Аттичний театр. Давньогрецька трагедія

1. Виникнення давньогрецької трагедії.

2. Творчість Есхіла. Трагедії “Прометей прикутий”, “Орестея”.

3. Художні особливості трагедій Есхіла.

4. Софокл – видатний грецький трагічний поет. Образ Едіпа (за трагедією “Едіп –цар). Проблема конфлікту особистості і держави в трагедії “Антігона”

5. Особливості творчого методу Еврипіда. Елементи психологічної характеристики у змалюванні образа Медеї (за трагедією “Медея”).

6. Етична проблематика трагедії “Іпполіт.”

7. Особливості давньогрецької трагедії (її гуманістичний пафос, етична проблематика, поетика).

Відповісти на питання

1. Виникнення театру пов’язане з обрядами на честь..., покровителя.....

2. За твердженням Аристотеля, давня аттична трагедія пов’язана з..., а комедія з

3. Слово “трагедія” означає.....Слово “комедія” означає...Слово драма означає...

4. Із скількох осіб складався театральний хор? Яку роль він відігравав?

5. Які види мистецтва поєднувала грецька театральна вистава? Які сучасні види мистецтва можна з нею порівняти?

6. Скільки акторів було в аттичній виставі? Для чого акторові була потрібна маска? Чим відрізнявся комічний актор від трагічного?

7. Які сучасні слова беруть початок з давньогрецької театральної термінології?

8. Коли вперше виходить на сцену грецька трагедія? Комедія?

9. Хто такі сатири? Що таке сатирівська драма?

10. Аттична трагедія спиралася на... сюжети, а комедія розробляла сюжети...

11. Кого називають “батьком трагедії”, “комедії”?

12. Які події в Аттиці надихали творчість Есхіла?

13. Який сюжет трагедії Есхіла “Перси”? Як Есхіл ставиться до переможених ворогів?

14. Міфологічна основа та сюжет трагедії Есхіла “Прометей закутий”

15. Навіть дійові особи трагедії Есхіла “Прометей закутий”

16. Що розказує Прометей про причини своїх страждань?

17. З кого складається хор трагедії?

18. Чому, за власним свідченням, Прометей свого часу став на бік Зевса?

19. Про яку “хворобу тиранів” говорить Прометей?

20. Ім’я Прометея говорить про те, що він провидець. Що передбачив Прометей?

21. Яку роль відіграє у трагедії Океан?

22. Як Зевс поставився до переможених ворогів – титанів?

23. Які жертви Зевсового свавілля згадуються у трагедіі?

24. Які слова доводять “пристосовницькі “риси титана Океана?

25. Для чого в трагедії вводиться образ Іо?

26. Яким змальовано Гермеса? “Падіння двох тиранів бачив я...” Продовжте. Поясніть.

27. Які слова Прометея свідчать про те, що він не скориться?

28. Які почуття має Прометей до богів? Процитуйте.

29. Які риси зробили образ Прометея вічним образом?

30. Вважається, що Есхіл вперше застосував прийом “трагічного мовчання”. Наведіть приклади з трагедії “Прометей прикутий”

31. В чому ви бачите застосування антитези в трагедії “Прометей прикутий”?

32. Стисло перекажіть зміст трагедії Есхіла “Орестея”.

33. З яких частин складається трагедія? Де відбувається її дія?

34. Як Кассандра характеризує дім Атридів? Процитуйте.

35. Як трагедія показує сцени вбивств?

36. Хто і як судить Ореста?

37. Як ви розумієте тезу про те, що образи давньогрецької трагедії були статичними?

38. Чому середину 5 століття в Аттиці назвали «золотим віком» Перікла?

39. Які зміни в театрі зробив Софокл?

40. Чим відрізняються трагедії Софокла від трагедій Есхіла?

41. Виберіть правильні твердження:

1) Софокл змальовує переживання своїх героїв

2) Мотиви кохання посідають значне місце в творчості Софокла

3) Релігійні та моральні проблеми є головними в трагедіях Софокла

4) Софокл звертає увагу на динаміку почуттів своїх героїв

5) Порушення соціальних та політичних питань дуже важливі для Софокла

42. Міфологічна основа та сюжет трагедії “Едіп – цар”.

43. Основні дійові особи трагедії “Едіп – цар”

44. З кого складається хор трагедії? Чому?

45. Як ставляться до Едіпа жителі Фів?

46. Доведіть, що Едіп – справедливий і гуманний цар, а його піддані мають значні права.

47. Наведіть приклади трагічної іронії долі в трагедії “Едіп – цар”.

48. Назвіть дійові особи трагедії “Антігона”

49. Як сюжетно пов’язані трагедії Есхіла “Семеро проти Фів” і Софокла “Антігона”?

50. Про що сперечаються Ісмена і Антігона в “Пролозі” трагедії “Антігона”?

51. Які риси, за переконанням Креонта, повинен мати справжній правитель? (епісодій 1).

52. Що говорить Антігона про людські та божі закони (епісодій 2).

53. Чи спробував Креонт зрозуміти правду Антігони? Чи спробувала Антігона зрозуміти Креонта?

54. У чому сенс суперечки Креонта і Гемона (епісодій 3)?

55. Аристотель вважав, що Софокл зображав людей такими, якими..., а Еврипід такими....

56. Закінчіть афоризм Софокла: «Найбільшим дивом на землі є.....»

57. Які соціальні зміни відбила творчість Еврипіда?

