Етапи дисципліни

Організація торгівлі як галузь знань пройшла кілька етапів у процесі формування і становлення. Ще 1939 році проф. В. Виноградов і Ю. Лівшиц сформулювали засади, обґрунтували теоретичні основи організації торгівлі і виклали їх у підручнику " Організація і техніка радянської торгівлі".

У 50-х роках В. Виноградов і Г. Орлов поглибили деякі аспекти організації у підручнику " Організаційна побудова радянської торгівлі". Пізніше (1956 р.) за редакцією проф. С. Серебрякова вийшла фундаментальна праця " Організація радянської торгівлі", де було відображено багато нових теоретичних положень і методологічних підходів. За цим підручникам навчалися кілька поколінь студентів торговельних вузів.

Особливості організації державної і кооперативної форм торгівлі обумовили появу підручника " Організація і техніка радянської кооперативної торгівлі" (1966 р.) за редакцією проф. С. Сіденко. У цій праці комплексно розглядалися питання організації кооперативної торгівлі та громадського харчування, заготівель, тому підручник широко використовувався у навчальному процесі кооперативних вищих навчальних закладів СРСР.

Спеціалізація організації торгівлі ще більше поглибилась з виходом підручників В. Бурмістрова " Організація торгівлі непродтоварами" (1982 р.) та " Організація торгівлі продтоварами" (1989 р.) за редакцією П. Г. Гончарова. В умовах глибокої спеціалізації державної торгівлі така диференціація організації виправдала себе. Однак для сільської торгівлі з величезною кількістю змішаних крамниць і універсальних оптових баз потрібен був інший підручник. І він з'явився 1974 року — " Організація радянської кооперативної торгівлі" (автор — проф. Ш. Опельбаум).

Наприкінці 80-х років позначився новий поворот у розвитку організації торгівлі як галузі знань — її інтеграція з іншими науками, передусім з економікою та управлінням. Було випущено кілька " комбінованих" підручників та посібників: " Економіка, організація і планування кооперативної торгівлі" за редакцією проф. А. Фрідмана, " Торговельна справа: економіка і організація" за редакцією проф. Л. Брагіна та проф. Т. Данько. У цих працях в різних співвідношеннях співіснували фрагменти різних наук, мало пов'язаних теоретично і практично між собою.

Такі конгломерати не збагатили ні економіку, ні управління, не кажучи вже про організацію торгівлі, яка " розчинилася" у середовищі невластивих їй законів, принципів, правил, підходів. Тому були потрібні нові пошуки, які привели до створення сучасного, ринково спрямованого підручника " Організація торгівлі" (автор В. Єгоров), де розглядаються питання суто організації торгівлі.

Важливо зауважити, що зарубіжна сучасна наука про організацію торгівлі має інший вектор розвитку. Відбувається поглиблення теоретичних положень, методичних підходів, практичних аспектів у розрізі підсистем торгівлі: " Основи оптової торгівлі" — В. Даненбург, Р. Манкриф, В. Тейлор; " Основи роздрібної торгівлі" — М. Леви, Б. Вейтц. Надзвичайний інтерес викликає " Роздрібна торгівля" проф. Б. Бермана і проф. Дж. Єванса, яка витримала вісім перевидань. На базі окремих розділів організації торгівлі формуються нові дисципліни. Ідеться насамперед про відокремлення курсів " Торговельна логістика", " Марчендайзинг".

Таким чином в Україні на сучасному етапі організація торгівлі як галузь знань має фрагментарний характер. Її елементи розпилені по різних навчальних дисциплінах і малопомітні у теоретичному та практичному плані. Отже, не викликає сумніву потреба оформлення цілісної системи знань у фундаментальному фаховому підручнику.

Розділ 2. Функції і завдання дисципліни " Організація торгівлі"

Функції, завдання дисципліни

" Організація торгівлі" як сучасна, ринково орієнтована дисципліна виконує три основні функції; пізнавальну, методичну і практичну.

У пізнавальному плані вона вивчає і пояснює явища, процеси, закономірності, тенденції, структурні зміни, які зумовлені ринковим характером розвитку системи торгівлі.

Тому в теоретичному аспекті дана дисципліна виконує такі завдання:

• пояснює терміни, поняття, категорії, розкриває сутність, зміст організації торгівлі, її науково-теоретичні засади, вивчає нові теорії, методологічні підходи;

• аналізує закономірності, тенденції, явища характерні, для організації торгівлі як вітчизняної, так і зарубіжної;

• вивчає організаційні системи, структури, форми і методи організаційної діяльності;

• науково обґрунтовує принципи, правила, засоби організації, перспективні моделі, організаційні побудови, пріоритети організаційного розвитку;

• визначає зміст організаційних дій, способи посилення організаційного впливу для підвищення ефективності торговельної діяльності і реалізації функцій торгівлі.

