Вкажіть переваги та недоліки централізованого водопостачання

Головні проблеми централізованого водопостачання це дефіцит водних ресурсів потрібної якості і необхідність транспортування, а переваги централізованого водопостачання, це то що проводиться контроль якості води щодня місцевими санітарно епідеміологічними станціями і підприємствами що експлуатує спорудження.

28.Переваги: для центр. водопостачання міст використовують водні об’єкти, що відповідають нормам і вимогам до джерел господарсько –питного водопостачання і що знаходиться на екологічно благо приємних територіях. Недоліками цент. водопостачання є застосування хлору для знезаражування води, застосовуються інші методи стримування у зв’язку із високою вартістю.

29 Технологія децентралізованого питного водопостачання має наступні переваги: - з'являється незалежна, надійно захищена система питного водопостачання на випадок аварій і інших надзвичайних ситуацій; - підвищується надійність системи питного забезпечення, тому що при виході з ладу одного джерела населення може користуватися сусідніми; - ощадливо витрачається артезіанська вода високої питної якості, запаси якої обмежені; - для питних цілей використовується вода, що вимагає менших, у порівнянні з поверхневими вододжерелами, витрат на її підготовку; - питна вода, що розбирається населенням у бюветах, на порядок дешевше бутильованої.Не доликі почти нема но наприклад такі Скважинні водозабори обладнаються заглибними насосами і накопичувальними резервуарами. Улаштовуються зони санітарної охорони і зручні для населення підходи. Водорозбірні пункти повинні перебувати за межами зони суворого режиму. У розрахунку на неминучі втрати води обладнуються системи водовідводу в зливну систему.З метою підвищення надійності роботи локальних водозаборів необхідно передбачити запасні системи автономного енергозабезпечення - дизельні електростанції, а також запасні накопичувальні ємності.

30. Якість води – це показники її складу та властивостей, які визначають рівень придатності води для конкретних видів водокористування (питного, промислового, сільськогосподарського, побутового тощо).В екології основними показниками якості води є рівень її придатності для життя різних організмів і вживання людиною. Якість води визначається її фізичними (колір, запах, прозорість, температура, смак) і хімічними властивостями, а також санітарно-бактеріологічним станом (вмістом бактерій). На формування якості природних вод впливають як природні фактори, так і господарська діяльність людей. Остання зумовлює інколи значні якісні зміни поверхневих і підземних вод. У деяких випадках незадовільна якість води може бути рівнозначна її відсутності. Загальновідомо, що у різних водокористувачів є свої вимоги до якості води. Для водопостачання населення повинна використовуватися виключно чиста вода. Діючі стандарти на питну воду визначають допустимий вміст у ній різних речовин, оскільки надлишок їх у воді може мати несприятливий вплив на організм людини. За хімічним складом вода більшості річок і прісних озер України задовільна. Найпридатнішими для водопостачання населення є підземні води, особливо глибинні, в тому числі артезіанські, які забруднюються зрідка. Якісна оцінка поверхневих і підземних вод як питних визначається ступенем їх мінералізації. Придатними для пиття вважаютьсяпрісні води, вміст розчинених солей в яких не перевищує 1 г/л, а в деяких випадках (наприклад, в арідних районах з підвищеною мінералізацією поверхневих і підземних вод) – і солонуваті, що вміщують 1...3 г/л солей.

31.Атмосфера – це зовнішня газова оболонка, яка огортає Землю і наявність атмосфери – це одна з найголовніших умов життя на планеті. Цей шар складаэться з кисню(21%), азот(78%), аргон(0, 9%) і вуглекислий газ(0, 003%). Крім газів, у атмосфері містяться ще й домішки так званих аерозолів, тобто дуже дрібних крапель рідин і твердих частинок як природного, так і штучного походження: сірчистих (краплі Н2SО4), мінеральних (пил із земної поверхні), вуглеводневих (сажа), морських (частинки морських солей) та ін.Склад атмосфери дуже залежить від взаємодії з океанами, а також із живими організмами.Атмосфера складається з таких шарів (знизу вгору): тропосфера (до висоти 18 км), стратосфера (до 50), мезосфера (до 80), термосфера (1000), екзосфера (1900), геокорона (умовно до 20 тис. км); далі атмосфера поступово переходить у міжпланетний космічний вакуум. Основна маса повітря (90 %) зосереджена в нижньому шарі — тропосфері. Атмосфера, як елемент глобальної екосистеми, виконує декілька основних функцій: захисну - захищає живі організми від космічних випромінювань та ударів метеоритів; регулюючу - регулює сезонні й добові коливання температури (якби на Землі не існувало атмосфери, то добові коливання температури досягали б ± 200 °С); містить у собі гази, які беруть участь у фотосинтезі й забезпечують дихання; зумовлює складні екзогенні процеси (вивітрювання гірських порід, діяльність природних вод, мерзлоти, льодовиків тощо).

32. Надайте характеристику забруднюючих атмосферу речовин. Основними шкідливими домішками пирогенного походження є наступні: - Оксид вуглецю.В повітря він потрапляє в результаті спалювання твердих відходів, з вихлопними газами і викидами промислових підприємств. Щорічно цього газу поступає в атмосферу не менше 1250 млн.т. Оксид вуглецю є з'єднанням, активно реагуючим з складовими частинами атмосфери і сприяє повишеню температури на планеті, і створенню парникового эфекту.- Сірчистий ангідрид.. Виділяється в процесі переробки сірчистих руд, що містить (до 170 млн.т. в рік). Частина з'єднань сірки виділяється при горінні органічних залишків в гірничорудних відвалах. Тільки в США загальна кількість викинутого в атмосферу сірчистого ангідриду склало 65 відсотків від загальносвітового викиду. - Сірководень і сірковуглець. Поступають в атмосферу окремо або разом в іншими з'єднаннями сірки. Основними по викиду є підприємства по виготовленю волокна, цукру, коксохімічні, нафтопереробні, а також нафтопромисли. В атмосфері при взаємодії з іншими забруднювачами піддаються повільному окисленню до сірчаного ангідриду. - Окиснення азоту..Основними джерелами викиду є підприємства, азотні добрива, азотну кислоту, що проводять і нітрати, барвники, шовк, целулоїд. Кількість окисників азоту, що поступають в атмосферу, складає 20 млн.т. в рік.