58. Які міфи використав Еврипід у трагедії «Медея»7

59. Яким зобразив Еврипід становище грекині? Що говорить Медея про це?

60. Образ Язона У трагедії «Медея»

61. Проаналізуйте сцену прощання Медеї з дітьми.

62. У чрму ви бачите новаторство Еврипіда?

63. «Людина – іграшка в руках жорстоких та свавільних богів». Наведіть приклади з трагедії Еврипіда «Іпполіт»

64. Проаналізуйте монолог Федри «Трезенські жони»

ЛІТЕРАТУРА

1. Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література: Підручник. – К., 2001.

2. Тронський І. М. Історія античної літератури. – К., 1959.

3. Антична література / За ред. А. А. Тахо-Годі. – К., 1976.

4. Есхіл. Трагедії. – К., 1990.

5. Софокл. Трагедії. – К., 1989.

6. Евріпід. Трагедії. – К., 1993.

7. Есхіл. Софокл. Евріпід. Давньогрецька трагедія. – К., 1981.

8. Лосев А. Ф., Сонкина Г. А. и др. Греческая трагедия. – М., 1958.

9. Федоров Н. А. Греческая трагедия. – М., 1960.

10. Ярхо В. Н. Эсхил. – М., 1958.

11. Гончарова Т. В. Эврипид. – М., 1984.

12. Ярхо В. Н. Была ли у древних греков совесть? К изображению человека в древнегреческой трагедии // Античность и современность: К 80-летию Ф. А. Петровского: Сб. статей. – М., 1972. – С. 251-264.

13. Аверинцев С. С. К истолкованию символики мифа об Эдипе // Античность и современность: К 80-летию Ф. А. Петровского: Сб. статей. – М., 1972. – С. 90‑ 103.

14. Жукова А. Г. “Змішаймо брость і цвіт з вогнем промінь...”. Давньогрецький театр. Есхіл (з використанням ОСС) // Заруб. літ. в навч. закл. – 1996. – № 5-6. – С. 15‑ 19.

15. Васильківська К. В. “Волі людини я на землі боятися не повинна...”, або Право серця // Заруб. літ. в навч. закл. – 1998. – № 10. – С. 3-6.

16. Шалагінов Б. Б. Афінська трагедія // Заруб. літ. в навч. закл. – 2002. – № 8. – С. 53-60.

17. Лобода О. П. “Дав-бо смертним я почесний дар”. До вивчення трагедії Есхіла “Прометей закутий” // Заруб. літ. в навч. закл. – 2002. – № 6. – С. 12-14.

18. Шкаруба Л. М., Шошура С. М. Конфлікт трагедії Евріпіда “Медея” // Заруб. літ. в навч. закл. – 2002. – № 7. – С. 53-56.

19. Софокл // Тема. – 2001. – № 4. – С. 77-82.

20. Есхіл // Тема. – 2001. – № 4. – С. 68-77.

Содомора А. Евріпід: до глибин людської душі // Зарубіжна література. – 1998. – № 2. – С. 7.

Додаток

Сапфо

Барвношатна владарка Афродіто!

Дочко Зевса, підступів тайних повна!

Я молю тебе, не смути мені ти серце, богине,

Але знов прилинь, як колись бувало.

Здалеку мої ти благання чула,

Батьківський чертог кидала

Й до мене на колісниці золотій летіла ти.

Міцнокрила горобина зграя, її несучи

Над землею темною, наче вихор, мчала в ефірі.

Так являлася ти мені, блаженна,

З усміхом ясним на лиці безсмертнім:

«Що тебе засмучує, що тривожить, чом мене кличеш?

І чого бажаєш бентежним серцем?

І кого схилити Пейто повинна у ярмо любовне тобі?

Зневажив хто тебе, Сапфо?

Хто тікає – скрізь піде за тобою,

Хто дари не взяв – сам дари нестиме,

Хто не любить нині, полюбить скоро,

Хоч ти й не схочеш...»

О, прилинь ізнов, од нової туги серце урятуй,

Сповни, що бажаю, поспіши мені, вірна помічнице,

На допомогу.

До богів подібний мені здається той,

Хто біля тебе, щасливий, сівши,

Голосу твого ніжного бриніння слухає

І ловить твій безсмертній усміх.

Від нього у мене серце перестало б битися у грудях.

Тільки образ твій я побачу, слова мовить не можу.

Язик одразу німіє, і прудко пробігає пломінь тонкий по тілу.

У вухах чути шум, дивлячись, очі нічого не бачать.

Блідну і тремчу, обливаюсь потом,

Мов трава пожовкла, безсило никну.

От іще недовго – і здається, має смерть надлетіти.

Горацій

Ода до Мельпомени

Мій пам’ятник стоїть, триваліший від міді.

Піднісся він чолом над царські піраміди.

Його не сочить дощ, уїдливий, гризький,

Не звалить налітний північний буревій,

Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний.

Я не умру цілком: єства мого частина

Переживе мене, і від людських сердець

Прийматиму хвалу, поки понтифік-жрець

Ще сходить з дівою в високий Капітолій.

І де шумить Авфід в безудержній сваволі,

І де казковий Давн ратайський люд судив, -

Скрізь говоритимуть, що, син простих батьків,

Я перший положив на італійську міру

Еллади давній спів. Так не таїсь від миру

І лавром, що зростив святий дельфійський гай,

О Мельпомено, ти чоло моє звінчай