Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Конструктивні рішення.
Проектування конструкцій будинку будь-якого призначення починають із рішення основних принципових завдань - вибору конструктивної й будівельної системи будинку, виходячи з функціональних і техніко-економічних вимог. В архітектурній композиції будинку тектонічні особливості конструктивних і будівельних систем служать одним з основних засобів художньої виразності. Конструктивною системою будинку називають сукупність взаємозалежних конструктивних елементів – фундаментів, стін, перекриттів, даху й т.д., що виконують у будинку різні функції. Конструкції будинку виконують два основних призначення – сприймати без руйнування й помітних деформацій на будинок навантаження (вага власних конструкцій, устаткування, людей) і вплив (вітер, сейсмічні коливання та ін.) і захищати приміщення від холоду, жари, опадів, шуму й інших несприятливих впливів. Таким чином, конструкції будинків виконують несучі й функції, що обгороджують. При цьому можливо як сполучене виконання однієї конструкції обох функцій, так і їхнє розчленовування на несучі й що обгороджують. Просторова твердість будинку забезпечується спільною роботою зовнішніх і внутрішніх стін і жорсткого диска перекриттів. Конструктивний тип – безкаркасний. Конструктивна система – стінова, з поперечними розташуванням внутрішніх несучих стін.
Фундамент – стрічковий зі збірних залізобетонних блоків. Фундаменти запроектовані відповідно до ДБН В.2.1-10-2009. «Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення проектування.». Фундаменти – підземні несучі конструкції, які передають всі навантаження, що доводяться на будинок, і силові впливи від нього на ґрунти підстави. Фундаменти встановлюють під всі вертикальні несучі конструкції будинку - стіни, стовпи, колони. Нижня горизонтальна площина фундаментної конструкції називається підошвою фундаменту; товща поверхневих геологічних порід ґрунту на яку передається навантаження від будинку через його фундаменти - підставою будинку або спорудження. Як основне рішення розроблені фундаменти зі збірних залізобетонних плит, які передають постійні й тимчасові навантаження від будинку на підставу. Форма фундаменту в плані повторює обрису капітальних несучих стін будинку. Стрічковий фундамент складається зі збірних елементів - фундаментних плит і стінових фундаментних блоків підвалу. Фундаментні плити укладають на вирівняну підставу, починаючи зі знижених ділянок. Під фундаменти виконують бетонну підготовку з бетону В3, 5 товщиною 100 мм. Всі проміжки між плитами зашпаровують бетоном В7, 5 з ретельним ущільненням. Розриви між фундаментними плитами, не зазначені на кресленні, рівні 20 мм. По периметрі будинку виконується вимощення з асфальтобетону δ = 30 мм по щебеневій підставі δ = 130 мм.
Стіни зовнішні –є так само зовнішніми конструкціями, що обгороджують, які захищають приміщення від несприятливих впливів зовнішнього середовища: холоду, снігу й т.д. Зовнішні стіни запроектовані у вигляді поліпшеної кладки з силікатної цегли, загальної товщиною стіни δ = 640 мм. Утеплювач - мінераловатні плити. Вище рівня землі стіни підвалу виконуються зі зовнішнім облицюванням природним каменем. Стіни внутрішні –конструкції, що обгороджують, захищаюче приміщення в першу чергу від звукової енергії, що проникає із суміжних приміщень (звукоізоляція). Несучі стіни сприймають вертикальні й горизонтальні навантаження й передають їх на фундаменти, що не несуть - передають свою вагу поверхово на внутрішні несучі конструкції будинку. Внутрішні стіни прийняті з силікатної цеглі δ = 380 мм, у квартирах стіни обклеюються шпалерами після штукатурки цегляних стін. Кухні обклеюються шпалерами, що миються, а ділянки стін над санітарними приладами облицьовуються глазурованою плиткою. У санвузлах стіни і стелі фарбуються клейовою фарбою за 2 рази на висоту 2, 1 м і виконується панель шляхом фарбування емалями за 2 рази. Перегородки. Внутрішні стіни, що мають тільки функції, що обгороджують, називаються перегородкою. Перегородки являють собою не несучі стіни, призначені для розподілу в межах поверху більшими, обмеженими капітальними стінами, обсягів на окремі приміщення. У проекті перегородки запроектовані із силікатної цегли товщиною 120 мм, а у ванних кімнатах і санвузлах з керамічної цегли завтовшки 65 мм. Сходи – являють собою несучі конструкції, що складаються з похилих східчастих елементів, що чергуються - маршів і сходових площадок. Для безпеки руху сходи обладнають вертикальними огородженнями - поруччям. Сходи в будинку запроектовані збірні залізобетонні з ухилом 1: 2. З сходової клітини є вихід на покрівлю по металевій драбині. Сходова клітина має штучне і природне освітлення. Всі двері по сходовій клітці і в тамбурі відкриваються у бік виходу з будівлі за умовами пожежної безпеки. Огорожа сходів виконується з металевих ланок, а поручень облицьований пластмасою. Покриття і перекриття. Перекриття є одночасно несучими й елементами, що обгороджують, будинків. Вони сприймають постійні й тимчасові навантаження від власної ваги, перегородок, устаткування, меблів, людей і передають їхнім вертикальним опорам. Перекриття разом тим є горизонтальними діафрагмами, що зв'язують між собою вертикальні несучі конструкції і які забезпечують стійкість будинку в цілому. Крім того, перекриття піддаються також впливам, пов'язаним з експлуатацією будинку (експлуатаційна волога, ударний і повітряний звук і т.д.). Перекриття поряд зі стінами є основними структурними частинами будинку й у значній мірі визначають рівень його економічності. У проектованому будинку перекриття запроектовано збірним з типових багатопустотних залізобетонних плит, завтовшки 220 мм. Таблиця 1.4.1. Специфікація залізобетонних виробів
|