Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Висновки. Валюта та валютна система7






Валюта та валютна система.....................................................................7

2. Норвегія у міжнародних валютно-кредитних відносинах

2.1. Норвегія на міжнародній арені..............................................................12

2.2. Розвиток двосторонніх контактів у історичній перспективі............14

2.3. Політична платформа двосторонніх відносин на сучасному

етапі.....................................................................................................................16

2.4. Національні інтереси у безпековій сфері..............................................19

2.5. Соціально-економічна сфера...................................................................21

3. Міжнародні валютно-кредитні відносини між Норвегією та

Україною, двосторонній політичний діалог................................................24

Висновки..................................................................................................................27

Додатки……………………………………………………………………………29

Список використаної літератури........................................................................36

 

Вступ

Сучасна міжнародна економіка поєднує як традиційні, так і нові форми, механізми та інструменти міжнародних економічних відносин між державами, національними й інтернаціональними суб'єктами господарської діяльності та наддержавними структурами.

У сфері сучасного світового господарства зовнішньоекономічні зв'язки охоплюють широкий спектр взаємодій. Поряд з торгівлею у світовому економічному співробітництві одержує розвиток модель зовнішньоекономічних зв'язків - виробничо-інвестиційна, котра, модифікуючи товарне виробництво, підвищує його ефективність.

Країною для дослідження було обрано Норвегію (Королівство Норвегію) - державу на Півночі Європи, що займає західну й північну частини Скандинавського півострова.

Інформаційною базою слугуватимуть вітчизняні літературні джерела, та періодичні видання.

Попри такі визначальні чинники, як невелика кількість населення, віддалене від центрів світової політики географічне положення та відмова від членства в ЄС, Королівство Норвегія відіграє важливу роль у сучасній європейській та світовій економіці, бере активну участь у міжнародній політиці. Норвегія - один зі світових лідерів за рівнем економічного високотехнологічного розвитку, а статус регіональної держави забезпечує їй провідні позиції миротворця та посередника в переговорах щодо низки міжнародних конфліктів. З огляду на відносну периферійність двосторонніх зв'язків України та Норвегії в геополітичному плані, украінськими науковцями часом нехтується актуальність даної теми в площині міжнародної економічної проблематики.

У цій роботі досліджено основні складові економічного, політичного та соціального розвитку Норвегії, відносини з ЄС та НАТО. Подано аналіз взаємовідносин між Норвегію та Україною, як в історичному прояві, так і на сучасному етапі. Багатогранний аналіз дозволив розробити рекомендації з перспективних напрямків двостороннього співробітництва.

1.1. Визначення міжнародних валютно-кредитних відносин

Міжнародні валютні відносини це сукупність валют­но-грошових і розрахунково-кредитних зв'язків у світогосподарській сфері, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств.[№5 с 45]

Міжнародні валютні відносини складаються і розвивають­ся на основі експорту товарів, капіталів, робочої сили та но­вітньої технології, спільного підприємництва. Основною цільо­вою функцією цих відносин є забезпечення необхідних умов для процесу відтворення у рамках світового господарства та обслуговування світогосподарських зв'язків. Сам процес міжнародних валютних розрахунків належить до сфери роз­поділу та обміну, проте разом з тим тісно пов'язаний з про­цесом відтворення в сфері матеріального виробництва. При­чому між процесом відтворення і валютними відносинами існує як прямий, так і зворотний зв'язок. Адже, з одного боку, розвиток процесу відтворення виступає об'єктивною основою валютних відносин, оскільки породжує експорт капіталу, міжнародний обмін товарами та послугами, передачу техно­логії та ін. і відповідно визначає весь комплекс валютних відносин, що пов'язані з міжнародним оборотом останніх. З другого боку, хоча валютна сфера — вторинна щодо сфери матеріального виробництва, вона не лише пасивно відбиває перебіг виробничих процесів, а й активно на них впливає.

 

Міжнародні валютно-кредитні відносини мають три головні виміри і проявляються в трьох головних площинах. З одного боку, вони являють со­бою певну теоретичну систему, сукупність принципів і форм міжнарод­них валютно-кредитних відносин. З іншого боку, валютно-кредитні та фі­нансові інструменти є важливими засобами здійснення економічної полі­тики, її координації у міжнародному масштабі. Нарешті, валютно-кре­дитна сфера виступає важливим каналом залучення додаткових фінансо­вих коштів до національної економіки, сприяє прискореному обміну між країнами та регіонами товарів і послуг, поліпшенню системи розрахунків між суб'єктами світогосподарських зв'язків. [№5 сс 45-46]

Міждержавні валютні і кредитні відносини як спорадичні явища були ві­домі порівняно давно. У процесі свого історичного розвитку вони зростали кіль­кісно, удосконалювались їхні якісні характеристики, урізноманітню-валися форми.

