![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Від звичайного, щоденного, пасивного спостереження експеримент відрізняється активним впливом дослідника на явище, що вивчається.
Основною метою експерименту є виявлення властивостей досліджуваних об’єктів, підтвердження наукових гіпотез і на цій основі більш широке та поглиблене вивчення теми наукового дослідження. Проведення експериментальних досліджень передбачає здійснення ряду пізнавальних операцій: – визначення цілей експерименту на основі існуючих теоретичних концепцій з урахуванням потреб практики та розвитку самої науки; – теоретичне обґрунтування умов експерименту; – розроблення основних принципів, створення технічних засобів для проведення експерименту; – спостереження, вимірювання та фіксація виявлених у ході експерименту властивостей, зв’язків, тенденцій розвитку досліджуваного об’єкта; – статистична обробка результатів експерименту; – попередня класифікація та порівняння статистичних даних. Які переваги має експеримент порівняно із спостереженням та іншими методами емпіричного рівня наукового пізнання? Експеримент дає можливість досліджувати, по-перше, об’єкти в так званому чистому вигляді; по-друге, в екстремальних умовах, що сприяє більш глибокому проникненню в їхню сутність; по-третє, важливою перевагою експерименту є його повторюваність. Планування експерименту включає в себе: визначення мети та завдань експерименту; місце, час проведення експерименту та його об`єм; характеристику вибірки та задіяних в експерименті груп; опис використовуваних для проведення експерименту матеріалів; опис методики проведення експерименту; опис додаткових змінних, що впливають на результати експерименту; опис методики фіксування, обробки та інтерпретації результатів експериментального дослідження. Для одержання достовірної інформації важливим є виділення з об`єкту дослідження тої сукупності, яка буде підлягати вивченню, тобто формування вибіркової сукупності. Вибіркова сукупність - частина генеральної сукупності, що виступає в якості основних об`єктів спостереження. Вибіркова сукупність повинна відображати властивості та ознаки генеральної сукупності. Генеральна сукупність - це та сукупність об`єктів, на яку експериментатор поширює висновки дослідження, тобто та множина об`єктів, яка має спільну характеристику і вивчається в рамках дослідження на територіально-часових границях. Процес формування вибіркової сукупності характеризується такими ознаками: числом ступенів відбору; типом виділення об`єктів репрезентації на проміжних етапах відбору; способом районування, виділених на проміжних етапах відбору, об`єктів репрезентації; способом відбору об`єктів репрезентації та одиниць спостереження на кожному етапі; об`ємом вибіркової сукупності (кількість одиниць спостереження). Перші чотири ознаки описують тип вибірки, тобто особливості процесу відбору одиниць спостереження, п`ятий - об`єм вибіркової сукупності, що дозволяє розрізняти вибірку в рамках вибраного типу за кількістю одиниць спостереження. Програма дослідно-експериментальної роботи в навчальному закладі обговорюється та затверджується на засіданні науково-методичної ради і направляється на проведення незалежної зовнішньої експертизи. Експертиза програми педагогічного експерименту передбачає оцінку за такими параметрами: Обґрунтованість вибору теми (грамотність, актуальність, практична значимість, посильність, доступність, наявність необхідних ресурсів і т.п.). Зрілість і наукова обґрунтованість ідей експерименту, його концептуальної основи, її відповідність загальній системі цінностей школи. Наявність і виваженість рішення про склад учасників роботи, розподіл обов’язків між ними, керівництво експериментом. Доцільність і обґрунтованість вибору бази експерименту, достатність експериментальних об’єктів. Наявність та зрозумілість (чіткість) мети, задач, очікуваних результатів експериментальної роботи і критеріїв їх оцінки. Наявність і якість гіпотези дослідження, її неаксіоматичність. Обґрунтованість критеріїв і послідовності етапів роботи. Наявність обґрунтування методів дослідження і засобів досягнення мети, необхідність та достатність методів і методик, їх взаємодоповнюваність. Продуманість ресурсного забезпечення роботи (програмного, методичного, матеріального, фінансового, нормативного, консультативного, управлінського). Повнота відображення в програмі логіки експерименту: назва етапів, терміни їх початку та завершення; зміст роботи, процедури, методики; хто організовує, проводить дослідження, приймає у ньому участь; необхідне забезпечення; очікувані результати, критерії і показники їх оцінки; способи контролю та фіксації результатів; відмітка про виконання.
|