Асортимент хутряних виробів

Кравецьке виробництво включає підготовку і розкрій підкладових тканин, утеплюючої підкладки, комплектування скрою, з'єднання хутряного ворсу з підкладною й утеплюючою підкладкою в готовий виріб, обробку виробів (чищення хутра і підкладки, биття, прасування, підрівнювання і розчісування волосяного покриву).

До товарів з хутра, що находять на внутрішній ринок України, видносять хутрові вироби одягу, головні убори, жіночі хутрові убори, хутряний одяг, овчинно-шубні вироби (одяг, головні убори, рукавиці), хутряні вироби домашнього вжитку. Аналіз обсягів виробництва і споживання хутряних виробів в Україні показує, що більша частина припадає на хутряні головні убори (понад 70%). Виробництво хутряного одягу рік скорочується через дефіцит хутряної сировини, їх частка у загальному обсягу виробництва України в 1992 році становила відповідно 9, 7% 17, 3%. Дещо збільшилось виробництво хутряних жіночих уборів (з 1, 2% у 1985 р. до 7, 3% у 1992 р.).

Хутряні деталі одягу включають коміри, манжети, хутряне оздоблення та підкладки. Коміри класифікують за фасонами, статевіковими групами, розмірами, застосовуваними напівфабрикатами. їх підрозділяють на чоловічі (44 6 0 розмірів), жіночі (44 60 розмірів), дитячі (24 48 розмірів). Крім того, на комірях вказується площа в кв.дм. За фасонами комір бувають щалеві, круглі, прямі_/ прямі з лацканами, стойкою, фігурні, типу " коломбіно" (для дівчаток). Виготовляють жіночі коміри майже з усіх видів напівфабрикатів, чоловічі з шкурой нутрії, каракулю, ондатри, овчини; дитячі козлика хутрового, кролика, ховраха, кішки, собаки, овчини та ін. Якість комірів залежить від сорту застосованного напівфабрикату. Разом з комірами у продаж надходять манжети й хутряне оздоблення, що пришиваються до низу, борту, кишень. Виготовляють манжети й оздоблення з тих же напівфабрикатів, що й коміри. Хутряна підкладка застосовується при виготовленні верхнього зимового одягу з верхом з тканини. Для цього використовують шкурки дешевих напівфабрикатів або частин шкурок тхора, лап каракулю, овчини хутряної, мерлушки.

Хутряні головні убори. Підприємтсва України випускають головні убори суцільно-хутряні, комбіновані з тканиною, шкірою і іншим хутром. За цільовим призначенням їх підрозділяють на повсякденні, нарядні, спортивні, формені. За стате-віковим принципом і розмірами розрізняють чоловічі - 54-64, жіночі - 54-62, дитячі - 4 9-55 головні убори. Розмір головних уборів визначається довжиною окружності по внутрішньому боку нижнього борту. За способом виготовлення головні убори бувають м'які і формовані (одержані на жорсткій заготовці). Основними видами головних уборів є шапки, кепі, берети. Найбільшою різноманітністю фасонів відзначаються шапки: вушанка (з прилягаючими до ковпака вушками, напотиличником), ленінградка (типу шапки-вушанки з горизонтальним козирком), гоголь (суцільнохутровий дво- або чотирьохклиннии ковпак), українка (типу гогогль, але її верхня частина вища), московська (ковпак подовженої форми, окол широкой з вирізом спереду або без вирізу), боярка (з широким хутряним околом і ковпаком з іншого хутра або оксамиту), кубанка (урізаний конус основою до верху), спортивна (складається з ковпака, околу, горизонтального козирка і тулії), олімпійська (має ковпак з плоским дном), ескімоська (з ковпаком у вигляді чепчика і довгими навушниками), напівескімоська (з короткими навушниками). Великим попитом на ринку України користуються з чоловічого ассортименту шапки-вушанки з ондатри, норки, кролика, дещо меншим - з каракулю, нутрії. Серед жіночих головних уборів споживачі віддають перевагу капелюхам різних фасонів з норки голубої, чорної, коричневої. Підвищенним попитом користуються жіночі головні убори з довговорсових хутряних напівфабрикатів песця, лисиці, та ін. Помірним попитом, через високу ціну, користуються жіночі головні убори з соболя, куниці та ін.