Науково-практичне пізнання міжнародних валютно-кредитних відносин пов'язане з подоланням так званих порогових точок (міток). Їх виділення, виокремлення із загальної системи гуманітарного знання відбулося у XVIII ст., коли економічне знання в цілому набуло відповідної автономізацїї та індивідуалізації. Це означало досягнення ним порога позитивності. Поріг епістемологізації (від грецьк. episteme — знання та logos -поняття, підвалини) досягається внаслідок набуття міжнародними валютно-кредитними відносинами системних форм, що домінують над повсякденними уявленнями та відповідають принципу спростовуваності. З ним пов'язане впровадження системи золотого стандарту (1870 р.) міжнародних валютно-кредитних відно-синах. Поріг науковості був обумовлений виникненням кейнсіанських теорій і моделей, виробленням на базі епістемологізації формальних критеріїв верифікації, відтворюваності та практичної здійсненності наукових доктрин і концепцій. На даному етапі викристалізовуються певні економічні принципи, визріває структурна цілісність, формується понятійно-категоріальна адекват-ність, виробляються елементи економічної політики, яка забезпечує певну синхронізацію дій національних та міжнародних органів (Бреттон-Вудська валютна система – 1944 р.).

І, нарешті, на порозі формалізації міжнародні валютно-кредитні відно-сини розвиваються переважно на іманентній базі як відносно незалежна й автономна підсистема світогосподарських зв'язків, а межах якої формулюються власні аксіоми та теореми, інші формальні структури, що здатні «утримувати» якість у процесі серйозних трансформацій і біфуркацій міжнародної валютної систем (Ямайська валютна система -1976 р.)………………

 

 

Висновки

У підсумку підкреслимо, що норвезько-українські відносини розвиваються у достатньо активному й динамічному ключі. Незважаючи на відносно невеликі розміри та кількість населення, Норвегія відіграє помітну роль на міжнародній арені. Крім того, Норвегія неодноразово підкреслювала й принципово готова до широкого співробітництва. У цьому зв'язку як зовнішньополітичне відомство України, так і ділові, наукові кола, культурні інституції та громадські організації повинні виступати з конкретними ініціативами до практичного наповнення двосторонніх зв'язків.

Так, наявні напрацювання в політичній сфері засвідчують, що Норвегія - партнер дії, а не гучних політичних заяв. З огляду на це слід послідовно розвивати співпрацю з норвезькою стороною, виступаючи з конкретними пропозиціями щодо різнопрофільного наповнення такого співробітництва, його матеріального-технічного забезпечення та спільних інфраструктур. Одним із можливих способів подальшої розбудови двосторонньої співпраці в практичному русі може стати організація двостороннього норвезько- українського форуму на базі новоствореної Українсько-норвезької торгової палати.

Враховуючи незбалансовану структуру зовнішньої торгівлі між Україною та Норвегією, що робить нас особливо чутливими до норвезької імпортної продукції (це насамперед риба), Україні варто розбудовувати власне рибне господарство, яке б частково витісняло норвезький імпорт. З огляду на кількасотрічний досвід Норвегії у рибальстві, а також новітні досягнення у сфері рибного фермерства доцільно шукати можливості започаткувати двосторонній проект з вивчення норвезьких передових технологій у сфері рибного господарства.

З іншого боку, успішний приклад норвезьких інвестицій в Україні слід використати для подальшого залучення інвесторів, насамперед у судно- будування та хімічну промисловість. Окремої уваги слід надавати екологічним та інноваційним проектам Норвегії за кордоном. Зважаючи на гостру енергетичну залежність української економіки, слід працювати на впровадження норвезьких новітніх енергозберігаючих технологій як у секторі комунального господарства, так і у промисловості.

Прагматична спрямованість двосторонніх відносин гарантуватиме не лише подальше, але й стале зростання економічних показників, що безпосередньо відповідає національним інтересам обох країн. Рівною мірою їхня позитивна динаміка засвідчує можливості переростання до міжрегіонального діалогу і, зрештою, просування взаємовигідної моделі співпраці з ЄС в рамках ЄЕЗ та цільової Асоціації, поєднання потенціалів яких якраз означатиме перспективне наближення до реалізації ідеалів розширеної об'єднаної Європи.


