Ознака 2. Видовищність.

Якщо перша ознака обумовлюється сутністю шоу як бізнесу, то друга підкреслює його специфіку як такого, що здійснюється у сфері масової культури.

В першому випадку ми маємо справу головним чином з бізнесом і розглядаємо шоу-бізнес лише як його специфічну форму, що, з одного боку, підпорядковується загальним законам бізнесу, а з іншого, є носієм специфічних рис, властивих саме шоу-сфері, специфіка функціонування якої впливає і на закони власне бізнесу.

Шоу-бізнес поширюється на досить широку сферу мистецьких явищ:

· музичне мистецтво (насамперед його масові форми — естрада, поп-, рок-концерти «зірок», фестивалі, ярмарки, виробництво і розповсюдження CD, касет, відеокліпів);

· естрадне і циркове мистецтво, ілюзіон-шоу, сценічне читання;

· ігрові та шоу-програми, різного роду ток-шоу, в тому числі на телебаченні;

· масові свята, зокрема, спорт-шоу.

Слід зауважити, що визначення шоу-бізнесу, прийняті у професійному обігу, більш описові, ніж наукові. Тому західні теоретики уникають вживання цього терміну в широкому його значенні. Але оскільки шоу-бізнес традиційно пов'язують передусім з музичною культурою, то в навчальних посібниках з шоу-бізнесу розглядаються переважно проблеми музичного бізнесу. Дійсно, масове уявлення про шоу-бізнес складається в першу чергу на основі популярних у публіці концертів, гала-концертів, конкурсів естрадної музики, фестивалів і вже потім — ілюзіон-шоу, сценічного читання, відеобізнесу, кінобізнесу тощо. Сьогодні в Україні серед публікацій на тему шоу-бізнесу музичним програмам присвячено 92% і лише 8% — іншим жанрам. [1, cс 9-10].

Ми також акцентуватимемо увагу насамперед на музичній культурі як основі сучасного шоу-бізнесу.

Оскільки шоу-бізнес є специфічною сферою, що має безпосереднє відношення до мистецтва, він має і свої специфічні проблеми, серед яких — проблема художньо-естетичного рівня шоу-продукту. З неї логічно витікає питання про співвідношення в шоу-бізнесі художнього і " позахудожнього", а точніше — про те, якою мірою мистецький твір, що стає предметом шоу-бізнесу, можна вважати художнім. З одного боку, шоу-бізнес — це все-таки бізнес, який не може існувати без «позахудожніх» елементів; з іншого — це шоу як специфічна, художня ознака шоу-бізнесу. Тому розуміння оптимального співвідношення в шоу-бізнесі художнього і «позахудожнього» неоднозначне навіть у професійних колах. Але зрозуміло одне: що ця проблема, як і проблеми художності, формування потреб споживачів, естетичного виховання молоді, в шоу-бізнесі можуть бути розв'язані з позицій бізнесу.