – об’єктивно наявна біометрична характеристика дерева. В лісовій таксації прийнято малими латинськими літерами позначати таксаційні показники окремого дерева, або його частини, а великими – середні таксаційні показники деревостанів.

В табл. 1.2 наведено таксаційні показники окремого дерева та сукупності дерев (деревостану), їх позначення, одиниці та точність виміру.

Таблиця 1.2

Таксаційні показники окремого дерева та деревостану, їх позначення, одиниці та точність виміру

Запаси деревини на пні, а також ділову деревину обліковують у щільних кубометрах; дрова, хворост, пні, корені і деякі дрібні ділові сортименти - у складочних кубометрах з наступним перерахуванням їх у щільні.

В окремих випадках особливо цінна деревина (самшит, горіхові напливи) враховується у вагових одиницях (кілограмах, тоннах). Експортні лісоматеріали, тобто ті, що відправляють на закордонні ринки, обліковуються в тих одиницях, які прийняті в цих країнах, або в метричних мірах.

[1.2] ст.22-23; [1.4] ст. 9-11; [1.5] ст. 9-13

3. ПОХИБКИ ВИМІРЮВАНЬ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ВЛАСТИВОСТІ

При будь-яких вимірюваннях завжди є похибки. Вони позначаються грецькою буквою Δ (дельта) з додаванням букви, яка позначає вимірювальний таксаційний показник.

Наприклад, Δ _d – похибка у визначенні діаметра, Δ _h – висоти.

Види похибок:

Абсолютні – виражаються в тих одиницях, в яких виміряні таксаційні показники.

Відносні – виражаються у відсотках від істинного значення. Позначаються Р_{Δ d}, Р_Δ h і т.д.

При визначенні величини похибки встановлюється і знак похибки (+ або -).

Наприклад: візьмемо два дерева, істинна (правильна) висота яких становитиме 30 м та 15 м. При вимірюванні висот дерев отримані наступні результати: для першого дерева 28, 5 м, для другого – 16, 5 м.

Абсолютні похибки відповідно складають:

для першого дерева Δ _h = h_вим - h_іст = 28, 5 м – 30 м = -1, 5 м,

для другого дерева Δ _h = 16, 5 м – 15 м = +1, 5 м.

Відносні похибки складають:

для першого дерева: Р_{Δ h} = *100% = -5%;

для другого дерева: Р_{Δ h} = *100% = +10%.

Абсолютні похибки в обох випадках рівні, однак висота першого дерева виміряна в двічі точніше, ніж другого дерева, оскільки відносна похибка у вимірі першого дерева є меншою.

Групи похибок:

1. Грубі похибки – є нечастими, і залежать від якості роботи виконавця.

Наприклад: старший майстер лісу визначивши об’єм стовбура як 2, 6 м³, і помилково записав у відомість 0, 26 м³. Ці похибки є значними по величині, і їх можна легко виявити.

2. Систематичні похибки – виявляються в результаті несправності інструментів вимірювання, застосування невірних таблиць (розряди, і т.п.), а також із-за індивідуальних особливостей виконавця. Їх можна попередити шляхом контролю за якістю вимірювань, надійністю інструментів і таблиць або вводячи поправку в результати вимірювань.

3. Випадкові похибки – є неминучими прибудь-яких вимірюваннях. Викликаються випадковими причинами, тому вважаються такими, що їх уникнути неможливо.

Наприклад: один і той же виконавець неодноразово вимірюючи одним і тим же інструментом яку небудь величину, може отримати її різні значення. Повністю її уникнути не можливо, але її величину можна зменшити, якщо знати властивості цієї похибки (із теорії похибок):

1) малі похибки зустрічаються частіше;

2) при багаторазових вимірюваннях похибки з додатніми і від’ємними значеннями однаково ймовірні, причому кожній додатній похибці відповідає рівна по абсолютній величині від’ємна похибка;

3) із збільшенням числа вимірів алгебраїчна сума випадкових похибок наближається до нуля.