Додатки:

Таблиця 1

Основні елементи національної та світової валютних систем

 

Національна валютна система Світова валютна система
Національна валюта Резервні валюти, міжнародні рахункові валютні одиниці
Умови конвертування національної валюти Умови взаємного конвертування валют
Паритет національної валюти Уніфікований режим валютних паритетів
Режим курсу національної валюти Регламентація режимів валютних курсів
Наявність чи відсутність валютних обмежень, валютний контроль Міждержавне регулювання валютних обмежень
Національне регулювання міжнародної валютної ліквідності країни Міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності
Регламентація використання міжнародних кредитних засобів обігу Уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу
Регламентація міжнародних розрахунків країни Уніфікація основних форм міжнародних розрахунків
Режим національного валютного ринку та ринку золота Режим світових валютних ринків та ринку золота
Національні органи, що керують валютними відносинами країни та регулюють їх Міжнародні організації, які здійснюють міждержавне валютне регулювання

Таблиця 2

Ступінь конвертування валюти

 

Таблиця 3

Класифікація конвертованості валюти

Вільно конвертована валюта (1-ша група)

Найменування валюти Код валюти
цифровий літерний
Австралійські долари   AUD
Австрійські шилінги   ATS
Англійські фунти стерлінгів   GBP
Бельгійські франки   BEF
Люксембурзькі франки   LUF
Німецькі марки   DEM
Голландські гульдени   HLG
Грецькі драхми   GRD
Датські крони   DKK
Ірландські фунти   ІЕР
Іспанські песети   ESP
Італійські ліри   ITL
Канадські долари   CAD
Норвезькі крони   NOK
Долари США   USD
Фінські марки   FIМ
Португальські ескудо   РТЕ
Французькі франки   FRF
Шведські крони   SEK
Швейцарські франки   CHF
Японські єни   JPY
Ісландські крони   ISK
ЄВРО   EUR
СДР   SDR

Таблиця 4

Класифікація конвертованості валюти

Валюти з обмеженою конвертованістю (2-га група)

 

Найменування валюти Код валюти
цифровий літерний
Франки КФА (франк Африканського фінансового товариства)   XDF
Чилійські песо   CLP
Китайські юані   CNY
Чеські крони   CZY
Словацькі крони   SKK
Словенські толари   SIT
Хорватські куни   HRD
Єгипетські фунти   EGP
Гонконгські долари   HKD
Сінгапурські долари   SGD
Угорські форинти   HGF
Індійські рупії   INR
Ізраїльські шекелі   ILS
Південної Кореї вони   KRW
Польські злоті   PLZ
Румунські леї   ROL
Саудівської Аравії ріали   SAR
Тайванські долари   TWD
Турецькі ліри   TRL
Кувейтські динари   KWD
Новозеландські долари   NZD
Мальтійські ліри   МТР
Азербайджанський манат   AZM
Білоруський рубль   BYR
Вірменський драм   WDR
Узбецький сум   USM
Киргизький сом   KGS
Таджицький рубль   TYR
Туркменський манат   ТММ
Російський рубль   RUR
Естонські крони   ЕЕК
Латвійські лати   LVL
Литовські літи   LTL
Казахські тенге   KZT
Молдавські леї   MDL
Грузинський ларі   GEL

 

 

Таблиця 5

Міжнародні економічні відносини в умовах

становлення індустріальної цивілізації (ХVІ ст. – ХХІ ст.)

