Отже, персональна етика - це відповідальність вченого за об’єктивність результату.

Разом з тим етичні проблеми, які пов’язані з моральним вибором вченого, передбачають відповідальність морального характеру - перед собою, науковим співтовариством, суспільством за той вплив на навколишній світ, який спричинений його дослідженнями та їх результатами. 20 листопада 1974 р. на 18-й Генеральній конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) в Парижі була прийнята «Рекомендація про статус наукових працівників», яка була ратифікована урядами більшості країн світу та внесла значний внесок у справу формування моральнісних засад наукової діяльності.

Основні права та відповідальність наукових працівників з точки зору громадянських та етичних аспектів наукових досліджень, що сформульовані в цьому основоположному документі, такі:

- працювати в дусі інтелектуальної свободи пошуку, розвивати та захищати наукову істину в тому вигляді, як вони її розуміють;

- сприяти визначенню цілей і задач програм, якими вони займаються, та визначенню методів, які потрібно прийняти і які повинні бути гуманними та відповідати вимогам соціальної та екологічної відповідальності;

- вільно виражати свій погляд стосовно гуманності, соціальної та екологічної цінності проектів і як крайня міра відмовлятися від роботи за цими проектами, якщо це продиктовано їм їх сумлінням;

- вносити позитивний та конструктивний внесок у науку, культуру та освіту своєї власної країни, а також для досягнення національних цілей, покращання добробуту своїх співгромадян, підтримки міжнародних ідеалів та цілей ООН;

- аналізувати необхідні соціальні умови в кожному випадку та інформувати громадськість про можливі соціальні наслідки, брати участь як у підготовці, так і в реалізації прийнятих рішень, контролі та аналізі результатів;

- виявляти, аналізувати і повністю усвідомлювати ризик, пов’язаний з проведенням наукових досліджень;

- спілкуватися і обмінюватися інформацією, отриманою як у ході власних досліджень, так і з зовнішніх джерел;

- сприяти співробітництву і здоровій конкуренції між науковими працівниками, поширенню знань у гуманних цілях;

- використовувати сучасні засоби комунікації з метою забезпечення доступу до наукової інформації і стимулювання дискусій як в науковому співтоваристві, так і в суспільстві в цілому, сприяти конструктивному діалогу з людьми, відповідальність яких лежить в інших сферах (ЗМІ, політика, економіка тощо), що полегшить суспільству визнання моральних цінностей науково-технічних досягнень;

- створювати, застосовувати і поширювати знання - це прямий обов’язок наукових працівників перед прийдешніми поколіннями як індивідуально, так і в сукупності завдяки контактам та співробітництву.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Визначте основи наукової організації розумової праці.

2. В чому покладається моральна відповідальність вченого.

3. В чому полягають основні права та відповідальність наукових працівників з точки зору громадянських та етичних аспектів наукових досліджень?
ВИСНОВКИ ЗА ДИСЦИПЛІНОЮ

Дисципліна «Основи наукових досліджень» дозволяє студентам отримати знання про науки і наукових дослідженнях, які вони можуть застосувати в процесі:

- навчання при написанні курсових і дипломних робіт;

- роботи у студентському науковому товаристві;

- участі в наукових семінарах і конференціях;

- подальшої професійної діяльності.

Знання і використання наукових методів і методології в процесі наукового дослідження допоможуть досліднику проникнути в суть об'єкта, явища, встановити істину, отримати переконливі докази для науки і впровадити в практику корисних для людини результатів.

Важливим у процесі наукової діяльності є вміння організувати науково-дослідний процес та оформити результати наукового дослідження:

- науковий звіт;

- дипломну роботу;

- дисертацію;

- курсову роботу;

- статтю;

- монографію.