А. Як правило, я наполегливо прагну досягти свого.

Б. Вирішуючи суперечливу ситуацію, я намагаюся знайти підтримку в іншого.

29. А. Я пропоную середню ситуацію.

Б. Вважаю, що не завжди потрібно хвилюватися через те, що виникають розходження.

30. А. Я намагаюся не зачіпати почуття іншого.

Б. Я завжди обираю таку позицію у суперечці, щоб спільними зусиллями досягти успіху.

Додаток 3

ЗАНЯТТЯ ЗА ТЕМОЮ „МИЛОСЕРДЯ ТА СПІВЧУТТЯ”

Мета: продовжувати формувати в дітей морально-етичні уявлення та адекватні форми поведінки; учити правильно висловлювати почуття та емоції, оцінювати себе та інших; розширювати знання дітей про такі моральні категорії, як милосердя, співчуття; корегувати емоційну сферу дітей; розвивати почуття жалю, відповідальності; виховувати чутливість до стану інших людей, дбайливість, співчуття, милосердя.

Матеріал: лялька „Добрик”, повітряна кулька, плакат „Права дитини”.

Хід заняття:

Добрик приніс книгу, вихователь пропонує послухати оповідання.

В. О. Сухомлинський „ Як Сергійко навчився жаліти”

Сергійко гуляв собі біля ставка. І побачив дівчинку, що сиділа на березі. Підходить до неї, а вона й каже:

- Не заважай мені слухати, як хлюпочуть хвилі.

Сергійко здивувався. А потім узяв та й кинув у ставок камінець.

Дівчинка й питає:

- Що ти кинув у воду?

Сергійко ще більше здивувався.

- Хіба ти не бачила? Я кинув камінець.

Дівчинка й каже:

- Я нічого не бачила, бо я сліпа.

Сергійко довго дивився на дівчинку. Він не міг уявити: як це воно, коли людина не бачить?

Настала ніч. Сергійко ліг спати. Серед ночі прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, у шибки стукав дощ, а в хаті було темно. Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Тепер він уже не дивувався – його серце стиснув жаль.

Як же вона бідна живе в темряві? Сергійкові хотілося, щоб швидше настав день. Він піде до сліпої дівчинки і пожаліє її.

Бесіда за змістом оповідання:

Чому Сергійко пожалів дівчинку?

Що підштовхнуло його до співчуття?

Як Сергійко зрозумів, як це, коли людина не бачить?

Чи вмієте ви співчувати, коли у когось неприємності?

Вправа „Чарівна кулька”

Діти передають „чарівну” кульку одне одному і розповідають, кому з героїв оповідання вони співчувають.

Д о б р и к. Я співчуваю дітям-інвалідам, які не можуть бачити, сліпим. Спробуйте закрити очі. Чи приємно вам не бачити сонечка, друзів, мами? Що ви відчуваєте? (Відповіді дітей.)

Вихователь. А ще слід співчувати німим діткам, які не можуть розмовляти, не чують. Спробуйте затулити вуха. Хіба це добре – не чути голосів пташок, мами, казочку, пісеньку? Як ви вважаєте?

Д о б р и к. Але ще є діти, які не можуть рухатися, танцювати, грати у футбол, бо у них хворі ноги. Як ви думаєте, діти, як жи-веться таким людям?

Вправа „Квітка милосердя”

Кожна дитина отримує пелюстку, заплющує очі і розповідає, що можна зробити корисного для дітей-інвалідів, та викладає пелюстку.

Вихователь. Діти, а хто бачив таких діток, людей? Чи можна сміятися з них? Показувати пальцями? (Відповіді дітей.) Вони такі самі люди, як і ми. Так само люблять сміятися, гратися, дружити. У них є такі самі права, як і в нас: вчитися, лікуватися, мати сім'ю, але вони потребують особливої турботи, бо хворі. Відшукайте на плакаті знак, який означає „Особлива турбота – дітям-інвалідам”.

Творче завдання „Допоможемо”

Діти придумують, що можна зробити в певних ситуаціях:

- згоріла квартира майже зі всім майном;

- у друга загубилося кошеня;

- пташка випала з гнізда;

- друг загубив гроші, які йому дала мама, щоб купити хліб.

