Тема 2.4. Аналіз пріоритетних напрямів розвитку рекреаційного господарства України

Мета: закріпити знання студентів про основні напрямки державної політики в галузі рекреаційної діяльності в Україні; розвивати вміння аналізувати статистичні дані, формулювати оціночні судження щодо розвитку рекреації на території країни, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між проблемою і можливістю її успішного розв’язання.

Розвиток рекреаційної діяльності в Україні в цілому віддзеркалює ресурсно-рекреаційні можливості тієї чи іншої території, реалізація яких призведе до суттєвого пожвавлення регіональної економічної діяльності. Зазначимо, що при плануванні розвитку національного рекреаційного господарства доцільно враховувати і світові тенденції, серед яких домінують наступні: знижується попит на групові поїздки і активізується індивідуальні форми рекреації та туризму, збільшується кількість пропозицій для сімейної рекреації, стабільним попитом користуються поїздки вихідного дня, активні форми рекреації переважають над пасивними, дедалі популярнішими стають пригодницькі та спортивні поїздки.

Основними проблемами розвитку санаторно-курортної та туристичної галузей в Україні є:

· Стихійність реалізації державної політики, що вимагає вдосконалення нормативно-правової бази в галузях рекреації і туризму, ліцензування і оподаткування рекреаційно-туристичної діяльності.

· Невисока ефективність системи управління рекреаційно-туристичним господарством: розмежування рекреаційного господарства на дві галузі, неузгодженість між окремими гілками влади. Наприклад, у Криму діє понад 380 різних міністерств, відомств, громадських організацій і приватних осіб як вітчизняних, так й іноземних, які дотримуються різних підходів до використання рекреаційних ресурсів; спостерігається певний волюнтаризм у ціновій політиці та в організації роботи рекреаційно-туристичних закладів різних форм власності. Все це ускладнює координацію діяльності.

· Посилення стихійного освоєння рекреаційних територій. У зв’язку з цим потрібно здійснювати науково обґрунтоване проектування розвитку рекреаційних територій у відповідності з Концепцією Генеральної схеми планування території України, яка передбачає поетапний розвиток рекреаційних систем до 2026 року і їх збільшення утричі.

· Неузгоджена політика формування ТРС і кластерів різних рівнів, відсутність функціонально-територіального зонування території. Це вимагає обґрунтованої наукової суспільно-географічної інформації, при цьому важливим є не стільки розрахунки максимального навантаження і ємності рекреаційних територій, скільки визначення їх оптимальних значень (з цією метою, наприклад, необхідно створювати детальні ландшафтні карти).

· Неефективне фінансування рекреаційно-туристичної галузі. Нині воно складає 1, 5 % інвестицій бюджету. При цьому кошти спрямовуються на кількісні показники, зокрема аналізується, скільки оздоровлено людей різних категорій, а не на розвиток і забезпечення функціонування санаторно-курортних комплексів. Програмно-цільове фінансування передбачає складання бізнес-планів, проведення конкурсів на надання державних коштів для розвитку найбільш цінних і перспективних рекреаційних територій, а також кредитування та самофінансування.

· Зношена морально і фізично матеріальна база закладів рекреації, більшість з яких були створені у 60-80-і роки, низький рівень комфортності.

· Скорочення санаторно-курортних закладів. Так, у 2001 р. було 3178 таких закладів, нині є близько 3000, кількість закладів, що не працювали у 2001 р. – 637, нині понад 700, при нормі на 1000 жителів 4, 3 ліжка є одне ліжко на таку кількість рекреантів.

· Незадовільний стан інфраструктури, особливо транспортної.

· Низька якість обслуговування.

· Низька загальна ефективність (рентабельність) рекреаційного господратсва.

Основними перспективами розвитку рекреаційних галузей в Україні є:

· Пріоритетність розвитку, створення конкурентоспроможного продукту.

· Держане сприяння розвитку як внутрішнього, так і зовнішнього туризму (наприклад, створення спеціалізованих зарубіжних представництв).

· Прискорення приватизації об`єктів рекреаційного господарства.

· Подальший розвиток маркетингової та виставкової діяльності, участь України у міжнародних виставках і ярмарках.

· Підготовка висококваліфікованих спеціалістів в галузі рекреації і туризму (технологів, менеджерів, ресурсників, туроператорів, аніматорів тощо). Для порівняння: в галузях рекреації і туризму в Україні зайнято 1, 2 %, а середньоєвропейський показник становить 6-8 %.

