Емоційні фактори змагальної діяльності

Емоційні переживання під час змагань відрізняються значним насиченням, швидкістю зміни станів, інтенсивністю протікання процесів.
Найбільш важливими передумовами динаміки емоцій під час змагань можна вважати такі:
* Масштаб змагання. Великі міжнародні змагання, олімпійські ігри, чемпіонати країн та континентів характеризуються великим накалом пристрастей, командної та особистої відповідальності спортсменів за результат боротьби. Масштаб змагань відіграє роль не тільки сам по собі, об'єктивно, але і в співвідношенні з рівнем підготовки спортсмена;
* Особистісне значення. Успіхи та невдачі виступів викликають бурхливі емоції, які в слабо підготовлених спортсменів часто призводять до дезорганізації змагальної діяльності, а в сильних спортсменів викликають підйом настрою, впевненість у своїх силах;
* Склад учасників. Приблизна рівність спортсменів та команд за рівнем майстерності створює оптимальні передумови для цікавої, захопливої боротьби. Явна перевага одного або декількох спортсменів викликає негативні емоції в менш компетентних суперників. А низький рівень підготовки всіх учасників найчастіше призводить до непередбачуваних результатів та аналогічних емоцій;
* Наявність досвіду. Досвід виступів на змаганнях даного рангу, в даному складі, на даному стадіоні або в подібних умовах породжує велику впевненість у своїх силах, сприяє більш ефективному контролю за динамікою емоційних процесів;
* Рівень тренованості. Добре тренованим спортсменам властиві стенічні (сильні, дійові) емоції, які створюють перед-умови для мобілізації сил в боротьбі за перемогу, для використання резервів організму, у тому числі і психіки. Слабо тренований спортсмен (навіть той, який мав раніше високі результати) схильний до астенічних (слабких, пасивних) емоцій;
* Індивідуальні особливості. Під час занять спортом та протягом всього попереднього життя спортсмен виробляє свій особливий почерк взаємостосунків із суперниками, ведення боротьби, знаходить свої неповторні способи забезпечення мотивації діяльності, реалізує характерним для нього шляхом особливості свого темпераменту, характеру та здібностей. Навпаки, бідність індивідуального емоційного життя призводить до одноманітності, стереотип-ності змагальної поведінки, що полегшує перемогу суперникам спортсмена.

Виділяють наступні емоційні переживання спортсменів:
* Змагальне збудження - характеризується високою загальною активністю спортсмена та стенічними (дійовими) емоціями. Як правило, успішний виступ на змаганнях поєд-нується з оптимальним для даного спортсмена рівнем змагального збудження;
* Бойовий настрій - супроводжується впевненістю в перемозі, готовністю до енерговитрат, високим рівнем самоконтролю спортсмена за своїми емоціями;
* Спортивна захопленість - супроводжується яскравими емоційними переживаннями, повною зосередженістю на спортивній боротьбі; здебільшого є характерною для ігрових видів спорту.;
* Спортивний азарт - негативний емоційний стан, коли захопленість спортивною боротьбою набирає афективного забарвлення, частково порушується самоконтроль дій;
* Спортивна злість - передусім виникає як фрустрація - короткотривала реакція на ситуацію об'єктивної або суб'єктивної недосяжності цілі, яка здавалась вже близько; при цьому мається на увазі, що злість спрямована на себе, а не на суперника;
* Змагальність - є найбільш ефективним емоційним станом для боротьби з певним суперником. Спрямованість змагальності на людину заставляє використовувати оцінку та самооцінку багатьох різних факторів спортивної діяльності, добре знати та вивчати суперника, який претендує на аналогічний результат; як правило супроводжується повагою до суперника та його майстерності;
* Агресивність - негативна емоція, також спрямована на суперника, проте супроводжується загостреною ворожнечею, виходом дій спортсмена за межі дозволеного правилами та етикою спорту;

* Спортивна честь - розглядається як складне моральне почуття, яке породжене глибокою особистісною участю спортсмена у вирішенні принципових питань спортивної діяльності, культурних традицій спорту, знанням не тільки букви, але і духу спортивних правил; супроводжується прагненням до об'єктивності оцінки змагальних дій, високої вимогливості до себе;
* Почуття власної переваги - проявляється у самолюбуванні, зазнайстві, " зірковій хворобі", коли спортсмен не зіставляє своїх емоцій з емоціями інших учасників змагань, намагаючись посунути суперників своїми минулими заслугами, вимагає особливої уваги до своєї персони, ставить понад усе свої особисті інтереси;
* Почуття обов'язку та відповідальності перед командою, колективом, фірмою, країною, інтереси якої спортсмен представляє на змаганнях.

* Почуття спортивної гордості - виникає внаслідок заслуженої перемоги у важкому спортивному поєдинку.