Методологічний базис концепції відкритих систем

Методологічну основу концепції відкритих систем складають:

ü Концептуальний базис і принципи побудови відкритих систем;

ü Еталонна модель оточень відкритих систем (RM OSE);

ü Еталонна модель взаємозв’язку відкритих систем (RM OSI);

ü Апарат профілювання IT, призначений для конструювання відкритих систем в просторі стандартизованих рішень;

ü Таксономія профілів.

Система стандартів оточень відкритих систем POSIX OSE

Методологія та система стандартів POSIX OSE розроблені організацією IEEE. Мета підходу POSIX полягає в тому, щоб забезпечити можливість вирішення проблеми мобільності прикладних програм між різними комп’ютерними платформами на основі стандартизації прикладних програмних інтерфейсів (API) ОС. Метою розробки системи стандартів POSIX OSE є:

ü Мобільність на рівні вихідних текстів;

ü Системної інтероперабельності, тобто підтримки взаємозв’язку між системами.

Система стандартів OSI. Еталонна модель OSI RM

Еталонна модель OSI RM розроблена міжнародною організацією зі стандартизації ISO. Її опис наведено в документах ISO 7498, а також у рекомендаціях X.200 організації ITU-T.

OSI RM призначена для визначення загальної основи процесу стандартизації в галузі взаємозв’язку систем, які забезпечують цілісність і взаємну узгодженість стандартів.

Стандартизація функцій інформаційного обміну між обчислювальними системами має вирішальне значення для створення комп’ютерних мереж, інтеграції наданих ними ресурсів і послуг.

Стандартизація взаємозв’язку систем охоплює три рівні опису засобів інформаційного обміну:

1. На першому рівні, який можна назвати концептуальним, специфікується еталонна модель взаємозв’язку відкритих систем OSI RM.

2. На другому рівні визначаються специфікації сервісу (послуг), що надається окремими компонентами архітектури OSI RM.

3. Найбільш детальним рівнем опису взаємозв’язку відкритих систем є специфікація протоколів інформаційного обміну між функціональними елементами еталонної моделі, що визначають правила і формати взаємодії елементів.

Джерела стандартів

ü Міжнародні стандарти (POSIX, ISO, ITU);

ü Національні стандарти (ANSI, ДСТУ);

ü Стандарти спеціальних комітетів, об’єднань та консорціумів;

ü Стандарти окремих фірм та підприємств.

Групи стандартів

[слайд на стор. 16, Lect_2.pdf]

Організації з розвитку та стандартизації INTERNET

[слайд на стор. 17, Lect_2.pdf]

Процес створення та прийняття стандартів INTERNET в IETF

[слайд на стор. 18, Lect_2.pdf]