[1.4] ст.12 -13; [1.5] ст. 10-11

4. ВПЛИВ ПОХИБОК, ЯКІ ДОПУЩЕНІ ПРИ ВИМІРЮВАННІ ВИСОТИ, ДОВЖИНИ І ДІАМЕТРА, НА ТОЧНІСТЬ ОБ’ЄМУ СТОВБУРА

Довжина зрубаного стовбура, або висота зростаючого дерева є одним із об’ємотвірних факторів, тому похибка, допущена при їх вимірюванні призводить до появи похибки в об’ємі. Похибка, допущена при вимірюванні довжини зрубаного або висоти зростаючого дерева, дає рівну похибку по величині і знаку похибку в об’ємі стовбура:

P_{Δ v} = P_{Δ h}

Похибка, допущена при вимірюванні діаметра, переходить в об’єм стовбура у подвійному розмірі:

P_{Δ v} = ±2P_{Δ d}

В такому ж розмірі, похибка допущена в діаметрі, перейде і в площу поперечного перерізу:

P_{Δ g}= ±2P_{Δ d}

[1.4] ст.19; [1.5] ст. 16-17

5. КОНСТРУКЦІЯ ТА ТЕХНІКА ЗАСТОСУВАННЯ ТАКСАЦІЙНИХ ПРИЛАДІВ ТА ІНСТРУМЕНТІВ ПРИ ВИМІРЮВАННІ ДІАМЕТРА ЗРОСТАЮЧОГО ДЕРЕВА

Вимірювання діаметра (товщини) стовбура, його частин і заготовлених круглих сортиментів здійснюється за допомогою мірної вилки, мірної скоби, рідше складного метра або стрічки. Діаметри вимірюються як віддаль між двома паралельними дотичними (рис. 1.2).

Стандартна лісова мірна вилка (рис. 1.3) є основним приладом, який дуже широко застосовується при здійсненні таксаційних робіт.

Рис. 1.3. Стандартна дерев’яна мірна вилка

(а – сторона з 2-сантиметровими поділками; б- сторона з 4-сантиметровими поділками)

Стандартна лісова мірна вилка складається з трьох частин:

1) мірної лінійки;

2) рухомої ніжки;

3) нерухомої ніжки.

На вимірювальній лінійці наносяться поділки через 0, 5 см з одного і через 1 см з другого боку (рис. 1.4). На шкалі нанесені цифри, які служать для визначення величини діаметра дерева. Рухома ніжка за допомогою отвору, який вона має, вільно пересувається вздовж мірної лінійки. Нерухома ніжка щільно з’єднана з мірною лінійкою (під кутом 90°) і становить з нею одне ціле. Для закріплення рухомої ніжки в потрібному положенні на ній передбачений стопорний гвинт. Довжина лінійки повинна бути дещо більшою за товщину найтовстішого дерева, яке може трапитися при обмірах.

Мірна вилка повинна відповідати таким вимогам:

1) Ніжки вилки під час обміру і зняття відліку повинні бути паралельні між собою і перпендикулярні до вимірювальної лінійки.

2) Довжина ніжок повинна бути більшою за половину довжини лінійки.

3) Поділки на лінійці повинні бути чіткими і правильними.

4) Рухома ніжка повинна вільно і плавно пересуватися уздовж лінійки.

5) Вилка повинна бути міцною, легкою, зручною і в користуванні портативною.

6) При повному наближенні ніжок внутрішні поверхні їх повинні доторкатися одна до одної за всією довжиною.

Матеріалом для виготовлення стандартної мірної вилки може бути дерево, сталь, алюміній, текстоліт. За стандартом мірна вилка виготовляється з деревини.

Розмітка лінійки мірної вилки

Залежно від мети таксаційних робіт виміри діаметрів здійснюються з різною точністю. На лінійці наносяться поділки в 0, 5 см, 1, 0 см, а при масових господарських вимірах ростучих дерев за ступенями товщини - в 1, 2 або 4 см.

Якщо на мірну вилку нанести всі поділки підряд, починаючи з 1 см, це ускладнить роботу, тому що при вимірах прийдеться щоразу думати, як заокруглити той чи інший вимір. Тому на мірну вилку звичайно наносять поділки із заокругленнями. Ці поділки в таксації називаються ступенями товщини.

Ступені товщини можуть мати різну величину:

при 1-см ступені: 1, 2, 3, 4, 5, 6 і т.д.

при 2-см ступені: 2, 4, 6, 8, 10, 12 і т.д.

при 4-см ступені: 4, 8, 12, 16, 20 і т.д.

При знятті відліку діаметри з величиною 0, 5 ступеня і більше заокруглюють до наступного ступеня, а діаметри менші 0, 5 ступеня до розрахунку не беруться. Для точних наукових досліджень застосовують мірні вилки з міліметровими поділками.

Для полегшення заокруглення відліків за ступенями товщини перший ступінь наноситься на мірну вилку в половинному розмірі, наприклад при односантиметрових ступенях перший ступінь наноситься в розмірі 0, 5 см, при двосантиметрових – 1 см, при чотирисантиметрових - 2 см. У такому випадку відлік діаметра здійснюється на лінійці за цифрою, яку бачать зліва зразу за рухомою ніжкою вже з готовим заокругленням. При вимірюванні великої кількості зростаючих дерев із середнім діаметром до 16 см приймають заокруглення до 2 см, а при середньому діаметрі більше 16 см виміри здійснюють за 4-сантиметровими ступенями товщини.

