Метод визначення

показника стікання в’яжучого

Суть методу полягає в оцінці здатності ЩМАС утримувати бітумне в’яжуче і не допускати витікання при її зберіганні в накопичувальних бункерах та при транспортуванні.

В.1 Прилади контролю та допоміжне обладнання:

- ваги лабораторні 4 класу за ГОСТ 24104;

- стакани хімічні термостійкі за ГОСТ 23932 місткістю 1000 см³, діаметром 10 см;

- скло накривне до стакану,

- термометр хімічний ртутний скляний за ГОСТ 400 з градуюванням від 100 °С до 200 °С та похибкою не більш 1°С;

- шафа сушильна що підтримує температуру з абсолютною похибкою плюс, мінус 3 °с.

В.2 Підготовка до випробувань

Приготовлену пробу ЩМАС розігрівають до максимальної температури у відповідності з таблицею 3 та ретельно перемішують.

Сушильну шафу також розігрівають до вказаної температури, яку підтримують під час випробування з допустимою абсолютною похибкою плюс, мінус 2 °с.

В.3 порядок проведення випробування

Зважують порожній стакан та ставлять його в сушильну шафу для нагрівання на 10 хвилин (не менше). Потім стакан встановлюють на ваги, швидко насипають (1000 ± 100) г ЩМАС, накривають чашкою або накривним склом і розміщують на (60 ± 1) хв в сушильну шафу. Потім стакан виймають із шафи, знімають накривне скло та видаляють ЩМАС з стакану, перевертаючи його, не струшуючи, догори дном на (10 ± 1) с. Після цього стакан охолоджують протягом 10 хвилин (не менше), а потім зважують (разом з залишками в’яжучого і ЩМАС на його внутрішній поверхні).

В.4 Обробка результатів випробування

Стікання в’яжучого, % за масою, визначають за формулою:

(1)

де g₁, g_2, g₃ – маса стакану відповідно порожнього, з ЩМАС та після її видалення, г.

За результат приймають середнє арифметичне значення двох паралельних визначень, з точністю до другого десяткового знаку. Розбіжність між результатами не повинна перевищувати 15 %. У випадку, якщо розбіжність перевищує 15 %, знову повторюють визначення показника стікання в'яжучого із ЩМАС і для розрахунку середнього арифметичного беруть дані з чотирьох випробувань.

В.5 Очищення стаканів для проведення повторних випробувань від залишків в’яжучого виконують за методикою згідно з ДСТУ Б В.2.7-81 або відповідно до вимог чинних нормативних документів [8]