Вправа „Сердечка співчуття”

Добрик дарує дітям по два сердечка: одне – дитині, за те, що вона добра, милосердна, а друге – просить подарувати тому, кому дитина найбільше співчуває. У декого з дітей Добрик питає, кому саме подарує дитина „сердечко співчуття”.

Додаток 4

ОПОВІДАННЯ „ГОРБАТЕНЬКА” В. СУХОМЛИНСЬКОГО

Другий клас розв'язував задачу. Тридцять п'ять учнів схилились над зошитами. Коли у двері хтось постукав.

Відчини двері й подивись, будь добрий, хто там стукає, попросив учитель.

Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, швидко відчиняє двері. До класу заходить директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п'ять пар очей пильно дивилися на незнайому дівчинку. Вона була горбатенька.

Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився в очі школярів і ніби благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки. У їхніх очах була тільки цікавість. Вони дивились на незнайомку й лагідно усміхалися. Учитель полегшено перевів подих.

Цю дівчинку звуть Оля, – сказав директор. – Вона приїхала до нас з іншого міста. Хто поступиться їй місцем на першій парті? Бачте, яка вона маленька?

Усі шість хлопчиків і дівчаток, що сиділи за передніми партами, піднесли руки.

Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит на людяність. Запитання:

1. Якою була новенька дівчинка?

2. Чи добре діти поставилися до новенької?

3. Чому вчитель був задоволений?

4. Як вчинив би ти, коли б у твою групу прийшла хвора дитина?

Додаток 5

ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ

Правила безумовного прийняття:

Правило 1. Поважайте дитину і показуйте їй це.

Правило 2. Усвідомлюйте право дитини забути, помилитися, інакше дивитись на речі або по своєму пояснити власну поведінку.

Правило 3. Уважно слухайте її і намагайтеся зрозуміти.

Правило 4. Не намагайтеся підкорити дитину собі насильницькими методами чи тиском.

Правило 5. Виражайте незадоволення окремими діями дитини, а не нею в цілому.

Правило 6. Говоріть з дитиною так, як би ви хотіли, щоб говорили з Вами, уникайте повчального тону.

Правило 7. Будьте справедливими, і якщо необхідно, то умійте признавати свої помилки і вибачатися за неправильні вчинки.

Правило 8. Любіть і приймайте дитину такою, яка вона є.

Правила «Активного слухання»:

1. Обов’язково повертайтеся обличчям до дитини, коли хочете її послухати.

2. Важливо, щоб ваші очі находились на рівні з дитячими.

3. Ваша поза – самий важливий сигнал для дитини про те, чи хочете ви її слухати.

4. Не потрібно задавати запитань дитині. яка засмучена (запитальна інтонація не передає співчуття).

5. В бесіді важливо робити паузи, щоб дитина встигала розібратися із своїми почуттями.

Правила «Ефективного слухання»

1.Демонструй співрозмовникові інтерес і готовність вислухати — погляд (жести, міміка) і поведінка повинні говорити про зацікавленість; слухай для того, щоб зрозуміти, а не заперечити.

2. Полегшуй ситуацію співрозмовникові — допомагай йому відчути себе вільно.

3. Стань на місце співрозмовника — спробуй подивитися на ситуацію з його точки зору.

4. Не говори одночасно з ним — не можна слухати, коли говориш.

5. Став питання — це підбадьорює співрозмовника, але не домінуй над ним — це може змусити його замкнутися.

6. Не будь категоричним у суперечці чи критиці, не виявляй себе як усезнайка — це блокує і дратує людей.

7. Будь терплячим — спілкуйся не поспішаючи, постарайся не переривати співрозмовника, не відходь під час розмови.

8. Не давай вихід емоціям — надмір почуттів може породжувати неправильні тлумачення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арутюнян Э. Педагогічний потенціал сім’ї та проблема соціального инфантилізму молоді // Батько у сучасній сім’ї. – Вильнюс, 1988. – 128 с.

2. Рамазан Г. А.Этнополитология: учебное пособие для студетов высших учебных заведений, с. 182

3. Берто Д. Семейные межпоколенные трансмиссии: опит сравнительного анализа // Психоанализ и наука о человеке. – М.: Прогресс, 1996. – С. 139–152.

4. Васильева Э. К. Образ жизни город ской семьи/Э. К. Васильев– М.: Финансы и статистика, 1981. – Вып. 2. – 96 с.