Хутряні жіночі убори. До них належать: боа -вузький довгий шарф з хутрових шкурок або лебедя; горжети - цілі шкурки, зняті трубкою або панчохою, круглої форми або плоскі, на підкладці; пелерина -накидка без рукавів, що оглядає плечі, спину, груди, з дорогих видів хутра, на підкладці; напівперелина - великий шалевий комір на підкладці; палантин - широкий хутряний шарф довжиною до 2, 5 м на шовковій підкладці; коміри фасонні.

При сигментації ринку верхнього хутряного одягу слід враховувати насамперед статево-вікове призначення, всередині якого одягу розрізняють за розмірами, зростами, видами і фасонами виробів. Є відмінності у виробі хутряного напівфабрикату для виготовлення жіночого, чоловічого і дітячого одягу. За розмірами і зростами чоловічий і жіночий одяг буває з 4 4 по 60 розміри від трьох до шести зростів; дитячих - з 2 4 по 4 2 розміри від одного до трьох зростів. Видовий асортимент чоловічого одягу включає: пальто, напівпальто, куртки, піджаки, жилети. їх виготовляють з міцних, великих шкур з коротким і середнім за висотою волосяним покривом -овчини, опойка, лошати, собаки, тхора, мерлушки.

Пальта, напівпальта і куртки виготовляють одно-і двобортними, прямого покрою. Відрізняються вони між собою в основному довжиною. Куртки можуть бути з капюшоном або без нього. Піджаки - основний вид чоловічого одягу. їх шиють двобортними, прямими, з хлястиком, кишені прорізні з накладками з хутра. Жилети хутряні - вироби без рукавів і коміра, прямі або приталені, з текстильним верхом і некриті (шкірною тканиною назовні без підкладки).

Асортимент жіночого одягу включає пальто, напівпальто, манто, жакет, куртку.

Манто - жіноче пальто з великим заходом пол, без застівки. Для виготовлення жіночого верхнього одягу використовують майже всі види хутряних напівфабрикатів. Практичними в носінні і користують попитом нині жіночі куртки з лисиці, песця і кролика.

До дитячих хутряних виробів належать пальта, піджаки, куртки. Для їх виготовлення використовують малоцінні види хутра кішку, крота, кролика, бурундука та ін.

Овчинно-шубні вироби шиють з овчини шубної {романівської, російської, степової, монгольскої порід овець) шкірною тканиною назовні без застосування підкладки і докладу. За призначенням овчинно-шубні вироби підрозділяють на фасонні (з напівфабрикатів з поліпшеною обробкою) і спеціальні (виробничі). За статевіковим призначенням фасонні вироби бувають чоловічі, жіночі, дитячі. Видовий ассортимент фасонних виробів включає пальта, напівпальта, піджаки, куртки, жакети, головні убори, рукавиці. Ассортимент спеціального одягу -кожухи, бекеші, тулупи, шуби, костюми, куртки. Овчинно-шубний фасонний одяг пошивається різноманітних фасонів і сілуетів, з напівфабрикатів поліпшеної якості з обробкою шкірної тканини під велюр, з плівковим покриттям, пофарбований в синій, бежевий, оранжевий та інший кольори, з облагородженим волосяним покривом або звичайної обробки. Розміри і зрости аналогічні хутровому верхньому одягу. Спеціальний одяг виробляється з овчини шубної нестриженої, фарбовані (переважно в чорний колір) або не фарбовані.

Кожухи шиють однобортними, застібка з допомогою чотирьох ґудзиків, комір відкладний, спинка суцільна або поперечнорізана.

Некритий тулуп - це зимовий постовий і дорожній одяг, однобортний, який застібається на два ґудзики, без кишень, комір відкладний.

Некрита бекеша - це виріб, що складається з двох частин - верхньої (ліф) і нижньої (спідниця), яка може бути розрізною (зі шлицею) звичайної довжини або подовженою, комір широкий, рукава з напуль сниками.

Шуба зі складками відрізняється від бекеші стягнутою спідницею по лінії талії.

Рукавиці шубної овчини випускають двох типів з одним напальком або двопальні. Розрізняють їх за стате-віковим призначенням і розмірами. Ассортимент головних уборів з шубної овчини включає капор і кепі. Вони виготовляються без підкладки з оздобленням хутром.

