Нотаткин

Рекреаційна географія – це складова суспільно-географічних наук, яка вивчає рекреаційний простір. Під рекреаційним простором розуміють ту частину географічного простору світу, в якій відбувається рекреаційна діяльність, орієнтована на відновлення фізичних і духовних сил людей у відповідності з їхніми потребами і стандартами певної соціокультурної системи.

Рекреаційна географія вивчає об’єкти і суб’єкти рекреації. В свою чергу об’єктами рекреації є усі рекреаційні ресурси (матеріальна частина рекреації), а також процеси і явища, які виступають умовами реалізації різноманітної рекреаційної діяльності людини. Суб’єктами рекреації є люди, які займаються рекреаційною діяльністю.

Предметом рекреаційної географії до 90-х років ХХ ст. були територіальні рекреаційні системи (ТРС). Нині рекреаційна географія, крім ТРС, вивчає просторові закономірності і особливості поведінки людей у процесі рекреаційної діяльності і розміщення рекреаційних об’єктів (ресурсів).

Рекреаційна географія тісно зв’язана як із суспільно-географічними, так і з природничими географічними науками і розвивається лише у поєднанні з іншими науковими і прикладними дисциплінами, які вивчають різні аспекти рекреації. Окремі галузі географічної науки є для рекреаційної географії базовими, наприклад, суспільна географія. Інші ж виступають як супутні та супідрядні дисципліни. Серед таких, наприклад, рекреалогія, географія населення, містобудування, районне планування та ін.

Рекреаційна діяльність як вид суспільної діяльності, що належить до сфери послуг, тісно пов’язана з географічним простором, конкретною територією чи акваторією. Приналежність об’єктів і суб’єктів рекреації до певної території чи акваторії є найважливішою географічною специфікою рекреаційної діяльності.

З розвитком суспільного виробництва, його інтенсифікацією зростає роль організації рекреаційної діяльності. Тому кожна держава прагне створити та краще розвинути умови для відпочинку, лікування, відновлення працездатності своїх громадян. Завдяки вдалому поєднанню умов рекреації в окремих країнах і в світі в цілому склалися потужні комплекси відпочинку, курортного лікування і туризму. Такі комплекси нині називають територіально-рекреаційними системами (ТРС) або кластерами. Їх розглядають як частину світового господарства, пов’язану з освоєнням територій для потреб рекреації: для відпочинку, профілактичного та реабілітаційного лікування і туризму, яка об’єднує суб’єкти господарювання з різних секторів економіки. В окремих країнах рекреаційний господарський комплекс дає чималі прибутки у загальній економічній діяльності, випереджаючи іноді галузі матеріального виробництва - промисловість і сільське господарство (Наприклад, у США землі, зайняті під рекреаційний комплекс за площею менші у 10 разів, ніж сільськогосподарські, дають щорічний прибуток у тричі більший). Тому в останні роки в країнах світу відбувається розширення площ земель під рекреацію і формування рекреаційних кластерів.

Рекреаційні комплекси відрізняються багатофункціональністю, що обумовлено їх структурою та різним ступенем рекреаційного освоєння території. За основними функціями рекреаційні кластери поділяють на туристичні, санаторно-курортні, оздоровчо-рекреаційні та культурно-рекреаційні. Кожний з них забезпечує можливість здійснення певних видів рекреаційної діяльності.

Формування рекреаційних комплексів залежить, в першу чергу, від ступеня рекреаційного освоєння території. Рекреаційне освоєння характеризується насиченістю території елементами рекреаційної інфраструктури, рекреаційним навантаженням, ступенем розвитку галузей рекреаційного господарства, його зв’язками з іншими галузями економіки.

Виділяють три стадії розвитку рекреаційних функцій на певній території, а саме, стадії формування, стабілізації та деградації. Наприклад, рекреаційне освоєння островів Океанії, які екзотичні ландшафти, багатокілометрові пляжі, унікальне життя та побут аборигенів нині забезпечують лише першу стадію рекреаційного освоєння території, інші ж стадії – це найближча перспектива. Така ж ситуація з рекреаційним освоєнням території Антарктиди. Навпаки, в окремих давно освоєних рекреаційною діяльністю територіях Європи наступає стадія деградації.

