Тема 2.3. Порівняльна характеристика Полісько-Столичного, Придніпровсько-Донецького та Харківського рекреаційних регіонів України

Мета: сформувати у студентів знання про рекреаційний потенціал трьох регіонів України: Полісько-Столичний, Придніпровсько-Донецький та Харківський, продовжувати формувати вміння здійснювати порівняльний аналіз рекреаційних комплексів конкретних територій, виявляти і аналізувати проблеми і перспективи їх розвитку.

Полісько-Столичний рекреаційний регіон включає Волинську, Житомирську, Київську, Полтавську, Рівненську, Черкаську та Чернігівську області. Він є найбільшим за площею – 180, 7 тис. км², що складає 30 % території України і поділяється на три рекреаційні райони: Столичний, Північно-Західний та Центральний. Частка потенційно рекреаційнихтериторій у структурі земель по областям різна. Найвищою (понад 50 % території області) вона є у Рівненській області; високою - 30-50 % - у Київській, Житомирській, Чернігівській, Волинській областях; середньою – 20-30 % у Полтавській, Черкаській областях. Клімат для рекреаційних цілей - помірно-комфортний. За наявністю ресурсів переважають ресурсозбалансовані території (Черкаська, Полтавська, Чернігівська області). Є ресурсонадлишкові області – Київська, Волинська та ресурсодефіцитні – Житомирська, Рівненська. Переважають курортно-лікувальний та спортивно-оздоровчий види рекреації Режим рекреації – цілорічний, екологічний стан території – від екологічно кризового до екологічно катастрофічного.

Пересічна річна кількість оздоровлених в санаторно-курортних закладах району становить близько 400 тис. осіб (12 %), кількість закладів розміщення 360 (29 % від загальної кількості підприємств готельного господарства України). Кількість місць в лікувально-оздоровчих закладах неоднакова за областями. Так, м. Київ, Київська і Полтавська області належать до областей з середньою забезпеченістю (5-10 тис. одиниць); низьку забезпеченість (2-5 тис. одиниць) має Черкаська область, найнижчу (1-2 тис. одиниць) – Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська. Головні курорти: Світязь, Шацьк, Ворзель, Ірпінь, Миргород та ін.

Зважаючи на прирічкове розташування, подальшого розвитку набувають оздоровчі круїзи по Дніпру, яхтинг, водний рекреаційний туризм тощо. Інтенсивної реконструкції потребують заклади розміщення та берегові забудови.

Придніпровсько-Донецький рекреаційний регіонн включає Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Кіровоградську, Луганську області (площа району 136, 9 тис. км², або 22, 6% від площі України), які об’єднані в два рекреаційні райони. Клімат для рекреаційних цілей, як і у попередньому регіоні, помірно-комфортний. Три області району належать до ресурсозбалансованих (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька), дві – ресурсодефіцитних (Луганська, Кіровоградська).

Частка потенційно рекреаційнихтериторій у структурі земель є низькою (менше 20 %) у межах всіх областей. Рекреаційний цикл характеризується як цілорічний, екологічний стан як кризовий (виключення становлять окремі території Кіровоградської області).

Середня річна кількість оздоровлених рекреантів у санаторно-курортних закладах району становить близько 700 тис. осіб (22, 4 %); кількість закладів розміщення – 282 (22, 5 % від загальної кількості підприємств готельного господарства України). Кількість місць в лікувально-оздоровчих закладах неоднакова за областями: високий рівень спостерігається у Донецькій області (10-25 тис. одиниць); до областей з середньою забезпеченістю (5-10 тис. одиниць) належать Дніпропетровська і Запорізька області; низьку забезпеченість (2-5 тис. одиниць) має Луганська область, найнижчу (1-2 тис. одиниць) – Кіровоградська область. Головні лікувально-оздоровчі курорти: Слов’янськ, Ялта, Мелекине, Широкіне, Урзуф (Донецька область), Бердянськ, Кирилівка (Запорізька область). Є окремі місця і зони відпочинку й в інших областях.

Зважаючи на приморське та прирічкове розташування, подальшого розвитку набувають круїзне освоєння Дніпровського “рекреаційного коридору”, яхтинг, реконструкція та інтенсифікація берегової забудови (особливо це стосується приморських курортів).

Харківський (Північно-Східний) рекреаційний регіон включає Харківську і Сумську області і є найменшим за розмірами і складається з однойменного району. Його площа становить - 55, 2 тис. км², або 9, 1 % площі території України. Цей район перебуває у стадії рекреаційного формування. Клімат району помірно-комфортний. Обидві області є ресурсодефіцитними. Стан території характеризується як екологічно кризовий і передконфліктний. Частка рекреаційних земель від загальної площі областей становить до 30 % - у Сумській області, менше 20 % - у Харківській.

Чисельність оздоровлених в санаторно-курортних закладах району становить в середньому 90 тис. осіб (3 %) на рік, кількість закладів розміщення – 105, що складає 8, 4 % від загальної кількості підприємств готельного господарства України) За кількістю місць низька Харківська область є низькою, а Сумська має найнижчі показники. Зважаючи на незначний рівень забезпечення району рекреаційними ресурсами, прогнозується помітна міграція рекреантів в інші більш привабливі райони. Для підвищення атракцій району планується інтенсифікація оздоровчої рекреації на берегах водосховищ Харківської області.

1. Порівняйте рекреаційні переваги та недоліки ведення рекреаційної діяльності у Полісько-Столичному, Придніпровсько-Донецькому та Харківському рекреаційних регіонах України. Зазначте чинники, які стимулюють і гальмують розвиток рекреаційного господарства в кожному з регіонів.

2. Проаналізуйте рекреаційний потенціал рекреаційних районів трьох регіонів, користуючись текстами лекцій, додатковими джерелами інформації і тематичними картами атласу України. Відмітьте рекреаційні ресурси у табл. 12 знаком +, якщо вони наявні, та знаком -, у разі їх відсутності. Поясніть, за рахунок яких ресурсів можливий подальший розвиток рекреаційних комплексів у цих районах.

Таблиця 12