Оцінка та класифікація нематеріальних активів

Нематеріальні активи – це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та контролюються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік У для виробництва, торгівлі, для адміністративних потреб чи надання в оренду іншим юридичним або фізичним особам. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 " Нематеріальні активи № 242 від 18.10.99 р. визначає методологію обліку нематеріальних активів, придбаних чи створених підприємством, яка включає:

– порядок їх визначення та оцінки;

– нарахування їх амортизації;

– списання з балансу;

– розкриття інформації.

Положення цього стандарту застосовуються підприємства­ми, організаціями, установами та іншими юридичними особами всіх форм власності.

Витрати, пов’язані із створенням чи придбанням нематеріаль­ного активу, які були відображені як витрати звітного періоду, не підлягають у наступні звітні періоди визнанню як актив.

Не визнаються як актив, а завжди відображаються у складі витрат звітного періоду:

– витрати на рекламу;

– витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

– витрати на створення підприємства та підготовку його основної діяльності (організаційні витрати);

– витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.

Нематеріальний актив визнається як актив, якщо:

– існує ймовірність отримання у майбутньому економічних вигод підприємством внаслідок його використання;

– його оцінка може бути достовірно визначена. Надходження і оприбуткування будь-якого об’єкта немате­ріальних активів на підприємстві мають підтверджуватися відповідними первинними документами, в яких наводяться детальна характеристика об’єкта, його первісна вартість. термін корисного використання, норми зносу (амортизації). місце, де буде використовуватися об’єкт. До нематеріальних активів належать:

Об’єкти права інтелектуальної власності:

1. Право власності на винахід. Документ, що підтверджує право власності. Патент.

2. Право власності на промисловий зразок. Патент.

3. Право власності на корисну модель. Патент.

4. Право власності на сорт рослин. Патент.

5. Право власності на товари і послуги. Свідоцтво.

6. Право власності на програми для ЕОМ. Це право на публікацію, відтворення, розповсюдження та інші дії по введенню до господарського обігу сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп’ютерних устаткувань, з метою одержання визначених результатів.

7. Право власності на науково-технічну інформацію, тобто результати науково-технічних, виробничих робіт та іншої науково-технічної діяльності, яка забезпечує їх відтворення, використання й розповсюдження.

8. Право власності на фірмову назву. Чинним законодавством визначаються права й обов’язки суб’єктів господарської діяль­ності, пов’язані з використанням фірмових назв, виробничих марок і товарних знаків, що належать до нематеріальних активів.

9. Право власності на базу даних. Право на публікацію, відтворення, розповсюдження та інші дії з введення до господарського обігу сукупності даних (статей, розрахунків тощо), систематизованих для пошуку та обробки за допомогою ЕОМ, тощо.

Об’єкти права користування природними ресурсами:

1. Право користування надрами землі, а також розробка корисних копалин.

2. Право користування земельною ділянкою, а також право оренди земельної ділянки.

3. Право на користування геологічною та іншою інформа­цією про природне середовище.

4. Право на користування водними, біологічними та іншими ресурсами, які впливають на рівень екологічної безпеки підприємств, населених пунктів, регіонів тощо.

Об’єкти права користування економічними, орга­нізаційними та іншими вигодами, такими, як право на використання економічних та інших привілеїв, монопольні позиції на ринку виробництва товарів і надання послуг, гудвіл тощо. Права підтверджуються відповідними документами.

Гудвіл (ділова репутація) – це комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємства без відпо­відного збільшення активних операцій, включаючи викорис­тання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології тощо.

Вартість гудвілу визначається різницею між ціною придбання і звичайною ціною відповідних активів.

Аналітичний облік ведеться за видами окремих об’єктів нематеріальних активів.

Нематеріальні ресурси - це складова частина потенціалу підприємства, що приносить економічну вигоду впродовж відносно тривалого періоду. Для нематеріальних ресурсів характерна відсутність матеріальної основи отримання прибутків та невизначеність розмірів прибутку, що буде отриманий.