Для освоєних територій характерні різні види рекреаційної діяльності: впорядкована і невпорядкована, стаціонарна, напівстаціонарна, мобільна, лікування, оздоровлення і дозвілля, туризм. В межах цих територій формуються такіфункціональні типи рекреаційних закладів: лікувально-оздоровчі, культурно-пізнавальні і спортивні.

Ступінь рекреаційного освоєння території країн світу неоднакова і нерівномірна внаслідок, в першу чергу, відмінностей в рекреаційно-ресурсній базі та в попиті на рекреаційні послуги.

1. Поясніть суть рекреаційної географії як сучасної фундаментальної і прикладної науки.

2. Визначте об’єкт і предмет рекреаційної географії, поясніть їх зміни у часі, користуючись літературними джерелами.

3. Обґрунтуйте приналежність рекреаційної географії до системи географічних наук. Складіть структурно-логічну схему зв’язків рекреаційної географії з іншими географічними дисциплінами.

4. Поясніть суть основоположних понять рекреаційної географії: “рекреація”, “рекреаційний простір”, “рекреаційний потенціал”, “рекреаційні ресурси”, “рекреант”, “рекреаційна освоєність території”, “територіальна рекреаційна система”; складіть схему супідрядності вказаних понять.

5. Поясніть суть методів дослідження в рекреаційній географії. Який з методів дає наочне уявлення про розміщення ТРС?

6. Розкрийте значення дисципліни “Рекреаційна географія” для професійного становлення спеціалістів в галузі туризму.

7. Проаналізуйте дані табл. 1 і визначте можливість розширення територій курортно-рекреаційного призначення в областях України. Поясніть перспективи розширення цієї категорії земель у різних регіонах країни і виділіть найбільш перспективні з них.

Таблиця 1

Показники розширення і освоєння курортно-рекреаційних територій України (за даними Інституту землеустрою УААН)

8. Обґрунтуйте необхідність рекреаційного освоєння територій (на прикладі одного з регіонів світу чи України на власний вибір) користуючись літературними джерелами та тематичними картами. Зазначте, рекреаційне освоєння території це альтернатива промисловому і сільськогосподарському освоєнню чи об’єктивна реальність, що існує поряд з давно освоєними різними галузями господарства районами?

Індивідуальні завдання для самостійного виконання:

1. Зберіть і проаналізуйте рекреаційну інформацію, що є доступною для споживача щодо організації відпочинку в одній з областей України.

Аналіз зібраного масиву інформації про рекреаційну територію здійснюйте в такій послідовності: а) розділіть усю зібрану вами інформацію на три групи: рекламні оголошення; позитивна змістовна інформація; критичні (негативні) матеріали; опрацювавши цю інформацію дайте відповідь на такі запитання: яка інформація – рекламна чи змістовна, позитивна чи негативна – переважає в масиві публікацій; якою мірою в публікаціях висвітлюються ті чи інші складові рекреаційної діяльності на даній території: транспортні послуги, екскурсійне обслуговування, можливості розміщення, лікувально-оздоровчі послуги, харчування тощо; чи дає існуюча інформація можливість скласти повне уявлення про рекреаційні послуги в даній області країни.

На основі проведеного аналізу зробіть висновки про стан інформаційного ринку рекреаційних послуг конкретної території: які недоліки існують в публікаціях, наскільки рекреаційна інформація доступна рядовому споживачеві, чи зможе потенційний рекреант рекреаційних послуг на основі існуючої інформації обрати дану місцевість для відпочинку чи лікування в даному курортному сезоні.

2. Розробіть модель рекреаційного освоєння території для країн з різним рівнем соціально-економічного розвитку (на власний вибір).

Створюючи модель рекреаційного освоєння території обов’язково вкажіть спеціалізацію рекреаційної діяльності, цикли рекреаційної діяльності (тижневий, квартальний, річний чи життєвий), види і центри рекреації, напрямки рекреаційних потоків,

Питання для самоконтролю:

1. Чим відрізняються між собою і що мають спільного дві дисципліни: рекреаційна географія і рекреалогія?

2. З якими науками найбільше зв’язана рекреаційна географія?

3. Які методи застосовує рекреаційна географія у своїх дослідженнях?

4. Порівняйте суть понять “рекреаційні ресурси” і “рекреаційний потенціал”, пояснити їх роль у формуванні ТРС.

5. Перелічіть етапи рекреаційного освоєння території та їх особливості для різних за рівнем соціально-економічного розвитку країн.

[1], [3], [4], [16], [23], [24].

Тема 1.2. Розміщення галузей рекреаційної діяльності: аналіз закономірностей, чинників і принципів

Мета: закріпити у студентів знання про закономірності, принципи і чинників розвитку рекреаційного господарства на сучасному етапі, особливості рекреаційної діяльності в залежності від потре5б рекреантів; навчити аналізувати вплив різноманітних факторів на розвиток і розміщення ТРС.

Формування ТРС, розвиток рекреаційного господарства підпорядковується певним закономірностям, серед яких основним є територіальний поділ праці (ТПП). ТПП – це спеціалізація ТРС на наданні рекреаційних послуг, що спрямовані на забезпечення конкретних рекреаційних потреб рекреантів. Рекреаційна діяльність у ТРС залежить значною мірою від наявності рекреаційних ресурсів.

Основними закономірностями розвитку ТРС є комплексність, раціональність і пропорційність. Комплексність, як закономірність формування і функціонування ТРС, проявляється через її структуру (включає різноманітні галузі і види діяльності) і впливає на різні сторони суспільного життя. Раціональний розвиток рекреаційних кластерів означає економічно ефективний розвиток, коли при мінімальних затратах досягається максимальний ефект надання рекреаційних послуг (повне або близьке до нього задоволення рекреантів) і максимальний прибуток як індивідуальний, так і державний, від ведення рекреаційної діяльності. Пропорційний розвиток ТРС передбачає збалансованість у функціонуванні усіх її компонентів і певну рівномірність у розміщенні рекреаційних об’єктів по території.

Фактори розвитку рекреаційного господарства – це певні конкретні умови, які безпосередньо впливають на рекреаційну діяльність на даній території. До сприятливих факторів формування і розвитку рекреаційних кластерів належать:

· Кон’юнктурна ринку рекреаційних послуг (співвідношення між попитом на рекреаційні послуги та їх пропозицією).

· Наявність, достатність і різноманітність рекреаційних ресурсів на даній території

· Вигідне георекреаційне положення - розташування країни чи її частини щодо рекреаційних ресурсів, рекреаційних потоків, ринків збуту/отримання рекреаційних послуг.

Важливими чинниками, що впливають на розвиток рекреаційного господарства і функціонування територіальних рекреаційних систем країни є її національні особливості (національна ментальність, етнічні, лінгвістичні аспекти), а також різні потрясіння суспільного розвитку; геополітичні умови, зокрема, загострення проблеми тероризму, політичні і військові конфлікти, природні чинники, наприклад, часта повторюваність стихійних та катастрофічних лих, та медико-біологічні - епідеміологічні спалахи.

Для ведення рекреаційної діяльності важливу роль відіграють п ринципи (чітко визначені положення або правила рекреаційної діяльності), на які спирається рекреаційне господарство. Вони визначаються державною політикою в сфері рекреації. Найголовнішими загальновизнаними принципами є:

· Високий рівень задоволення потреб рекреантів.

· Забезпечення безпеки рекреантів під час лікування, оздоровлення, відпочинку.

· Збереження екологічної рівноваги в процесі ведення рекреаційного господарства.

· Зближення держав і народів, розвиток різнобічних зв’язків -політичних, культурних, економічних в процесі рекреаційної діяльності.

1. Поясніть феномен рекреаційної діяльності. Наведіть конкретні приклади зв’язків рекреаційної діяльності з іншими видами господарської діяльності людини.

2. З’ясуйте, користуючись літературними джерелами, які чинники визначають спеціалізацію рекреаційної діяльності в окремих країнах і регіонах світу. Який чинник, на вашу думку є визначальним. Сформулюйте свою точку зору з приводу методів і проблем визначення рекреаційної спеціалізації території.

3. Користуючись наведеними нижче даними (таблиці 2 і 3), оцініть вплив стихійних природних явищ на розвиток рекреаційної діяльності. Назвіть регіони світу, де небезпека таких явищ найбільш помітна. Поміркуйте, у який період року можна радити рекреантам відправлятися на курорти чи туристські подорожі в окремі регіони світу, враховуючи сезонну повторюваність стихійних явищ. За даними табл. 3 побудуйте колову діаграму. Позначте на контурній карті країни з найбільшим числом жертв від стихійних лих (2006 р.).

Таблиця 2.