Методичні рекомендації. Вивчення теми “Реструктуризація і санація підприємств (організацій)” доцільно розпочати з розгляду проблеми виживання підприємства у ринкових умова

Вивчення теми “Реструктуризація і санація підприємств (організацій)” доцільно розпочати з розгляду проблеми виживання підприємства у ринкових умова господарювання. При цьому слід сконцентрувати увагу на розгляді головних економічних параметрів систем виживання. Далі необхідно надати характеристику кризової ситуації та виділити головні організаційні заходи і необхідні джерела фінансової допомоги задля виживання підприємства і його виходу з кризової економічної ситуації.

Реструктуризація є найбільш радикальним заходом у системі виживання і виходу з економічної кризи, припинення спаду виробництва та його стабілізації. Необхідно розглянути її суттєву характеристику, сконцентрувавши увагу на можливих формах реструктуризації підприємства: конверсії, розукрупненні і диверсифікації виробництва. При цьому слід звернути увагу не тільки на вітчизняний, але і зарубіжний досвід реструктуризації суб’єктів господарювання.

Кризові явища в економіці, спричинені зниженням купівельної спроможності населення і падіння виробництва, зумовлюють необхідність докорінної перебудови існуючої системи виробництва. Вона може бути практично реалізована шляхом проведення реструктуризації і санації підприємств, які потенційно є конкурентоспроможними, або ж ліквідація збиткових підприємств.

Метою проведення реструктуризації є створення таких господарюючих суб'єктів, які здатні виготовляти конкурентоспроможну продукцію, бути технічно забезпеченими і фінансово дієздатними.

Реструктуризація на рівні підприємства стосується перебудови всіх сфер його діяльності, починаючи від виробничо-технічних та організаційних систем і завершуючи фінансовими аспектами і проблемами власності. В кінцевому підсумку будь-яка реструктуризація має забезпечувати платоспроможність підприємств, що обумовлюється зменшенням витрат, підвищенням продуктивності праці, запровадженням нової технології, модернізацією обладнання.

Процес реструктуризації може бути спричинено низкою зовнішніх та внутрішніх причин.

Зовнішні фактори реструктуризації:

- технологічний прогрес;

- міжнародна економічна;

- докорінні зміни на ринках розвинутих;

- зміни соціально-економічних;

- політика уряду.

Внутрішні фактори реструктуризації:

- незадовільний рівень загального менеджменту;

- слабкий фінансовий менеджмент з питань: управління грошовими потоками, прийняття інвестиційних рішень, управління затратами;

- не конкурентоспроможність продукції;

- високі затрати;

- слабка робота служби маркетингу;

- конфлікт інтересів.

Таким чином, реструктуризація в широкому розумінні передбачає комплексність змін, а не зміни тільки однієї сфери функціонування (маркетинг, фінанси, виробництво); є постійним інструментом управління, а не реалізацією одноразової мети; може охоплювати майнові перетворення як елемент змін; підлягає модифікації і корегуванню в ході реалізації.

Характер та особливості реструктуризаційних процесів значною мірою залежать від виду реструктуризації, до яких належать: часткова (обмежена); комплексна, санаційна (відновна), адаптаційна (прогресивна), випереджаюча, управлінська, технічна, економічна, фінансова, оперативна, стратегічна реструктуризація та реструктуризація власності.