Ранньо-капіталістичні відносини (ХVІ ст. – І пол. ХVІІ ст.) Італія, Іспанія, Португалія, Голландія, Франція, Англія, Норвегія, до проголошення самостійності (датсько-норвежська унія) Работоргівля, торгівля грошима, великі географічні відкриття, перші колоніальні імперії, виникнення світової торгівлі, створення світового ринку Дорогоцінні метали, прянощі, перли, цукор, чай, опій та інші «колоніальні товари», раби
Період капіталізму та вільної конкуренції (сер. ХVІІ – поч. 70-х рр.- ХІХ ст.) Італія, Іспанія, Португалія, Голландія, Франція, Англія,   Норвегія, до проголошення самостійності (Шведсько-норвежська уния) Подальша інтернаціоналізація господарського життя, поглиблення МПП, масові континентальні міграції населення
Початковий період імперіалізму (70-і рр. ХІХ ст. – поч. ХХ ст.) Проголошення самостійності Норвегії (1905—1914) Імперіалістичні держави Європи, США і Японія; колоніальні, напівколоніальні й залежні країни Азії,   Африки, Латинської Америки, Австралії й Океанії, СРСР   Тенденції до монополізації. Стрімко розвиваються міжнародна торгівля, вивіз капіталу й валютні відносини. Світовий ринок став набирати характеру єдиного всесвітнього ринку товарів і капіталу. З’явилася нова форма власності – акціонерні товариства. Великі банківські монополії. «Торговельні війни». Міжнародні монополії. Валютні стосунки між державами, валютна система золотого стандарту     Мінеральна сировина (нафта, мідь, олово й інші), деревина, сільськогосподарська сировина, продукти харчування, продукція легкої промисловості   Мінеральна сировина (нафта, мідь, олово й інші), деревина, сільськогосподарська сировина, продукти харчування, продукція легкої промисловості
Етап розвитку монополістичного капіталізму (1920 – 1940 рр.) Норвегія до першої Світової війни Золотозливковий і золото девізний стандарт. Зміни в транспорті. Подальше розширення світового ринку. Економічна криза 1928 – 1933 рр. Розлагодження ЗЕД під час Другої світової війни, упровадження жорстких форм регулювання всіх зовнішньоекономічних зв’язків, протекціонізм. Торгово-економічна експансія США. Створення світових фінансових організацій
Період біполярних МЕВ (50 – 90 рр. ХХ ст.) Норвегія після першої Світової війни " Холодна війна". Вплив технологічних революцій на еволюцію міжнародної системи. Процес глобалізації. Деколонізація. " План Маршалла". Ідеологічне, політичне, військове, економічне оформлення " соціологічного табору" в Сх. Європі. Створення ЄС, НАТО. Боротьба за новий світовий економічний порядок і розвиток відносин " Північ – Південь". Початок європейської інтеграції. " Плаваючі курси" валют. Збільшення обсягів вивозу капіталу. Зрушення в товарній структурі та географічному поділі зовнішньої торгівлі.
Період послаблення міжнародного напруження (1962 – 1979 рр.)
Період нової хвилі напруженості МЕВ (1979 – 1985 рр.) Норвегія у період конфронтації " Захід – Схід". Концепція " неоглобалізму". Відродження блокової стратегії. Стагнація загальноєвропейського процесу. Наростання кризи «соціалістичної системи».
Закінчення «холодної війни» і зникнення біполярної системи МЕВ (1985 – 1991 рр.) Норвегія після Холодної війни, розпад «соціалістичного табору». Проблема зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються. Латиноамериканська інтеграція. Контури нової глобальної системи МЕВ. Розпад СРСР. Виникнення нової геополітичної ситуації на євразійському просторі.
Світогосподарські зв'язки на сучасному етапі (XX і XXI ст) Норвегія на рубежіпроцесу інтернаціоналізації господарського життя та світові господарські зв'язки, що розвиваються на його основі, на рубежі XX і XXI ст

 

Список використаної літератури:

1. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. К.: Основи, 2000.

2. Дахно І.І. Міжнародна торгівля. К.: МАУП, 2003.

3. ЕКОНОМІКА підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф. Покропивного. Вид. 2-ге, перероб. та доп. К.: КНЕУ, 2001.

4. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. К.: ”Либідь”, 1999.

5. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник.-К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999.

6. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / А.С. Філіпенко, В.І.Мазуренко, В.Д.Сікора та ін.-К.: Либідь, 1997.

7. Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного.-К.: Феміна, 1995.

8. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі.-К.: Наук. думка, 1998.

9. Школа І.М. Міжнародні економічні відносини. Чернівці, 1996.

10. Гальчинський А.С. Сучасна валютна система.-К.: Вища шк., 1995.

11. Колодкін, Р. „Договор с Норвегией: разграничение для сотрудничества / Р. Колодкін // Международная жизнь. - 2011.

12. Л. О. Миргородська. - Центр учб. літ. 2008 // Фінансові системи зарубіжних країн: Навч. посібник. 2-ге вид., перероб. і доп. - Київ: Центр учб. літ., 2008.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.011 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал