Адміністративний примус: сутність, особливості, види і правове регулювання.

Адміністративно-правовий примус є одним із видів державно-правового примусу. Він характеризується тими ж ознаками, які є характерними для останнього: це правозастосовна діяльність, спрямована на охорону правопорядку, реалізується в рамках охоронних правовідносин тощо. Поряд із цим адміністративно-правовий примус має особливості, які притаманні тільки йому:

а) регулюється нормами адміністративного права, яке передбачає види, підстави, порядок їх застосування;

б) застосовується не тільки до індивідуальних, але й до колективних осіб;

в) має багато суб’єктів, які здійснюють адміністративно-юрисдикційну діяльність;

г) здійснюється в рамках позаслужбового підпорядкування, за відсутності організаційного підпорядкування між сторонами. При усвідомленні сутності адміністративно-правового примусу слід мати на увазі, що його необхідно відрізняти від примусу, передбаченого нормами адміністративного права, оскільки останній містить у собі адміністративні, дисциплінарні (наприклад, стосовно державних службовців), матеріальні (наприклад, стосовно військовослужбовців) санкції. Засоби адміністративно-правового примусу можна класифікувати на види: 1) адміністративне попередження;

2) адміністративне припинення;

3) адміністративне покарання;

В адміністративній науці немає єдиної думки з приводу деяких видів адміністративного примусу, зокрема, адміністративного попередження. Ряд учених (А. П. Альохін, А. А. Кармолицький, Ю. П. Битяк та ін.) вважають, що є необхідність виокремити такий вид адміністративного примусу, оскільки завданням примусу є, у першу чергу, попередження проступків. На противагу цьому Д. М. Бахрах заперечує існування такого виду, виходячи з того, що адміністративний примус має на меті застосування примусових заходів тільки у зв’язку з неправомірними діями. У свою чергу, він виокремлює такий вид, як адміністративно-відновні заходи, що застосовуються з метою відшкодування збитків, повернення попереднього стану речей (наприклад, знос самовільно збудованої споруди, адміністративне виселення із самовільно зайнятих житлових приміщень тощо).

Оскільки в адміністративній науці виокремлюють такий вид адміністративного примусу, як заходи адміністративного попередження, слід звернути увагу на те, що це єдині заходи, які не пов’язані з адміністративним проступком, тому що спрямовані на його недопущення. До таких заходів можна віднести: перевірку документів;

огляд речей та особистий огляд;

введення карантину у випадках епідемій та епізоотій;

контроль і наглядові перевірки;

закриття ділянок державного кордону тощо (див. закони «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», наказ Міністерства охорони здоров’я «Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами» тощо).

Заходи адміністративного припинення, на відміну від попереднього виду, пов’язані з адміністративним проступком і мають на меті: припинити протиправну дію, не допустити нової і забезпечити можливість притягнення правопорушника до відповідальності. Єдиного нормативного акта, який передбачав би підстави та систему заходів адміністративного припинення, немає. Вони передбачені багатьма законами і підзаконними нормативними актами. Заходи адміністративного припинення можна класифікувати на загальні, спеціальні та процесуальні.

До перших належать такі: примусове лікування (див. Закон «Про ратифікацію Конвенції про передачу осіб, які страждають на психічні розлади, для проведення примусового лікування»), призупинення робіт, заборона експлуатації механізмів, тимчасове відсторонення від керування транспортними засобами тощо.

Спеціальні заходи адміністративного припинення, на відміну від загальних, застосовуються тільки до індивідуальних осіб і включають в себе: заходи фізичного впливу (прийоми рукопашного бою), застосування спеціальних засобів (наручників, сльозоточивого газу тощо), застосування вогнепальної зброї (Закон «Про міліцію»).

Заходи адміністративно-процесуального забезпечення передбачено у ст. ст. 260–267 КпАП України і включають: адміністративне затримання, особистий огляд та огляд речей, відсторонення, вилучення предметів і документів. Система заходів адміністративного стягнення передбачена у ст. 24 КпАП України.

В соответствии со статьей 23 КоАП Украины административное взыскание является мерой ответственности и применяется с целью: а) воспитания лица, совершившего административный проступок, в духе соблюдения законов Украины, уважения к правилам общежития;

б) предупреждения совершения новых проступков как самим правонарушителем, так и другими лицами;

в) наказания лица, совершившего проступок. Из приведенного можно сделать вывод, что основными функциями административного взыскания являются: а) воспитательная;

б) предупредительная (превентивная);

в) карательная.

Административные взыскания принято классифицировать на виды:

— основные (предупреждение; штраф;

возмездное изъятие предмета, ставшего орудием совершения или непосредственным объектом административного проступка;

конфискация предмета, ставшего орудием совершения или непосредственным объектом административного проступка;

конфискация денег, полученных вследствие совершения административного проступка;

лишение специального права, предоставленного гражданину (права управления транспортными средствами, права охоты);

исправительные работы;

административный арест);

— дополнительные (возмездное изъятие предмета, ставшего орудием совершения или непосредственным объектом административного проступка;

конфискация предмета, ставшего орудием совершения или непосредственным объектом административного проступка;

конфискация денег, полученных вследствие совершения административного проступка). При этом следует отметить, что нет таких административных взысканий, которые признавалось бы только дополнительными;

— морального характера (предупреждение);

— материального характера (штраф, возмездное изъятие, конфискация);

— морального и материального характера (исправительные работы, административный арест).