Оцінка вартості окремих елементів позикового капіталу.

Оцінка вартості позикового капіталу має ряд особливостей, основними з яких є:
а) відносна простота формування базового показника оцінки вартості. Таким базовим показником, що підлягає наступному коригуванню, є вартість обслуговування боргу у формі відсотка за кредит, купонної ставки за облігацією тощо. Даний показник прямо обговорений умовами кредитного договору, умовами емісії або інших форм контрактних зобов’язань підприємства;
б) урахування в процесі оцінки вартості позикових засобів податкового коректора, тому що виплати щодо обслуговування боргу – відсотки за кредит і інші форми цього обслуговування відносять на собівартість продукції, вони зменшують розмір оподаткування бази підприємства, а відповідно, знижують розмір вартості позикового капіталу на ставку податку з прибутку. Як і у формулі розрахунку ефекту фінансового левериджу, податковий коректор є таким множником: (1 - Спп), де Спп – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;
в) вартість залучення позикового капіталу має високий ступінь зв’язку з рівнем кредитоспроможності підприємства, що оцінюється кредитором. Чим вище рівень кредитоспроможності підприємства за оцінкою кредитора, тобто чим вище його кредитний рейтинг на фінансовому ринку, тим нижча вартість позикового капіталу, що залучається цим підприємством. Найменша ставка відсотка за кредит у будь-якій його формі – ставка " прайм райт" – установлюється кредиторами для так званих " першокласних позичальників";
г) залучення позикового капіталу завжди пов’язано з поворотним грошовим потоком не тільки щодо обслуговування боргу, але і щодо погашення зобов’язання за основною сумою цього боргу. Це генерує особливі види фінансових ризиків, найбільш небезпечні за своїми наслідками, що призводять підприємства, інколи до банкрутства. Такі ризики проявляються незалежно від форм і умов залучення позикового капіталу. Водночас зниження рівня даних ризиків викликає, як правило, підвищення вартості позикового капіталу. Так, ставка відсотка за довгостроковим кредитом в усіх його формах, що дозволяє підприємству знизити ризик неплатоспроможності в поточному періоді, завжди вище, ніж за короткостроковим.
Особливості оцінки й управління вартістю позикового капіталу в розрізі базових його елементів:
1. Вартість фінансового кредиту:
· банківського кредиту;
· фінансового лізингу.
2. Вартість позикового капіталу, що залучається за рахунок емісії облігацій.
3. Вартість товарного (комерційного) кредиту:
· у формі короткострокової відстрочки платежу;
· у формі довгострокової відстрочки платежу, оформленої векселем.
4. Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості.
1. Вартість фінансового кредиту оцінюється в розрізі двох основних джерел його надання на сучасному етапі – банківського кредиту і фінансового лізингу.
Вартість банківського кредиту, незважаючи на різні його види, форми і умови, визначається на основі ставки відсотка за кредит, що формує основні витрати щодо його обслуговування.
Вартість позикового капіталу у формі банківського кредиту оцінюється за такою формулою:
, де
ВБК – вартість позикового капіталу, що залучається у формі банківського кредиту, %;
ПКб – ставка відсотка за банківський кредит, %;
Спп – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;
РВб – рівень витрат щодо залучення банківського кредиту до його суми, виражений десятковим дробом.
Управління вартістю банківського кредиту зводиться до мінімізації ставки відсотка за кредит, при незмінності суми кредиту, що залучається, і терміну його використання.
Вартість фінансового лізингу є однією із сучасних форм залучення фінансового кредиту – визначається на основі ставки лізингових платежів. При цьому варто враховувати, що дана ставка включає дві складові:
1) поступове повернення суми основного боргу. Він є річною нормою амортизації активу, залученого на умовах фінансового лізингу, відповідно до якого після його оплати він передається у власність орендатору;
2) вартість безпосереднього обслуговування лізингового боргу. З урахуванням цих особливостей вартість фінансового лізингу оцінюється за такою формулою:
, де
ВФЛ – вартість позикового капіталу, що залучається на умовах фінансового лізингу, %;
ЛС – річна лізингова ставка, %;
НА – річна норма амортизації активу, залученого на умовах фінансового лізингу, %;
Спп – ставка податку з прибутку, виражена десятковим дробом;
РВфл – рівень витрат щодо залучення активу на умовах фінансового лізингу до вартості цього активу, виражений десятковим дробом.