· Підвищення комфортності і покращення сервісу закладів рекреації і туризму, узгодження в системі ціна-якість.

· Перехід на цілорічний режим роботи рекреаційно-туристичних закладів.

· Подальший розвиток різних видів рекреаційної інфраструктури.

· Забезпечення раціонального використання та відновлення природного та історико-культурного рекреаційного середовища.

1. На основі аналізу тексту лекції та додаткових джерел інформації, проаналізуйте головні внутрішні і зовнішні чинники розвитку рекреаційних галузей в Україні на сучасному етапі. Результати аналізу за зразком запишіть у табл. 15

Таблиця 15

Головні внутрішні та зовнішні чинники розвитку рекреаційних галузей в Україні

2. Оцініть розвиток в’їзного і виїзного туризму в Україні, користуючись даними додатку 2 та статистичними даними Державного агентства України з тризму та курортів. Які, на вашу думку, перспективи розвитку курортно-санаторної та туристичної галузей в країні?

3. Складіть рекомендації щодо комплексного розвитку рекреаційних закладів в Україні, які приймають як іноземних, так і вітчизняних рекреантів. Які сфери їх діяльності варто зміцнювати і чому?

4. Спрогнозуйте ситуацію розвитку санаторно-курортної галузі в Україні в найближчі роки, скориставшись такою статистикою: впродовж 2006 р. в Україні налічувалося 3164 санаторно-курортні заклади, з них 610 не працювали з різних причин. Фактично надавали послуги 2554 заклади, якими оздоровлено 2, 7 млн. українців. 21 % оздоровлених рекреантів припадає на заклади АР Крим. За 2006 р. кількість закладів зменшилася переважно за рахунок скорочення будинків відпочинку, санаторіїв-профілакторіїв, які не працювали більше року. Водночас, незважаючи на скорочення кількості закладів, їх загальна максимальна місткість зросла на майже 3 тис. місць. На противагу цьому кількість місць цілорічного користування скоротилася 1, 4 тис. Значна частина номерного фонду санаторіїв, здравниць знаходиться у незадовільному стані. Середньорічна завантаженість вітчизняних санаторно-курортних закладів у 2006 р. становила 41 %, а за світовим досвідом цей показник повинен бути вищим за 68 %. Протягом 2006 р. кількість дитячих оздоровчих закладів скоротилася на 0, 7 % або на 128 закладів. Загальна місткість закладів зменшилася майже на 5 тис. місць. Оздоровлено понад 2 млн. дітей, що майже на 3 % менше, ніж у 2005 році. На першому місці за кількістю оздоровлених дітей перебувають заклади Одеської області, на другому – АР Крим, на третьому – Донецька область.

5. Порівняйте проблеми розвитку рекреаційного господарства в Україні і в одній з країн наших сусідів. Запропонуйте заходи, що сприятимуть розв’язанню вказаних проблем в нашій країні. Який досвід ведення рекреаційної діяльності в різних країнах світу, на вашу думку, доцільно впроваджувати в Україні?

Індивідуальні завдання для самостійного виконання

1. Користуючись додатковою інформацією, опишіть, які позитивні зміни відбулися в рекреаційній діяльності Кримського району, який відсвяткував у 2007 році 200 років розвитку рекреаційної сфери.

2. Відшукайте інформацію про участь України в міжнародних ярмарках і виставках за останні три роки. Проаналізуйте результати цієї участі.

3. Позначте на контурній карті ті території України, які, на вашу думку, є найбільш перспективними щодо залучення іноземних рекреантів. Свій вибір обґрунтуйте.

Питання для самоконтролю:

1. Наведіть приклади найбільш суттєвих проблем, на вашу думку, у розвитку рекреаційного господарства в Україні?

2. Назвіть три першочергові завдання щодо розв’язання існуючих проблем у сфері рекреації в Україні

3. Спрогнозуйте спеціалізацію нових українських рекреаційних кластерів

4. Поміркуйте, що необхідно зробити в першу чергу, аби використовувати фонд розміщення цілорічно по всій території України?

5. Які б зміни у законодавство України щодо використання рекреаційних земель ви б внесли в першу чергу?

[2], [10], [17], [20], [25].

Приклади типових тестових завдань