![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Задача 2. Розрахунок комплексних показників якості ПТБіДМ
Розрахунок комплексних показників якості ПТБіДМ
3.1. Мета роботи: - вивчення взаємозв’язку окремих одиничних показників якості на прикладі вантажопідйомних машин; - розрахунок значень комплексних показників якості вантажопідйомних машин і вивчення практичних засобів підвищення їх якості. 3.2. Теоретична частина У випадку, коли застосовується декілька одиничних показників якості продукції, для характеристики якості продукції у цілому використовують комплексний метод. Комплексний метод дозволяє отримати комплексний, або узагальнений показник, який може складатися шляхом: а) висунення більш загального показника через функціональний зв’язок окремих одиничних показників; б) векторного уявлення загальної ефективності щодо задоволення певних потреб; в) складання виразу для опису загальної якості через коефіцієнти вагомості окремих показників якості. Аналітичний зв’язок між окремими одиничними показниками якості продукції не завжди може бути встановлений. У цьому випадку для опису загальної якості застосовуються емпіричні залежності. У практичній роботі пропонується визначити чисельні значення комплексних показників якості вантажопідйомних кранів, які отримані при вивченні взаємозв'язку одиничних показників якості. Крім одиничних показників якості, які входять до номенклатури показників якості, комплексні показники можуть урахувати інші технічні параметри вантажопідйомних кранів. У роботі рекомендується визначити такі комплексні показники якості: 1 Питому матеріаломісткість крана. 2 Питому енергомісткість крана. 3 Коефіцієнт застосовності. 4 Коефіцієнт повторювання. Питома матеріаломісткість
де
Для оцінки витрати чорних і кольорових металів, які використовуються при виготовленні крана, застосовується такий показник як питома металомісткість крана, яка визначається за формулою
де Різниця між Величина 1 - уніфіковані крани конструкції ВНДІПТМаш; 2 - крани заводу " Сибтяжмаш" Рисунок 3.1- Графіки залежності
Серед мостових кранів найбільш неекономічними є крани малої вантажопідйомності ( Найбільш суттєвими засобами зниження матеріаломісткості кранів є зменшення динамічних навантажень, застосування гасителів коливань, гідроприводу та спеціальних механічних систем для зменшення виникаючих навантажені, на прольотні будови, використання алюмінієвих сплавів. Використання алюмінієвих сплавів дозволяє зменшити масу крана у 2...2, 5 рази порівняльно зі стальними конструкціями. Питома енергомісткість
де Р - сумарна установка потужності усіх електродвигунів крана, кВт. Зниження енергоспоживання с актуальною задачею у кранобудуванні. На вибір типорозміру електродвигуна найбільш суттєвий вплив справляє точність визначення діючих на нього навантажень і правильність визначення режимів роботи механізмів. Показники стандартизації і уніфікації відображають ступінь застосування у розробленій конструкції крана стандартних виробів і рівень уніфікації складових частин виробів. Уніфікація, поряд з симпліфікацією (спрощенням), типізацією і агрегатуванням, є практичний метод стандартизації, який широко застосовується у підйомно-транспортній техніці. Уніфікація - це зведення до конструктивної одноманітності машин, що мало відрізняються одна від одної. Вона передбачає компонування типових машин з нормалізованих вузлів і деталей обмеженої номенклатури, що сприяє скороченню кількості типорозмірів машин, зменшує парк обладнання, необхідного для їх виробництва, знижує собівартість виробництва, експлуатації та ремонту, дає змогу впроваджувати нові технологічні процеси, поліпшує якість машин. Як приклад, ефективність уніфікації мостових кранів загального призначення. Моделі кранів, які роблять у режимі 4К, 5К, приймаються як базові. Суть уніфікації полягає в тому, що певний кран середнього режиму може без зміни конструкції робити у легкому режимі з більшою вантажопідйомністю, ніж при середньому режимі, або робити у важкому режимі, але з меншою вантажопідйомністю. Це наочно видно із таблиці 3.1
Таблиця 3.1 – Залежність вантажопідйомності уніфікованих мостових кранів від режиму роботи