Таблиця 1.3

Належність діаметрів до різних ступенів товщини

При застосуванні 4-сантиметрових ступенів товщини в окремих обмірах максимальна помилка буде становити ±2см, що при діаметрі 16 см становитиме 12, 5%, а при розрахунках об’єму помилка вже досягне 25%. При діаметрі 32 см помилка становитиме 6, 25%, а за об’ємом спричинить помилку 12, 5%.

Як бачимо з наведеного прикладу, помилка доволі велика, тому при обмірі діаметрів тонкомірних дерев треба користуватися меншими заокругленнями, ніж при обмірах товстих. А при обмірах великої кількості дерев помилки будуть з різними знаками, тому зі збільшенням обмірів кінцева помилка буде наближатися до нуля.

Техніка вимірювання діаметрів

Щоб виміряти діаметр дерева мірною вилкою, треба відсунути рухому ніжку, потім прикласти мірну вилку до дерева так, щоб нерухома ніжка і лінійка доторкалися до де­рева, і повільно присунути рухому ніжку до дерева, і тільки потім взяти відлік за лінійкою, не знімаючи її з дерева. При вимірюванні мірною вилкою потрібно дотримуватися таких основних правил:

1) Місце виміру на стовбурі необхідно очистити від моху та лишайників;

2) Вимірювальна лінійка при обмірах повинна дотикатися стовбура; рухома ніжка повинна бути повільно присунута і дотикатися до стовбура без натиску;

3) Площина, яка проходить через лінійку і дві ніжки вилки, повинна бути точно перпендикулярна до осі стовбура;

4) Відлік з лінійки треба брати, коли вилка ще не знята зі стовбура;

5) Виміри діаметрів не повинні здійснюватися навпроти сучків та інших нерівностей на стовбурі (наростів, затесів та ін.);

6) При вимірюванні діаметрів окремого дерева виміри здійснюють у двох взаємно перпендикулярних напрямках і виводиться середньоарифметичне значення (рис. 1.2), а також можна напрямки вимірів орієнтувати стосовно сторін світу - Пн-Пд та Сх-Зх;

7) Роботи з мірною вилкою треба виконувати з особливою ретельністю, тому що помилки, які допущені при вимірюванні діаметрів, виявляють великий вплив на точність при розрахунках об’ємів;

8) Кінці ніжок повинні заходити за середину стовбура, бо інакше буде заміряна хорда, а не діаметр (рис. 1.5).

ВНИИЛМом розроблено спеціальний шаблон ШИД-0, 5 (рис. 1.6), де лінійка має форму лекальної кривої. Фінська комбінована мірна вилка (рис. 1.7), якою можна вимірювати діаметри не тільки зростаючих дерев, але й саджанців та пиломатеріалів.

В лісовпорядній практиці використовується портативна мірна вилка-висотомір Зайченка (рис. 1.8), виготовляється з дюралюмінію і складається з лінійки та вимірювальних ніжок. Одна ніжка служить упором, а іншою фіксується відлік діаметра. Достатня точність забезпечується при діаметрі до 40 см. Для обміру модельних дерев вилка не придатна.

Існує багато інших таксаційних інструментів та приладів для вимірювання діаметрів ростучого дерева.

Із сучасних приладів та інструментів використовуються мірні вилки закордонного виробництва, які можуть переважно з алюмінію (рис. 1.9). Вони легкі в експлуатації, їх поверхня не дає відблисків. Довжина мірної вилки може бути в межах від 40 до 127 см. Шкала нанесена великими цифрами і має градуювання в см, мм і дюймах.

Рис. 1.9. Сучасні мірні вилки закордонного виробництва

Електронні та комп’ютерні мірні вилки – зручний багатофункціональний прилад, який забезпечує точні результати вимірювань, має великий об’єм пам’яті, що дозволяє накопичувати дані, здійснювати їх опрацювання та обчислення, виводити дані на екран ноутбука та роздруковувати.

Електронна мірна вилка Нaglö f Digitech Professional (рис.1.10) - з підключеною шкалою діаметра може легко накопчувати і зберігати дані про дерев – діаметр, порода, якість (господарська придатність). Вбудований інфрачервоний приймач дає можливість отримання даних про висоти дерев з висотомірів «Vertex». Електронна мірна вилка використовується лише в поєднанні з програмами, що дозволяють накопичувати та обробляти дані.

