Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Сукупний попит і його складові
Сукупний попит (АD) є сумою, або сукупною величиною обсягу продукції, яку готові і можуть купити всі споживачі за певного рівня цін та інших однакових умов. Це заплановані видатки в усіх секторах економіки: у споживанні (С), приватних внутрішніх інвестиціях (І), урядових закупівлях товарів і послуг (G) та чистому експорті (Nx). Споживання визначається переважно використовуваним доходом. Аналіз сукупного попиту зосереджується насамперед на детермінантах реального споживання (тобто номінального споживання, поділеного на відповідний індекс споживчих цін). Інвестиції залежать від обсягів виробництва, витрат на капітал, що визначається податковою політикою, процентними ставками та іншими фінансовими умовами. Основним каналом, через який економічна політика може впливати на обсяг інвестицій, є монетарна політика. Урядові видатки прямо визначають урядовими рішеннями. Чистий експорт - різниця між експортом та імпортом. Імпорт (М) визначається внутрішнім доходом країни та обсягом виробництва, відношенням внутрішніх цін до зовнішніх і обмінним курсом валюти. Експорт (X), що є імпортом інших країн, визначається доходами та обсягами виробництва в інших країнах. Отже, сукупний попит може бути виражений такою тотожністю: АD=С+І+G+Nx. Сукупний попит має грошову форму. Якщо пропозиція грошей не змінюється, то між рівнем цін і реальним обсягом національного виробництва існує така залежність: чим нижчим буде рівень цін, тим, за інших однакових умов, більшу частину реального обсягу виробництва запрагнуть придбати споживачі всередині країни і чужоземці. i, навпаки, у разі зростання рівня цін закупівлі обсягу національного продукту зменшуватимуться. Різні комбінації рівня цін (Р) і реального обсягу виробництва (Q) за умови незмінної пропозиції грошей ілюструє крива сукупного попиту, показана на рис. 1. Рис.1. Крива сукупного попиту Крива АD є спадною, оскільки зростання цін (Р) скорочує реальні запаси грошових засобів (M/P), де М - пропозиція грошей. Отже, попит на товари і послуги скорочується. Цим пояснюється обернена залежність між АD і рівнем цін (якщо пропозиція грошей не змінюється). Від'ємний нахил кривої АD пояснюють ще трьома ефектами: • Ефектом процентної ставки. Коли рівень цін підвищується, зростають і процентні ставки, а вищі процентні ставки призводять до скорочення споживчих видатків та інвестицій. • Ефектом багатства або реальних касових залишків (ефект Пігу). За вищого рівня цін реальна вартість усіх фінансових активів, зокрема активів із фіксованою вартістю грошей, зменшується. Населення стає біднішим, його видатки зменшуються. • Ефектом імпортних закупівель. Коли рівень цін у країні підвищується, населення та підприємці більше купують товарів за кордоном, де вони дешевші. Як наслідок, зменшується попит на вітчизняні товари. Усі ці чинники зумовлюють рух кривою АD. Якщо центральний банк змінює пропозицію грошей, можливі комбінації між Р та Q змінюються, що означає переміщення кривої сукупного попиту на графіку праворуч, коли пропозиція грошей збільшується, або ліворуч, - коли вона зменшується. Існує багато чинників, які, крім зміни пропозиції грошей, впливають на розмір сукупного попиту. Ці чинники подано в табл.1. Таблиця 1
|