Із таблиці виходить, що сумарна кількість типорозмірів уніфікованих кранів складає 6, при відсутності уніфікації - 18. Оцінку стандартизації і уніфікації ПТБіДМ та їх механізмів дають за допомогою таких показників, як коефіцієнти застосовності і повторюваності. Коефіцієнт застосовності характеризує ступінь насиченості виробу стандартизованими та уніфікованими вузлами і деталями. При цьому слід мата на увазі, що при розподіленні частин виробу на групи заведено відносити до стандартизованих складові частини виробу, які випускаються за державними та галузевими стандартами, а до уніфікованих - складові частини виробу, які випускаються за стандартами даного підприємства, якщо воно є головним у галузі і якщо ці частини використовуються хоча б у двох різних виробах. Стосовно до практичної роботи під виробом можна розуміти кран у цілому або окремий його механізм. У загальному вигляді коефіцієнт застосовності
де
При цьому
де
Коефіцієнт повторюваності визначає ступінь уніфікації складових частин у виробі і являє собою відношення загальної кількості типорозмірів складових частин до загальної кількості складових частин, які входять в машину. Значення цього коефіцієнта більш 1. Коефіцієнт повторюваності визначається за формулою
де
3.3 Порядок виконання роботи З використанням вихідних даних, приведених у Додатку Б, робота виконується у такій послідовності: 3.3.1. За формулами (3.1) і (3.3) розраховується питома матеріаломісткість і питома енергоємність для 3-х типів кранів: мостового, козлового і портального. Вихідні дані для портального крана беруться із додатку Б. Результати розрахунків заносяться у таблицю 3.2. Одержані значення
Таблиця 3.2 - Значення питомої матеріаломісткості і питомої енергоємності
3.3.2. За формулами (3.4) і (3.6) розраховуються коефіцієнти застосовності і повторюваності. Об’єктами розрахунків є механізми кранів. Кожний студент повинен самостійно вибрати механізм із 3 типів кранів: мостового, козлового, портального. Припускається, що крани, на яких встановлені вибрані механізми, виготовлені за індивідуальним замовленням, тобто включають оригінальні елементи (деталі або вузли), кількість яких обґрунтовано повинен визначити сам студент.
Рисунок 3.2- Графіки зміни
Для спрощення задачі за елементи визначаються складальні вузли (муфти, редуктори, двигуни, гальма і ін.) і окремі деталі, які не входять до цих вузлів (ходові колеса, трансмісійні та проміжні вали, зубчасті рейки й ін.). Виконання цього пункту практичної роботи рекомендується робити у такій послідовності: 3.3.2.1. Кресляться принципові схеми вибраних механізмів Кожна схема повинна відповідати типу крана і його вантажопідйомності (див. Додаток Б). Всі вузли і окремі деталі на схемах нумеруються, при цьому вузли і деталі однакового типорозміру мають однакові номери. 3.3.2.2. Складаються таблиці по кожному механізму, у яких вказуються найменування стандартизованих, уніфікованих і оригінальних вузлів і деталей та їх кількість. Для спрощення в одну групу об’єднуються стандартизовані і уніфіковані вузли і деталі. Вважаємо, що запозичені елементи відсутні, тобто Тоді
У формулі (З.6) величина 3.3.2.3.Виконується розрахунок
Таблиця 3.3 - Розрахункові значення
Як приклад розглянемо механізм пересування мостового крана з роздільним приводом. Кінематична схема механізму показана на рис. 3.3.
1 - гальмо; 2 - гальмівний шків; 3 - електродвигун; 4 - муфта швидкохідного валу; 5 - швидкісний проміжний вал; 6 - редуктор; 7 - муфта тихохідного валу; 8-тихохідний проміжний вал; 9-вал ходового колеса; 10- вузол букси; 11 - ходове колесо Рисунок 3.3 - Кінематична схема одного приводу механізму пересування мостового крана
Після аналізу схем складаємо таблицю 3.4.
Таблиця 3.4 – Якісна та кількісна характеристика вузлі і деталей механізму пересування мостового крана
Із таблиці виходить, що на одному приводі механізму пересування
Для всього механізму Коефіцієнт застосовності а коефіцієнт повторюваності
У сучасному кранобудуванні рекомендується мати для механізмів
3.4. Контрольні питання
1 Чим можна пояснити, крім впливу прольоту крана, значну різницю у значеннях потужності для двох мостових або козлових кранів, які мають однакову вантажопідйомність? 2 Існують чи ні граничні значення у коефіцієнтів застосовності і повторюваності? 3 Як будуть змінюватися значення коефіцієнтів застосовності і повторюваності при збільшені числа приводів механізму пересування крана з двох до чотирьох?
|