5. ЯКІСТЬ ХУТРЯНИХ ВИРОБІВ\

Якість хутряних виробів залежить від якості напівфабрикатів, їх конструкції, підкладових та інших матеріалів, а також кушнірсько-кравецьких операуій. При перевірці якості хутряних овчинно-шубних виробів встановлюють відповідність їх затвердженному зразку-еталону згідно з технічним описом і вимогами стандартів. При зовнішньому огляді виріб одягають на манекен і перевіряють правільність з'єднання спинки і полочок, вчочування рукавів, коміра, перевіряють якість виконання кушнірсько-кравецьких і оздоблюваних робіт.

Необхідно, щоб хутрові вироби були підібрани їз шкурок однопорідних за видом хутра, сорту, кольору, відтінку, блиску, характеру завитків (шкурки каракулю, смушка, мерлушки), товщиною шкірної тканини, висотою, густотою, м'якістю, а також забарвленням волосяного покриву. Напрям волосся у виробах з нестрижених шкурок повинен йти зверху вниз, на комірах від округлості до пришиву, на стрижених знизу вгору " під зачіс".

Хутряний одяг повинен бути рівним, струнким, мати правильну поставу, всі деталі хутряного верху і підкладки повинні бути з'єднані рівними і міцними швами, без пропусків і просічок, кінці ниток закриплені. Шви, що з'єднують деталі верху, необхідно з'єднувати без захоплення волосся в шов і при обробці вироби ретельно розчісувати, щоб вони не виділялись на загальному фоні.

Якість підкладки повинна відповідати цінності хутряного верху виробу, а колір гармонувати з кольором хутряного верху.

Підкладку сшивають зшивним швом і підшивають на відстані 1, 5 см від низу вироби і низу рукавів. При виготовленні вірибу з відлітною підкладкою її по низу не підшивають, а підшивають тільки опушку хутрового верху шириною не менше 8 см.

Всі хутряні вироби утеплюють ватником або стьобаною ватою. Хутряний верх, виготовлений з дрібних і середніх шкурок і іх частин, зміцнюють пристібанням або наклеюванням зміцнюючих тканин (коленкор, ситець).

На хутряний верх жіночих і дитячих пальт, виготовленних із великих шкурок (видри, лошати, овчини та ін.), прокладну тканину не ставлять, але на місцях, що поддаються витяганню (по проймах, виточках, горловині, бокових і плечових швах, лацканах), прокладають бортову тесьму.

Відповідність лінійних розмірів даним, вказаним у технічному описі, перевіряють шляхом вимірювання з допомогою металевої рулетки. Сорт готових хутряних виробів визначається за станом волосяного покриву застосовуваних напівфабрикатів, за винятком комірів, головних уборів і пальт з каракулю, у яких кількість сортів менша, ніж у напівфабрикатів. Група вад також визначається за видами хутряних напівфабрикатів. При виявленні вад кушнірсько-кравецького виробництва сорт хутрових виробів не знижується і група вад не змінюється. В даному випадку вироби підлягають поверненню на підприємства для усунення виявлених вад.

Овчинно-шубні вироби повинні бути виготовлені з овчин однорідних за щільністю, м'якістю, забарвленням і товщиною шкірної тканини, нормально продублених і міцно пофарбованих. Волосяний покрив повинен бути чистим, рівно підстриженим, незбитим, однорідним за густотою, висотою і забарвленням, напрям волосся в деталях повинен бути зверху вниз. У готових виробах не допускаються плішини і пашини, вони мають бути закриті наклеєними або нашитими шубники клаптиками. З'єднання деталей повинно бути міцним, шви рівними, добре втягнутими. Сорт овчинно-шубних виробів встановлюють залежно від дефектів шкірної тканини, волосяного покриву, а також кушнірсько-кравецького виробництва. Більшість виробів ділять на три сорти, кожухи-піджаки - на два. Маркіровка, пакування, транспортування і зберегання хутряних і овчинно-шубних виробів проводяться у відповідності з вимогами стандарту.

Основними факторами ціноутворення хутряних виробів є цільове призначення, застосовуванний напівфабрикат і його обробка, лекальна площа виробів або розмір, якість напівфабрикатів (сорт і група вад). До додаткових факторів ціноутворення належать: складність фасону виробів і знімного коміра, оздоблення виробів частинами шкурки і фурнітурою, зміцнення шкірної тонкоміздрових напівфабрикатів зміцнюючими тканинами.