5. Дружинин В. Психология семьи. – М.: КСП, 1996. – С. 15–18.

6. Кравченко Т. Виховний потенціал сім’ї в сучасних умовах // Соціальна психологія. – 2006. – № 2(16). – C. 142–150.

7. Толерантность // Словарь Брокгауза и Ефрона, 1890—1907

8. Уланов, Бадмаев, 2013, с. 449. Социологический энциклопедический словарь. /Г.В. Осипов – М.: М-Норма, – 1998. – 480 c.

9. Толерантність і емпатія як специфічні риси комунікативних процесів // Кредитно-модульний курс культурології: навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / Є. А. Подольська, В. Д. Лихвар, Д. Є. Погорілий; Нац. фармацевтичний університет. – К., 2006. – С. 289–293.

10. Семашко M. A. Развитие термина «толерантность» в гуманитарных науках // Электронный научно-педагогический журнал, 2007

11. Філософський енциклопедичний словник./В.І. Шинкарук –К.: Абріс, – 2002. – 742 с.

12. [Електронний ресурс] https://uk.wikipedia.org/wiki/Сім'я

13. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994.

14. [Електронний ресурс] https://uk.wikipedia.org/wiki/Толерантність

15. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//bu UNESCO Moscow office web master Український педагогічний словник. /С. Гончаренко –К.: Либідь, –1997. –373 с.

16. [Електронний ресурс] https://molomo.com.ua/inquiry/family.html

17. [Електронний ресурс] https://buklib.net/books/24338/

18. Матієнко О.С. Толерантність починається з учителя // Рідна школа. – 2005. - №6.

19. Калошна И.П. Структура и механизмытворческойдеятельности / И.П.Калошна. – М.: Изд. МГУ, 1983. – 168 с.

20. Бех І.Д. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості / І.Д.Бех // Початкова школа. – 2001. – № 12. – С. 32 – 35.

21. Асмолов А.Г. Формирование установки толерантного сознания как теоретическая и практическая задача / Асмолов А.Г. // Мы – сограждане / [под.ред. СеливановойЛ.И.]. – М.: Изд-во “Бонфи”, 2002. –т.2. –С.270-278.

22. [Електронний ресурс] https://osvita.ua/school/upbring/810

23. Алексеева Л. С. Особенности работы школы с неблагополучними семьями/Л. С. Алексеев – Иркустк: 1987.– 125 с.

24. Бернс Р. Развитие концепции и воспитание: Пер. с англ./Р. Бернс – М.: Прогресс, 1986. – 422 с.

25. Бойко В. В. Репродуктивное поведение семьи и личности: Автореф. дис. … д-ра психол. наук. – Л.: 1981. – 32 с.

26. Васильева Э. К. Образ жизни город ской семьи/Э. К. Васильев– М.: Финансы и статистика, 1981. – Вып. 2. – 96 с.

27. Маленкова Л. И. Педагоги, родители и дети /Л. И. Маленкова – М.: ТОО «ИнтелТех», 1994. – 216 с.

28. Николаева Л. М. О некотором своеобразии формирования нравственных идеалов школьников в семье // Специфика семейного воспитания в современных условиях.

29. Грищенко Т. М. Толерантність - здатність і прагнення до діалогу.

30. Грохольська А. В. Про толеранстність та її місце в навчальному процесі.

31. [Електронний ресурс] https://www.donnu.edu.ua/journals/dm/_25/49-54%2025_2006.pdf

32. Хабермас Ю. Когда мы должны быть толерантными? О конкуренции видений мира, ценностей и теорий // Социологические исследования. – 2006. – № 1. – С. 45–53.

33. Каганович С. Л. Пути формирования толерантного сознания в российской школе.

34. [Електронний ресурс] https://www.tolerance.ru/teacher/kabinet/toler-in-scool.html

35. Опольська М. В. Толерантність як один із компонентів гуманістичної спрямованості особистості.

36. [Електронний ресурс] https://eprints.zu.edu.ua/2056/1/07omvgso.pdf

37. Бондырева С.К., Колесов Д.В. Толерантность. Введение в проблему. – Москва – Воронеж, 2003. – 273 с.