Управління вартістю фінансового лізингу грунтується на двох критеріях:
а) вартість фінансового лізингу не повинна перевищувати вартості банківського кредиту, наданого на аналогічний період, інакше підприємству вигідно одержати довгостроковий банківський кредит для покупки активу у власність;
б) у процесі використання фінансового лізингу повинні бути виявлені такі пропозиції, які мінімізують його вартість.
2. Вартість позикового капіталу, що залучається за рахунок емісії облігацій, оцінюється на базі ставки купонного відсотка за нею, що формує суму періодичних купонних виплат. Якщо облігація продається на інших умовах, то базою оцінки виступає загальна сума дисконту за нею, що виплачується при погашенні. У першому випадку оцінка здійснюється за формулою:
, де
ВОЗк – вартість позикового капіталу, що залучається за рахунок емісії облігацій, %;
СК – ставка купонного відсотка за облігацією, %;
Спп – ставка податку з прибутку, виражена десятковим дробом;
ЕВо – рівень емісійних витрат відносно обсягу емісії, виражений десятковим дробом.
У другому випадку розрахунок вартості провадиться за такою формулою:
, де
ВОЗк – вартість позикового капіталу, що залучається за рахунок емісії облігацій, %;
Др – середньорічна сума дисконту за облігацією;
Но – номінал облігації, що підлягає погашенню;
Спп – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;
ЕВо – рівень емісійних витрат відносно суми залучених за рахунок емісії засобів, виражений десятковим дробом.
Управління вартістю позиковим капіталом, що залучається зводиться до розробки відповідної емісійної політики, що забезпечує повну реалізацію облігацій, які емітуються на умовах, не вище середньоринкових.
3. Вартість товарного (комерційного) кредиту оцінюється в розрізі двох форм його надання:
а) за кредитом у формі короткострокової відстрочки платежу;
б) за кредитом у формі довгострокової відстрочки платежу, оформленої векселем.
Вартість товарного кредиту, наданого у формі короткострокової відстрочки платежу. Зовні дана форма кредиту виглядає як безплатно надана постачальником фінансова послуга. Проте в реальності це не так. Вартість кожного такого кредиту оцінюється розміром знижки з ціни продукції, при здійсненні платежу готівкою за її. Якщо за умовами контракту відстрочка платежу припускається в межах місяця з дня постачання (одержання) продукції, а розмір цінової знижки за платіж готівкою складає 5 %, це і буде складати місячну вартість залученого товарного кредиту, а в розрахунку на рік ця вартість буде складати: = 60 %.
Таким чином, на перший погляд безкоштовне надання такого товарного кредиту може виявитися найдорожчим щодо вартості залучення джерелом позикового капіталу.
Розрахунок вартості товарного кредиту, наданого у формі короткострокової відстрочки платежу, здійснюється за такою формулою:
, де
ВТКк – вартість товарного (комерційного) кредиту, наданого на умовах короткострокової відстрочки платежу, %;
ЦЗ – розмір цінової знижки при здійсненні платежу готівкою за продукцію, %;
Спп – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;
ПВ – період надання відстрочки платежу за продукцію, у днях.
Основу управління цією вартістю складає обов’язкова оцінка її в річній ставці за кожним наданим товарним кредитом і її порівняння з вартістю залучення аналогічного банківського кредиту. Практика показує, що в багатьох випадках вигідніше взяти банківський кредит для постійної негайної оплати продукції і одержання відповідної цінової знижки, ніж користуватися такою формою товарного кредиту.
Вартість товарного кредиту у формі довгострокової відстрочки платежу з оформленням векселем. Розрахунок вартості цієї форми товарного кредиту здійснюється за формулою:
, де
ВТКв – вартість товарного кредиту у формі довгострокової відстрочки платежу з оформленням векселем, %;
ПКв – ставка відсотка за вексельний кредит, %;
Спп – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;
ЦЗ – розмір цінової знижки, наданої постачальником при здійсненні платежу готівкою за продукцію, виражений десятковим дробом.
Управління вартістю цієї форми товарного кредиту, як і банківської, зводиться до пошуку варіантів, які приводять до мінімізації розмірів даної вартості.
4. Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства при визначенні середньозваженої вартості капіталу враховується за нульовою ставкою, тому що є безкоштовним фінансуванням підприємства за рахунок даного виду позикового капіталу.
З урахуванням оцінки вартості окремих складових елементів позикового капіталу і питомої ваги кожного з цих елементів у загальній його сумі може бути визначена середньозважена вартість позикового капіталу підприємства.