![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Специфіка управління на стадіях життєвого циклу організації
Тема3. Особливості реструктуризації підприємств. План 1.Реструктуризація та реорганізація підприємств 2.Реконструкція 3.Інжиніринг 1. Реструктуризація
В умовах системної кризи в Україні майже 80% підприємств є збитковими або працюють на межі збитковості. Одним із шляхів виживання і подальшого розвитку таких підприємств є їх реформування та реструктуризація. Реструктуризація підприємства – це проведення комплексних організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних засобів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів виробництва та збуту конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва. Реструктуризацію не слід розглядати як разову акцію після закінчення якої потреба в оновлені відпадає. Реструктуризація є постійною функцією підприємства, за допомогою якої воно забезпечує собі постійну адаптацію до кон’юктури та вимог ринку, і постійно залишається конкурентоспроможнім та прибутковим. Реструктуризація — це поступове поліпшення діяльності фірми при мінімальному ризику інвестора і відносно низькому рівні вкладень. Під час перебудови виявляються малоефективні процеси, від яких прагнуть звільнитися, а нововведення впроваджуються тоді, коли вони вписуються в існуючу організацію і технології компанії. Реструктуризація — процес зміни організаційної структури й системи управління підприємством та його капіталом для більш повного використання сучасних і майбутніх ринкових можливостей. Вихід з кризових ситуацій здійснюється підприємствами за допомогою комплексу тактичних або стратегічних заходів. Тактичні (оперативні) заходи щодо виходу з кризи можуть бути як захисними (зменшення витрат, закриття підрозділів, скорочення персоналу, обсягу виробництва та збуту}, так і наступальними (активні маркетингові дослідження, високі ціни на продукцію, використання внутрішніх резервів, модернізація, удосконалення управління). Оперативні заходи щодо виходу із кризи полягають у визначенні поточних збитків, у виявленні внутрішніх резервів, залученні спеціалістів, кадрових змінах, отриманні кредитів, зміцненні дисципліни тощо. Стратегічні заходи — це заходи, з допомогою яких дається аналіз і оцінка становища підприємства, проводиться вивчення виробничого потенціалу, розроблення виробничих програм, політики доходів, інновацій, розробка загальної концепції фінансового оздоровлення підприємства. Однією із найбільш розповсюджених на сьогодні концепцій оздоровлення підприємств є реструктуризація. Усі роботи з реструктуризації доцільно виконувати в два етапи. Етап 1. Визначення і реалізація першочергових („пожежних”) заходів, мета яких – якнайшвидше зупинити процес погіршення ситуації і почати створювати умови і підвалини для її покращення. Ці заходи включають: - оголошення „надзвичайного стану”, - експрес –діагностику стану підприємства, - покращення морального стану колективу, підвищення його бойового духу, - створення управлінської команди і команди експертів –аналітиків, - розробку першої версії антикризової стратегії та програми, перш за все по фінансовому оздоровленню і швидкому (на 2-3-місяці) використанню ресурсів, що найбільш доступні, мотивації та навчанню персоналу, Етап 2. Паралельно з реалізацією першочергових заходів розпочинається поглиблена розробка головних напрямів роботи на період до 1 року, в тому числі: - створення маркетингової служби і забезпечення комплексних досліджень ринку, - зміна асортиментної політики, - реформування організаційної структури, - розробка і впровадження нових систем управління фінансами та управлінського обліку. Реалізацію заходів першого етапу найбільш доцільно розпочинати з проведення управлінських курсів інтенсивної 5-6 денної колективної роботи по 8 годин на добу з повним завантаженням керівників з відривом від поточних справ. Основні завдання цих курсів: 1. Визначення цілей розвитку і критеріїв їх досягнення – як показує досвід, на жодному підприємстві немає чітко сформульованих цілей, а якщо і є, то давно не переглядалися чи сформульовані у лозунговому стилі. Тому роботу слід починати з попереднього обговорення питань: „Чого ми хочемо? „ і „ Де, в якому стані ми знаходимося? ”. 2. Аналіз сильних та слабких сторін організації - дозволяє описати та оцінити стан організації, при цьому використовуються такі методи: - проводиться SWOT- аналіз сильних та слабких сторін, -оцінюється ринковий потенціал (попит, платоспроможний попит, ціни, покупці, постачальники, конкуренти, стратегічні партнери), - оцінка виробничих можливостей (стан обладнання, рівень якості, потенціал технологій, гнучкість з точки зору асортименту, строки виконання замовлень, обсягт виробництва) - оцінка людських ресурсів (чисельність, укомплектованість, кваліфікація спеціалістів і менеджерів, наявність команди, корпоративного духу, бажання активно працювати) -оцінка матеріальних ресурсів, -оцінка фінансового стану та фінансових ресурсів.
|