Електронна мірна вилка Haglö f Mantax Digitech (рис. 1.11) призначена для роботи у сурових та складних погодних умовах. Пам'ять на 8000 замірів. Навігація здійснюється за допомогою лише трьох кнопок. Є можливість через інфрачервоний порт передати дані виміру висот з висотомірів серії Vertex.

Електронна мірна вилка Haglö f Digitech DP II (рис. 1.12) використовується для вимірювання як діаметрів зростаючих дерев, так і хлистів, сортиментів та пиломатеріалів у штабелях. Термінал для збору даних (мінікомп’ютер) можна кріпити як на рухомій ніжці, так і на запєясті руки. Використовується для калібрування валочної головки лісових комбайнів - харвестерів.

Електронні мірні вилки Masser Racal 500 (рис. 1.13) та Masser Racal TWC (рис. 1.14) зручні у використанні (тримати можна однією рукою), що дає можливість проводити заміри діаметрів на деревах, що зро-

Рис. 1.13. Електронна мірна вилка Masser Racal 500

Рис. 1.14. Електронна мірна вилка Masser Racal TWC

стають у важко-доступних місцях, або з низькоопущеним та розгалуженим гіллям. Masser Racal TWC (рис. 1.14) призначена для вимірювання дерев великих діаметрів.

Існують декілька варіантів комп’ютерних мірних вилок Masser.

Мірна рейка Haglö f Mantax Digitech Pro One- кріпиться на комп’ютерному порті терміналу Digitech.

Рисунок 1.16. Мірна рейка Haglö f Mantax Digitech Pro One

Рисунок 1.17. Процес вимірювання діаметра

Рейка притискається до стовбура, і лазерний промінь знаходить параметри кінців стовбура, після чого по цим двом кутам вираховує загальний діаметр стовбура. Зручна при одночасній вимітці дерев. Дозволяє вимірювати великі діаметри.

До мірних вилок є пристосування – лазерні вказівники Haglö f Gator Eyes (рис. 1.).Вони дозволяють виміряти діаметр дерева на відстані. Можна заміряти діаметр в будь-якій точці зростаючого дерева, а також діаметр гілок.

Рисунок 1.18. Лазерні вказівники Haglö f Gator Eyes

[1.2] ст. 23-29; [1.4] ст. 35-38; [1.5] ст. 15-16; [2.6] ст. 23-49; www.haglofcg.com; www.masser.fi; www.topcon.by; www.lessnabrk.ru

6. ТАКСАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СУМИ ПЛОЩ ПОПЕРЕЧНИХ ПЕРЕРІЗІВ У СУКУПНОСТІ ДЕРЕВ

Суму площ поперечних перерізів в даний час визначають приладом – кутовим шаблоном, або повнотоміром Біттерліха (рис. 1.19). Він являє собою дерев’яну або металеву рейку (лінійку) метрової довжини, до одного кінця якої перпендикулярно довжині прикріплена насадка з вирізом (діоптр) шириною 2 см. Повнотомір може бути й інших розмірів, але завжди співвідношення ширини вирізу насадки до довжини приладу повинно бути 1: 50, тобто довжина приладу більша ширини насадки в 50 раз.

Практичне вимірювання суми площ поперечних перерізів стовбурів деревостану в м²/га проводиться на кругових пробних площах (реласкопічних площадках) і зводиться до наступного: таксатор стає в насадженні, прикладає вільний кінець бруска до щоки на рівні ока і, тримаючи повнотомір у такому положенні та поступово повертаючись у місці стояння на 360⁰ (див. рис. 1.20), візує уздовж рейки через діоптр по черзі на стовбур кожного дерева на висоті 1, 3 м та веде облік провізованих дерев за наступним правилом (див. рис. 1.21): дерево яке перекриває діоптр (1б) – його площу поперечного перерізу приймають за 1 м², дерево яке точно закриває

діоптр (2в) – приймають за 0, 5 м2, дерева які не торкаються межі діоптра (3а) не враховуються.

Рис. 1.21. Облік провізованих дерев повнотоміром Біттерліха

Наприклад, число перекриваючих діоптр повнотоміра дерев було 20, точно закриваючих діоптр - 5. Тоді сума площ поперечних перерізів всіх дерев на 1 га буде рівна: Σ G = 20·1 м²+5·0, 5 м² = 22, 5 м².

За умов хвилястого рельєфу отриманий результат треба привести до горизонтального положення, тобто потрібно розділити цей результат на косинус кута нахилу даної місцевості.