38. [Електронний ресурс] https://ypk.yspu.org/tolerance/2.htm

39. Логинов А. В. Глава 5. Толерантность в государственно-конфессиональных отношениях (Зарубежный опыт) // Толерантность. – М., 2004.

40. Инглхарт Р. Культура и демократия // Культура имеет значение. Каким образом ценности способствуют общественному прогрессу / Под ред. Л. Харрисона и С. Хантингтона. – М. 2002. – С. 106–128.

41. Безкоровайна О. Як зробити школу толерантною.: Можливість і засоби.-Вид.дім «Шкіль.Світ».: Вид. Л.Галіцина, 2006. – 342 с.

42. Матиенко О.С. Толерантность начинается с учителя.//Родная школа. – 2005. - №6. – с. 4 – 6.

43. Андросов В. П. Будда Шакьямуни и индийский буддизм. Современное истолкование древних текстов.. — М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2001. — 508 с. — ISBN 5-02-018236-2.

44. Ермакова Т. В., Островская Е. П. Классический буддизм. — СПб.: Азбука-классика; Петербургское Востоковедение, 2004. — 256 с. — (Мир Востока). — ISBN 5-85803-268-0 (Петербургское Востоковедение). ISBN 5-352-00735-9 (Азбука-классика).

45. Куренной В. А. Толерантность // Современная западная философия. Энциклопедический словарь / Под ред. О. Хеффе, В. С. Малахова, В. П. Филатова при участии Т. А. Дмитриева. — М.: Культурная революция, 2009. — С. Б190-192.

46. Лысенко В. Г. Ранний буддизм: религия и философия. Учебное пособие. — М.: ИФ РАН, 2003. — 246 с. — ISBN 5-201-02123-9.

47. Уланов М. С., Бадмаев В. Н. Буддийские ценности и проблема толерантности в современном мире // Научная мысль Кавказа. — Ростов-на-Дону: Северо-Кавказский научный центр высшей школы федерального государственного автономного образовательного учреждения высшего профессионального образования Южный федеральный университет, 2013. — № 3 (75). — С. 43—45. — ISSN 2072-0181.

48. Юсупова Г. И. Духовная традиция дзэн и современность: к истокам толерантного сознания (теоретические аспекты) // Вестник Дагестанского научного центра РАН. — Махачкала: Региональный центр этнополитических исследований ДНЦ РАН, 2007. — № 28. — С. 93—95. — ISSN 1684-792X.

49. Философский энциклопедический словарь / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: Инфра-М, 2011. — 576 с. — ISBN 978-5-16-002594-0.

50. Зайнышев И. Г. Технология социальной работы: Учебник. - М., 2001.-400с.

51. Закревська, Л.М. Перші кроки соц. педагога у школі. На допомогу соц. педагогу – початківцю – Кам`янець – Подільський: Аксіома, 2005 – 52с.

52. Зайцева З. Г. Неблагополучна сім’я та її вплив на формування особистості дитини/ Соціальна підтримка молодої сім’ї. – К.: Адемпресс, 1991.–182с.

53. Казаков А. П. Экономические и психологические проблемы семьи. М., 1989.–311с.

54. Карабанова О.А. Психология семейных отношений и основы консультирования.М.: Гардарики, 2005.

55. Коваль Л. Г., Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Соціальна педагогіка / Навчальний посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 392 с.

56. Кожухарь Г. Т. Конфликты в семье: диалог против манипуляций // Семья и школа. – 2001. – № 1-2. – С. 14.

57. Козубовська І. В., Керецман В. Ю., Товканець Г. В. Роль соціально-психологічної служби в роботі з сім’єю. – Ужгород, 1996. – 299 с.

58. Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1989.– 255с

59 Кон И.С. Психология школьника: Пособие для педагога. – М.: Просвещение, 1989.–192с.

60. Кочарян Г. В., Кочарян А. П. Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов.? М.: Медицина, 1994.

61. Малько, А. Соціальна педагогіка в школі: Культурологічний аспект. //Ріднашкола.–2001№3с.36-40.

62. Мотин А. А. Отказ от ребенка как социальная проблема/ Социальные последствия развода.? М.: Проресс, 1984. – 571 с.

63. Никитина, Л.Е. Социальный педагог в школе. – М.: Академ. проект, 2003. – 112 с