Методична функція даної дисципліни полягає в розробленні методик, підходів, алгоритмів організаційних систем, структур, моделей.

Основні завдання в межах цієї функції такі:

• організаційне проектування і побудова організаційних систем, оптимізація організаційних структур, диверсифікація процесів;

• організаційний аналіз, оцінка організаційного потенціалу, виявлення організаційних резервів;

• оцінка і вимір різних параметрів організації, ефективності організаційної діяльності.

Дана дисципліна безпосередньо пов'язана з практикою, тому їй притаманна практична функція, яка полягає у формуванні вмінь і навичок майбутніх фахівців. У межах цієї функції можна відокремити такі завдання:

• формування раціональної організаційної структури, впорядкування складових елементів систем, упровадження ефективних організаційних відносин і зв'язків;

• організація ефективної взаємодії складових елементів організаційних систем у торгівлі, оптимізація їх структури;

• налагодження організаційної діяльності, використання сучасних форм, методів, засобів організаційного впливу на функціонування торгівлі, утримання торговельних об'єктів у межах доданих значень основних параметрів;

• організаційне забезпечення реалізації планів, програм, стратегій розвитку торгівлі;

• зосередження організаційного потенціалу на здійснення реформ, перебудови, радикальних змін, диверсифікації процесів, видів діяльності.

Отже, основне завдання дисципліни " Організація торгівлі" — це формування в майбутніх фахівців системи сучасних знань з організації, а також умінь і навичок, необхідних для професійної діяльності у сфері торгівлі.

У межах своїх функцій " Організація торгівлі" вирішує чітко окреслене коло завдань. Вони не розповсюджується на види діяльності поза межами сфери торгівлі, визначеної " Класифікатором видів економічної діяльності" (КВЕД).

Зв'язок з іншими дисциплінами " Організація торгівлі" є самостійною прикладною дисципліною професійного спрямування. Тому вона тісно пов'язана як із загальнотеоретичними, так і прикладними науками.

Методологічно найбільш помітно впливає на " Організацію торгівлі" фундаментальна дисципліна " Теорія систем". Саме під впливом цієї дисципліни формуються філософія організації, закони, загальні принципи, механізми організаційної діяльності.

Теоретичним фундаментом " Організації торгівлі", безперечно, є " Теорія організації", яка формує теоретичні засади даної дисципліни, визначає терміни, категорії, наукові інструменти, формулює найважливіші теоретичні положення.

Нова прогресуюча дисципліна, яка посилює вплив на характер і зміст " Організації торгівлі" є " Синергетика". Вона збагачує " Організацію торгівлі" ідеями нестійкої нелінійної динаміки в організаційних системах, самоорганізації, методологічними підходами створення кумулятивного позитивного ефекту, новими теоретичними положеннями, надзвичайно цінними в умовах структурної перебудови і диверсифікації торгівлі.

Об'єкт і предмет даної дисципліни зумовлює переважно її економічний зміст, тому " Організація торгівлі" базується на економічних теоріях, використовує економічні методи, економічні механізми і важелі впливу, зіставляє організаційну та економічну ефективність. У цьому плані " Організація торгівлі" пов'язана з " Економічною теорією", " Економікою підприємства", іншими економічними дисциплінами.

Із суміжних дисциплін " Організація торгівлі" найбільш тісно пов'язана з " Комерційною діяльністю на ринку товарів та послуг" та " Технологією торгових процесів". Організаційна діяльність, організаційні дії переважно спрямовані на активізацію комерційної діяльності, прискорення процесу товарно-грошового обміну, вдосконалення й оптимізацію комерційних та торгово-технологічних процесів, підвищення ефективності комерційної діяльності

Слід особливо наголосити на взаємозв'язку " Організації торгівлі" з " Теорією управління" і " Менеджментом". Ці дисципліни не тільки взаємопов'язані, а й взаємообумовлені внаслідок інтеграції знань. " Організація торгівлі" широко використовує принципи і методи управління, управлінські схеми і моделі, специфічні механізми управління організаційною діяльністю. Ще ширшим є діапазон інструментів, позичений управлінням у організації. Варто особливо підкреслити, що відносно управління організація є основою для реалізації управлінських рішень.

" Організація торгівлі" у своїй практичній діяльності потребує відповідних умов — правових, фінансово-економічних, соціальних. Тому дана дисципліна тісно пов'язана з такими дисциплінами, як " Цивільне право", " Господарське право", " Комерційне право", " Фінанси і кредит".

Традиційно " Організація торгівлі" пов'язана з " Математикою", " Статистикою", " Економетрією" в тій частині, де потрібний математичний апарат для моделювання, оптимізації, аналізу, оцінки рівня організаційної діяльності.

Таким чином, " Організація торгівлі" взаємопов'язана і взаємообумовлена вельми широким колом дисциплін торгівлі у межах ГАТТ/СОТ.