Вимоги до труб водопровідної мережі

1.4.1. Для забезпечення надійної та ефективної роботи водопровідної мережі необхідно, щоб заводи-виробники в технічних умовах гарантували відповідність поставленої ними продукції умовам її роботи в системах водопостачання. У першу чергу це відноситься до забезпечення тривалої міцності труб, герметичності їх стикових з'єднань, ефективності покриттів, що забезпечують захист труб від корозії і утворення відкладень, що викликають зростання втрат напору в трубопроводах, а також безвідмовності дії трубопровідної арматури, необхідної для оперативного управління роботою мережі, як при її нормальному технічному стані, так і при виникненні аварійних та надзвичайних ситуацій.

1.4.2. Матеріал і тип труб міської водопровідної мережі повинен вибиратися таким чином, щоб сумарний вплив внутрішнього гідравлічного тиску і зовнішнього навантаження не викликало б напруги, що перевищує допустиму напругу для даного класу труб.

1.4.3. Вибір матеріалу, класу міцності і діаметрів труб для систем водопостачання здійснюється на підставі техніко-економічного і статичного розрахунків, даних про агресивність ґрунту і води, що транспортується, умов роботи трубопроводів при подальшій експлуатації і вимог до якості води.

1.4.4. Існує обмеження щодо використання сталевих труб.

Сталеві труби від 400 до 1400 мм допускається використовувати тільки з обов'язковим їх захистом від зовнішньої і внутрішньої корозії.

1.4.5. Технічні умови на водопостачання при будівництві міської водопровідної діаметром до 300 мм включно регламентують використання труб з високоміцного чавуну з кулястим графітом (ВЧШГ ТУ 1461-063-90910065-2013 – рис. нижче), з внутрішнім цементно-піщаним покриттям і оцинкованою зовнішньою поверхнею (при високій корозійній агресивності грунтів), зовнішньою ізоляцією з екструдованого поліетилену.

Пріоритет вибору труб з ВЧШГ ґрунтується на їх високих експлуатаційних якостях, надійності, багаторічному позитивному досвіді їх використання в Україні і за кордоном.

1.4.6.Технічні вимоги на труби з ВЧШГ, внутрішнє цементно-піщане покриття, зовнішнє антикорозійне покриття, гумові кільця, розміри, допуски, механічні властивості, методи випробування, вказівки по експлуатації викладені в Технічних умовах ТУ 1461-063-90910065-2013 «Труби чавунні напірні високоміцні».

1.4.7.Проектування і монтаж трубопроводів водопровідної мережі з використанням труб з ВЧШГ слід проводити відповідно до СП 40-106-2002. " Проектування і монтаж підземних трубопроводів водопостачання з використанням труб з високоміцного чавуна з кулястим графітом. "

1.4.8.Рекомендовані матеріали і конструкції захисних покриттів для труб з ВЧШГ залежно від корозійної агресивності ґрунтів наведені в табл. 1.

Таблиця 1 - Рекомендовані матеріали і конструкції захисних покриттів для труб з ВЧШГ залежно від корозійної агресивності ґрунтів

1.4.9. Для водоводів і магістралей міської водопровідної мережі термін служби труб без їх заміни повинен становити не менше 50 років.

1.4.10. Гідравлічний опір труб протягом терміну служби повинний залишатись стабільним. Розрахункова величина гідравлічного опору трубопроводів, що прокладаються, повинна встановлюватися відповідно до паспортних даних поставлених труб.

Величини гідравлічного опору трубопроводів, що перебувають в експлуатації, визначаються за даними натурних вимірів, а прогнозовані зміни гідравлічного опору - за даними про фактичні зміни, що відбулися за час експлуатації на даному об'єкті, а також за наявними даними про зміну гідравлічного опору труб на інших об'єктах.

1.4.11. Статичний розрахунок трубопроводів повинен проводитися з урахуванням спільного впливу наступних факторів:

а) внутрішнього гідравлічного тиску;

б) тиску ґрунту, що визначається з урахуванням якості підготовки основи і ущільнення ґрунту засипки, тимчасових навантажень;

в) власної маси труб і маси води, що транспортується;

г) атмосферного тиску;

д) зовнішнього гідростатичного тиску (за наявності ґрунтових вод).

Облік впливу перерахованих факторів проводиться в поєднаннях, які виявляються найбільш небезпечними для використовуваного виду й типорозміру труб.

