Еталонна модель POSIX OSE – інтерфейси

Рисунок на наступному слайді [слайд на стор. 25, Lect_4.pdf] конкретизує вихідну модель з боку структуризації інтерфейсів.

Для забезпечення цілісності і узгодженості системи, всі ресурси повинні бути доступні виключно через API. Поняття прикладної платформи не включає в себе конкретну реалізацію сервісів. Наприклад, платформа може містити єдиний процесор, що розподіляється між декількома застосуваннями, або бути великою розподіленою системою.

Зовнішнє оточення містить зовнішні сутності, з якими прикладна платформа обмінюється інформацією. Ці сутності можуть бути розбиті на декілька категорій таких, як, наприклад, кінцеві користувачі або сутності, що забезпечують обмін інформацією із зовнішньою пам’яттю, або комунікаційні сутності.

Як було зазначено вище, між сутностями загальної моделі існує два типи інтерфейсів: API та EEI. API визначає такі типи сервісів:

ü Системні сервіси;

ü Комунікаційні сервіси;

ü Інформаційні сервіси;

ü Сервіси взаємодії людини з комп’ютером.

Прикладом API-інтерфейсу може служити процедура створення вікна:

Open_Window (x1, y1, x2, y2);

EEI визначає такі типи сервісів і, відповідно, інтерфейсів:

ü Комунікаційні сервіси;

ü Інформаційні сервіси;

ü Сервіси взаємодії людини з комп’ютером.

Прикладом EEI-інтерфейсу може служити поняття вікна як сутності, пов’язаної з певною областю на екрані монітора.

Три види специфікації API

В OSE RM розглядаються наступні три види специфікацій API:

1. Засобами деякої мови програмування;

2. Мовно-незалежні специфікації сервісів;

3. Специфікації API мовного зв’язування.

Причому, останні два способи специфікації API вважаються найбільш переважними для цілей стандартизації.

Стандарти зовнішнього оточення

EEI забезпечують передачу інформації між прикладною платформою і зовнішнім середовищем, а також між прикладними програмами, що виконуються на одній і тій самій платформі, і складаються головним чином з протоколів і форматів даних. Стандарти зовнішнього оточення EEI дозволяють вирішувати проблеми:

ü Інтероперабельності систем;

ü Повторного використання програмного забезпечення;

ü Переносимості даних.

EEI надають великі можливості для взаємодії із зовнішнім середовищем і класифікуються відповідно до трьох типів послуг, що надаються задля обміну інформацією:

ü З користувачем – людиною;

ü З зовнішніми сховищами даних;

ü З іншими прикладними платформами.