Забруднення повітря виробничих приміщень. Вплив шкідливих факторів на організм людини та захист від них . Нормування шкідливих речовин.

Суттєвий вплив на здоров’я та працездатність працівника має повітря робочої зони. В залежності від особливості виробничого чи технологічного циклу склад повітря робочої зони може містити шкідливі для здоров’я людини речовини - пари, газів твердих і рідких часток. Шкідлива речовина – це речовина, яка унаслідок порушення вимог безпеки при контакті з організмом людини може призвести до захворювання або відхилення у стані здоров’я в процесі трудового стажу працюючого або у віддалені періоди життя сучасного й насту Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 за характером впливу на організм людини поділяються на:

— загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму (ртуть, оксид вуглецю, толуол, анілін);

— подразнюючі, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок (хлор, аміак, сірководень, озон); '

— сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, розчинники та лаки на основі нітросполук);

— канцерогенні, що викликають ракові захворювання (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, азбест);

— мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини, формальдегід);

— що впливають на репродуктивну (відтворення потомства) функцію (бензол, свинець, марганець, нікотин).

Для захисту від шкідливих речовин на виробництві повинна бути сигналізація наявності тієї чи іншої речовини, або необхідно періодично проводити аналіз складу повітря, необхідна також система вентиляції яка буде виводити шкідливі речовини.

Також на випадок наявності тієї чи іншої речовини застосовують індивідуальні засоби захисті: маски, респіратори, захисні костюми ті інше.

Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі на протязі 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь. За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини

поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):

— 1-й — речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0, 1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон).

— 2-й — речовини високонебезпечні, ГДК 0, 1...1, 0 мг/м3 (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги).

— 3-й — речовини помірно небезпечні, ГДК 1, 1...10, 0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий).

— 4-й — речовини малонебезпечні, ГДК більше 10, 0 мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас). Необхідно зазначити, що в списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість дії цієї речовини на організм людини:

О — гостронаправленої дії;

А — алергічної дії;

К — канцерогенної дії;

Ф — фіброгенної дії.