Величина розрахункового внутрішнього тиску повинна бути рівною найбільш можливому за умовами експлуатації тиску в водоводі на різних ділянках по довжині (при найбільш невигідному режимі роботи) з урахуванням його підвищення при гідроударі і наявності протиударної арматури, якщо це тиск у поєднанні з іншими навантаженнями зробить на водовід більший вплив).

1.4.12. Чавунні, азбестоцементні, бетонні і залізобетонні трубопроводи повинні бути розраховані на спільний вплив внутрішнього тиску, передбаченого проектною документацією та розрахункового зовнішнього навантаження. Сталеві та пластмасові трубопроводи повинні бути розраховані на міцність при впливі внутрішнього тиску і на спільний вплив зовнішнього зведеного навантаження при утворенні в трубах вакууму, а також на стійкість круглої форми поперечного перерізу труб.

Зменшення вертикального діаметра труб без внутрішніх захисних покриттів не повинно перевищувати 3%.

1.4.13. Способи захисту трубопроводів від гідроударів повинні вибиратися і підтверджуватися розрахунком на стадії проектування. Вжиті заходи захисту повинні забезпечувати обмеження підвищення тиску, величиною, що перевищує робочий тиск не більше, ніж на 5-10 метрів водяного стовпа. Захист трубопроводів і обладнання водопровідної мережі від недопустимого підвищення тиску, що викликається закриттям поворотного затвору (засувки), повинний забезпечуватися збільшенням тривалості закриття. При необхідності швидкого закриття затвору слід приймати додаткові заходи захисту (установка запобіжних клапанів, повітряних ковпаків, водонапірних колон та ін.).

1.4.14. Для нової прокладки (перекладки) і санації трубопроводів водопровідної мережі при відповідному обґрунтуванні можуть бути використані поліетиленові труби на робочий тиск від 1, 0 до 1, 6 МПа по ГОСТ 18599-2001 (ПЕ 80 SDR 9, 11 і 13, 6 і ПЕ 100 SDR 11, 13, 6 і 17) і ДСТУ Б В.2.7-151: 2008.

У місцях зміни трубопроводом напрямку повинні використовуватися литі з'єднувальні деталі з поліетилену (згідно ТУ 2248-143-00203335-2002, ТУ 2248-004-18425183-01 і ТУ 2248-001-18425183-01), призначені для кріплення до поліетиленових труб на зварюванні встик, а також відводи із заставними електроспіралями.

1.4.15.Поліетиленові труби повинні мати гладкі зовнішню і внутрішню поверхні. Допускаються незначні поздовжні смуги та хвилястість, що не виводять товщину стінки труби за межі допустимих відхилень. На зовнішній, внутрішній і торцевій поверхнях труб не допускаються здуття, тріщини, раковини, сторонні включення видимі без збільшувальних приладів.

Колір труб: чорний, чорний з синіми поздовжніми смугами в кількості не менше чотирьох рівномірно розташованих по колу труби або синій, відтінки якого не регламентуються. Матеріал поліетиленових труб повинен відповідати вимогам табл. 2.

Таблиця 2 - Показники матеріалу поліетиленових труб (поліетилен базових марок (ГОСТ 18599-2001)

1.4.16. Для з'єднання поліетиленових труб між собою, а також з з'єднувальними деталями використовуються муфти із заставними електронагрівачами вітчизняного виробництва (згідно ТУ 2291-00203536-96).

Для стикувальних вузлів можуть використовуватися з'єднувальні деталі за ТУ 6-19-218-86 «Деталі з'єднувальні з поліетилену низького тиску зварні та гнуті для напірних труб», ТУ 6-49-22-90 «Деталі з'єднувальні з поліетилену низького тиску для напірних труб», ТУ 2248-032-00203536-96 «Деталі з'єднувальні з видовженими хвостовиками», ТУ 6-19-359-97 «Деталі з'єднувальні з поліетилену для газопроводів», які призначені для систем господарсько-питного водопостачання при температурі води до + 30 º С.

З'єднання поліетиленових труб зварюванням проводиться двома способами: у стик або за допомогою муфт із заставними електричною спіраллю (терморезісторне зварювання).

Зварювальні роботи повинні проводитися при температурі навколишнього повітря не нижче - 50 С. Виконання зварювальних робіт при більш низьких температурах повітря слід проводити в утеплених (охолоджуваних) укриттях (намети, шатри й т.п.) із забезпеченням плюсових температур у місці зварювання.