Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Знезаражування води хлором
|
|
Знезаражування води здійснюється після її прояснення і знебарвлення. Метод знезаражування вибирають з урахуванням витрат і якості води, ефективності її очищення, умов постачання та зберігання реагентів, можливості автоматизації процесів та механізації трудомістких робіт. Для знезаражування води застосовують наступні методи:
· Безреагентні: термічна обробка, ультрафіолетове опромінювання, обробка ультразвуком;
· реагентні, що грунтуються на введенні сильних окислювачів (хлор, озон, перманганат калію, хлорне вапно) та іонів срібла.
Проаналізувавши дані обираємо реагентний метод знезараження води хлором.
На водоочисних станціях для покращення перебігу коагуляції і знебарвлення води за 1...3 хв до вводу коагулянту вводиться хлор дозою 5...10мг/л (первинне хлорування), а на заключному етапі очистки перед резервуарами чистої води вводять хлор для
знезаражування дозою 2...3 мг/л (вторинне хлорування). Годинні витрати хлору для первинного і вторинного хлорування окремо, кг/год, при використанні рідкого хлору
де:
- повна годинна продуктивність очисної станції, м /год;
- доза хлору, мг/л. приймаємо дозу хлору для первинного хлорування:
; для вторинного хлорування 
Тоді
За годинними витратами хлору підбираємо вакуумні хлоратори АХВ-1000.
Можливі діапазони продуктивності їх застосування - 0, 5.. 12, 8 кг/год. Отже для первинного і вторинного хлорування передбачаємо 3 хлоратори з продуктивністю 5, 9 кг/год, один з них резервний.
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| Проектування станції знебарвлення та прояснення води |
Рис.18. Схема вакуумного хлоратора АХВ-1000 (ЛОНИИ-100)
І - хлор-газ із витратного балона; 2 - балон-розширювач; 3 - стійка для балона;
4 - панель хлоратора; 5 - запірний вентиль; 6 - фільтр зі скляною ватою; 7- манометр високого тиску; 8 - манометр низького тиску; 9 - редукційний клапан; 10 - вентиль регулювання; 11 - ротаметр; 12 - змішувач; 13 - скляний ковпак; 14 - бачок постійного
рівня; 15 – вихід повітря в атмосферу; 16 - хлорна вода до ежектора; 17 – зворотній клапан;
18 - питна вода; 19 - вентиль; 20 - манометр; 21 - ежектор; 22 – трубопровід до місця дозування
Загальні добові витрати хлору на станції, кг/добу
де: 
- витрати хлору для первинного хлорування, кг/год;
- те саме, для вторинного хлорування, кг/год;
ТСІ - тривалість роботи хлоратора за добу, год.
Хлор на станцію доставляють в балонах місткістю W = 55; 100 л або в бочках
місткістю W = 625; 1250 л.
Необхідна кількість балонів або бочок для щодобової заміни в хлораторній, шт
Кількість витратних балонів (бочок) в хлораторній, шт
де: 
- зняття хлору (з одного балона 0, 5...0, 7 кг/(годм2), з бочки 3 кг/(год . м2) при площі поверхні бочок 4 м2 або 5, 6 м2.
Запас балонів (або бочок) на витратному складі, шт.
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
| Проектування станції знебарвлення та прояснення води |
де: 
- витрати води для роботи хлораторів (приймається 0, 6 м3 на 1 кг хлору).
Хлорне господарство бажано розміщувати в спорудах, які стоять окремо. Віддаленість від об'єктів житлового, цивільного та побутового призначення до складів повинно бути не менше 500м при зберіганні в бочках та 150м - в балонах. Склади, по можливості, повинні бути влаштовані в найбільш понижених місцях, в окремих наземних або напівзаглиблених будівлях, зберігання порожньої тари допускається
під навісами. На території складу повинен бути влаштований протипожежний водопровід та встановлені покажчики напрямку вітру. Хлораторні повинні мати два виходи (один через тамбур, другий — безпосередньо назовні) та штучну вентиляцію з 12-кратним обміном повітря. В тамбурі хлораторної передбачається шафа для
спецодягу, протигазів, пристроїв для включення і виключення освітлення і вентиляції. Для зменшення кількості витратних балонів передбачаються бочки-випарники, в які здійснюється переливання хлору із балонів. Опалення, як правило, в складах не передбачається. При місячному споживанні хлору менше одного балону місткістю 55 л витратний склад не влаштовується, а цей балон розміщується в хлораторній. Для інтенсифікації процесу випаровування в хлораторних, які стоять окремо, можна передбачати спеціальні випарники.
Хлор, який виділяється у виробничих приміщеннях, виводиться через аварійну вентиляцію на поглинання в абсорбційній колоні. Використовуються полочні та насадочні колони, які зрошуються поглинальним розчином, відбір повітря проводиться з найбільш низької точки. В якості поглинального розчину використовуються гідроокис натрію, гідроокис кальцію (вапняне молоко), кальцинована сода або суміш з тіосульфатом натрію.
Хлоропроводів (рідкого і газоподібного хлору) повинно бути не менше двох, при цьому один з них резервний. Трубопроводи рідкого газу слід прокладати з безшовних сталевих труб марок СТ10 і СТ20, які з'єднуються зварюванням. Фланцеві з'єднання допускаються тільки при під'єднанні арматури, прокладки використовуються
паролонітові, фторпластові, свинцові. Трубопроводи повинні прокладатися таким чином, щоб захистити їх від ударів, падіння предметів, стійко закріпленими, на відстані від джерел нагріву не менш ніж на 0, 5м, не на зовнішніх стінах, поза допоміжними, побутовими, виробничими та адміністративними приміщеннями.