В основі теорії повнотоміра лежить ідея, яка полягає у визначенні постійного співвідношення між площею поперечного перерізу стовбура, який перекриває діоптр повнотоміра і площі кругової пробної площі.

Таксаційний приціл або призма Анучина (рис. 1.22). Принцип роботи заснований на властивості зміщення зображення дерева при розгляді його через клиновидну призму. Прилад являє собою клиновидну скляну призму.

Під час вимірювання призму утримують на рівні очей на будь-якій відстані і проглядають через неї усі дерева, які попадають у поле зору на висоті 1, 3 м, повільно повертаючись при цьому на 360⁰. Візування на стовбур здійснюється одночасно через призму і поверх неї. При цьому частина стовбура, яка проглядається через призму буде зміщуватися в сторону. При частковому зміщенні (б), коли зміщена частина не виходить за межі товщини дерева, його площа поперечного перерізу приймається за 1 м², а якщо виходить (а) і як би повисла у повітрі, то таке дерево не враховується. При зміщенні, точно рівному товщині дерева (в), його приймають за 0, 5 м². За умов нерівного рельєфу результат необхідно перемножити на косинус кута нахилу місцевості.

Повнотомір лісогосподарський ПЛ-0, 5 (рис. 1.24) призначений для визначення суми площ поперечних перерізів стовбурів на 1 га таксованого насадження по способу Біттерліха. Складається із корпуса, кришки і шнура Корпус (1) являє собою пустотілий циліндр з діоптрами (див. рис. 1.25). На корпусі є отвори для кріплення шнура, на якому фарбою нанесені базисні відмітки. Кришка (2) має отвори для регулювання довжини шнура, а також закриває корпус повнотоміра із зібраним шнуром при транспортуванні. Шнур (3) призначений для зберігання постійної відстані від ока спостерігача до діоптрів. Порядок роботи: шнур одягають на шию, а корпус на великий палець. При витягнутій руці базисні відмітки на шнур знаходяться на рівні очей, що відповідає відстані від ока таксатора до корпуса повнотоміра розрахованому базису. Далі утримуючи повнотомір на витягнутій руці і візуємо на дерево на висоті 1, 3 м та проводимо підрахунок аналогічно як і за допомогою кутового шаблону (повнотоміру Біттерліха).

Повнотомір телескопічний ПТ складається із антени телескопічної, наконечника і колодки прицільної з діоптрами. Порядок роботи: спершу вибирають один із діоптрів в залежності від величини таксованої площі (див. табл. 1.4). Видвигають антену на максимальну довжину, а наконечник притуляють до ока. Через діоптр візуємо почергово на дерево на висоті 1, 3 м. Принцип підрахунку той самий, що й повнотоміром Біттерліха.

На даний час широко застосовуються ланцюгові реласкопи, які є дещо видозміненим кутовим шаблоном.

Ланцюговий повнотомір Haglö f Factor Gauge (рис. 1.27) виготовлений із прозорого міцного пластику синього кольору. Є чотири діоптри з реласкопічними коефіцєнтами: 0, 5; 1; 2 і 4 м²/га по два з кожної сторони повнотоміра. Міцний ланцюг довжиною 60 см.

Ланцюговий повнотомір Біттерліха (рис. 1.28) має діоптр шириною 1, 3 см і ланцюг довжиною 65 см.

Повнотомір з двома діоптрами (рис. 1.29). Один діоптр 1, 3 см для ланцюга довжиною 65 см, і другий діоптр шириною 2 см для пластикового стержня довжиною 1 м (рис. 1.30). В комплекті є кубатурна таблиця.

Повнотомір-висотомір Ludde (рис. 1.31) окрім визначення суми площ поперечних перерізів дає можливість заміряти і висоту зростаючого дерева. Повнотомір має дві рамки (діоптри): 1, 3 см - для ланцюга 65 см та 2 см для ланцюга або стержня довжиною 1 м. Виготовлений із ударостійкого пластика червоного кольору, добре помітного в лісі. На краю повнотоміра є лінійка от 0 до 10 см та отвір для закріпленні стержня.

Електронний повнотомір Masser RC2 (рис. 1.32) проводить підрахунок суми площ поперечних перерізів на вбудований калькулятор. Має програмований збір даних за призначенням.

Також використовується для вимірювання суми площ поперечних перерізів дзеркальний реласкоп та терареласкоп Біттерліха та сучасні дендрометрами.

Рис. 1.33. Лічильник для реласкопів та реласкоп з вбудованим електронним лічильником

[1.4] ст. 85-89; [1.5] ст. 23-25; [2.6] ст. 89-92; [2.1] ст. 45-54;