Охарактеризуйте шлях розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері

Забруднювачі атмосфери повітря підкоряються законам турбулентної дифузії на процент їхнього розсіювання роблять: стан атмосфери; фізичні, хімічні, властивості речовин; висота і діаметр викидів розташування джерел, рельєф місцевості. Розсіювання в атмосферу газоподібних домішок і дрібнодисперсних домішок що мають незначну швидкість осідання підкоряються для більш великих часток ця закономірність порушується оскільки пилогазоочисних апаратах великі частки уловлюються, дрібні залишаються у викидах їх розсіювання в атмосферу розраховуємо в газоподібні домішки. Метеоумови впливають на перенос і розсіювання. Найбільше впливає температура, опади, туман, сонячна радіація, режим вітру.

35. Охарактеризуйте основні види смогів. Виділяють три типи смогу: Крижаний смог(аляскового типу); Вологий смог(лондонського типу); Сухий, або фотохімічний смог(лос-анджелеського типу).1)Фотохімічний смог утворюється в ясну сонячну погоду при низькій вологості повітря, температурі +30°C, повній відсутності вітру й високій забрудненості атмосфери. При фотохімічному смозі спостерігається поява блакитної димки або білуватого туману й погіршуэться видимість. Фотохімічні смоги– це сильне забруднення атмосферного повітря продуктами фотохімічних реакцій, які утворюються при взаємодії між собою різноманітних інгредієнтів викидів автотранспорту та промисловості при їхньому опроміненні ультрафіолетовою радіацією.2)Димовий смог формується при вологості повітря близько 100%, температурі 0°С, тривалій штильовій погоді та високій концентрації продуктів спалювання твердого і рідкого палива. Димові смоги являють собою суміш туману і диму.Туман, який абсорбував оксиди Нітрогену, Сульфуру та ін., уже складається з крапель не води, а різноманітних кислот. Він має велику токсичність. Зазвичай це спостерігається при уповільненому повітрообміні. В Україні такий смог спостерігається в приморських містах Маріуполь, Одеса та ін. 3) Крижаний смог утворюється при антициклонах, температурах нижче -30°C, повному штилю, високій вологості повітря й наявності потужних джерел забруднення атмосфери. При низькій температурі каплі водяної пари перетворюються в кришталики льоду які зависають у повітрі у вигляді густого білого туману, видимість зменшується до 8-10 м. Під дією сили гравітації кришталики льоду опускаються в приземні шари. Дихання в такому тумані стає неможливим. Для України такий смог не характерний.

36)Об’єкти, які є джерелом викидів в навколишнє середовище шкідливих речовин і речовин з неприємним запахом, необхідно відокремити від житлових масивів спеціальними санітарно-захисними зонами (СЗЗ). Розміри нормативної СЗЗ до межи житлової забудови встановлюють в залежності від потужності підприємства, особливостей його технологічного процесу, характеру і кількості шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу.У відповідності з санітарною класифікацією промислових підприємств розміри СЗ встановлюють в межах від 50 до 3000 м в залежності від класу шкідливості підприємств.1)А1-3000.В1-1000.2)500.3)300.4)50-100.5)50.На території сзз дозволяють розміщення більш низького классу шкідливості-склади, гаражі, автостоянки, адм.будови.

37.Охарак.архітектурно-планувальні заходи щодо захисту повітряного басейну-планувальних відносить заходи зв’язані з вибором пром. Майданчика чи житлової забудови. Промисловий об’єкт повинен буди розташований на рівному піднесеному добре провітревальному місці. Площадка житлової забудови повинна бути розміщена нижче підприємства. Джерела забруднення атмосфери бажано розташовувати за межами міст з підвітряної сторони враховувати розу вітрів. Цехи найбільш забруднені варто розташовувати на краю виробничої території з боку протилежної житловому масиву. Цехи повинні розташовуватись так щоб при напрямку вітру у бік кварталів і їхні викиди не поєднувались, фітомепіорація один із заходів архетикрутного планування землі насаджень є ефективними біофільтрами.

38. Охарактеризуйте інженерно-організаційні заходи щодо захисту повітряного бассейну.Основні види інженерно організаційних заходів полягають у: 1.Зниження інтенсивності й організації руху автотранспорту2.Збільшення висоти димарів (більше 150 м.)3.Підвищення швидкості руху газів у димарі.

39. Місто не тільки місцеперебування популяції людини, але і надає умови для існування різних інших видів, що є невід’ємними елем. Середовища існування. 1 група: існують тільки в тваринному і рослиному стані. Використання для задоволення життєвих потреб людини. 2 група: це тварини і рослини які живуть у не урбанізованому середовищі. 3 група; це окультурені, яких людина свідома навмисно розселяє чи вирощує в природно-антропог. місцеперебування. 4 група: це не навмисні інтродуценти «Прибульці» - поява яких не передбачалась людиною; 5 група: синантропні види, що живуть у селітебному ландшафті; 6 група: це дикі рослини та тварини що живуть у містах.

40.Існування міст не можливе без живих організмів. Завдяки своїм живим компонентам міста як урбогеосоціосистеми залучаються в глобальні біогеохімічні цикли і, таким чином, є елементами географічної оболонки землі. Для того, щоб з’ясувати особливості функціонування міських екосистем потрібно знати, яку роль в них виконують рослини і тварини, а також як формується флора і фауні на території міст. Це буде розглянуто у даній темі.Роль рослин і тварин в урбосистемі і житті міського населення. Місто є не лише середовищем проживання популяції людини, воно створює умови для існування різноманітних видів тварин, рослин та мікроорганізмів, які є невід’ємною частиною середовища існування жителів міста. Одні організми приносять людині користь, інші – завдають шкоди, але всі вони необхідні для підтримання рівноваги у міських біоценозах.

41. Флора — це сукупність видів рослин, приурочена до певного географічного простору, що історично склалася, пов'язана з його сучасними природними умовами і геологічним минулим. Фауна — це сукупність видів тваринних, приурочена до певного географічного простору, що історично склалася, пов'язана з його сучасними природними умовами і геологічним минулим. Флора, рослинність, фауна і тваринне населення характеризуються структурою, тобто кількісним співвідношенням елементів, що володіють певними властивостями. Структура флори, фауни, рослинності або тваринного населення несе в собі інформацію про специфіку як рослинного або тваринного миру, так і про екологічні умови на даній території, тобто володіє потенційною індикаторною цінністю. В екологічних дослідженнях міст у всьому світі флористчні і фауністичні характеристики займають значне місце і мають, мабуть, найтривалішу історію вивчення, в порівнянні з іншими компонентами урбоекосистеми. Сукупність особин будь-якого вигляду, згрупованих і популяції, займає певну область земної поверхні — ареал, в межах якого проходять всі етапи життєвого циклу особин протягом всієї історії існування вигляду. Розрізняють наступні еволюційно-історичні типи ареалу: первинний (автохтонний) ареал — область походження, початкового формування вигляду (таксону); вторинний ареал — область, зайнята таксоном в процесі розширення або зміни первинного ареалу; сучасний ареал — нині існуюча область незаселеного вигляду; потенційний ареал – область, поки незаселена виглядом (таксоном), має відповідні екологічні умови і передумови для подальшого заселення видом (таксоном). Навіть в межах суцільних ареалів особини видів розподілені далеко не завжди рівномірно, а частіше демонструють випадковий або плямистий (агрегований) характер просторового розподілу — залежно від розподілу умов існування і дії суми екологічних чинників в різних частинах ареалу.

42. Крім традиційних функцій, виконуваних рослинним блоком в будь-якій екосистемі, а саме – виробництво первинної продукції в результаті фотосинтезу, споживаної потім консументами і редуцентами (після відмирання частин рослин), і формування життєвого простору для консументів і редуцентів (середовищеутворююча функція), – в урбоекосистемі істотне значення придбавають такі функції рослинності, як: • охолоджування міського «острова тепла» за рахунок збільшення альбедо поверхні і транспірування; • стабілізація вітрового режиму, «розвантаження» повітряних мас; • збільшення відносної вогкості повітря і «згладжування» її су точних і сезонних коливань; • виділення кисню (як побічного продукту фотосинтезу) в атмосферу; • збільшення концентрації негативно заряджених іонів (позитивно впливаючих на здоров'я людини) в атмосфері над дерево-чагарниковими насадженнями; • виділення біологічно активних речовин, що пригнічують розвиток патогенних агентів в атмосфері; • поглинання забруднюючих атмосферне повітря пилу і газів; • зниження рівня шуму унаслідок поглинання енергії що викликають його механічних коливань; • затримання частини опадів і зменшення поверхневого стоку; • у водних і болотяних екосистемах – формування умов аеробного розкладання забруднюючих воду речовин, поглинання біогенних елементів; • поліпшення структури, збільшення проникності і, у ряді випадків, родючості ґрунтів; • затримання снігового покриву і талих вод; • закріплення сипких ґрунтів, зниження рівня ерозії; • поліпшення візуальних властивостей урбанізованих ландшафтів.

43. Охарактеризуйте основні властивості рослинного покриву у місті. Крім традиційних функцій, виконуваних рослинним блоком в будь-якій екосистемі, а саме – виробництво первинної продукції в результаті фотосинтезу, споживаної потім консументами і редуцентами (після відмирання частин рослин), і формування життєвого простору для консументів і редуцентів (середовищеутворююча функція), – в урбоекосистемі істотне значення придбавають такі функції рослинності, як: - охолоджування міського «острова тепла» за рахунок збільшення альбедо поверхні і транспірування; - стабілізація вітрового режиму, «розвантаження» повітряних мас; збільшення відносної вогкості повітря і «згладжування» її суточних і сезонних коливань; - виділення кисню (як побічного продукту фотосинтезу) в атмосферу; - збільшення концентрації негативно заряджених іонів (позитивно впливаючих на здоров'я людини) в атмосфері над дерево-чагарниковими насадженнями; -виділення біологічно активних речовин, що пригнічують розвиток патогенних агентів в атмосфері; -поглинання забруднюючих атмосферне повітря пилу і газів; -зниження рівня шуму унаслідок поглинання енергії що викликають його механічних коливань; -затримання частини опадів і зменшення поверхневого стоку; - у водних і болотяних екосистемах – формування умов аеробного розкладання забруднюючих воду речовин, поглинання біогенних елементів; -поліпшення структури, збільшення проникності і, у ряді випадків, родючості ґрунтів; - затримання снігового покриву і талих вод; -закріплення сипких ґрунтів, зниження рівня ерозії; -поліпшення візуальних властивостей урбанізованих ландшафтів.