![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Суверенітет – це верховенство державної влади над усіма іншими владами, що існують у суспільстві, а також незалежність державної влади як всередині держави, так і за її межами.
· монополія на встановлення правопорядку і підтримання його силою. Для цього держава створює спеціалізовані органи примусу. Держава – політична організація, покликана охороняти встановлений порядок у суспільстві; · територія. Держава нерозривно пов’язана з певною територією, на яку поширюється її влада, а закони мають обов’язкову силу. Територія включає землю, надра, повітряний та водний простори, посольства, консульства держави за її кордоном та інші об’єкти; · наявність державної мови, якою визнається мова нації, котра складає більшість населення країни; · апарат держави - специфічний апарат, наділений владними повноваженнями – система органів і установ, які здійснюють функції державної влади (управління, контроль, регулювання); · наявність національної правової системи. Кожна держава функціонує в межах визначеної правової системи, яка закріплює встановлені та санкціоновані державою нормативні регулятори суспільного життя; · населення. Держава поширює свою юрисдикцію на усіх людей, які перебувають в межах країни. В Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року записано, що Україна є демократична держава, державний механізм якої функціонує за принципом розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Україна має своє громадянство, де всі рівні перед законом. Її територія є недоторканою і неподільною. Як суб’єкт міжнародного права Україна має економічну самостійність і виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, виступає офіційним представником усього суспільства і вирішує загальносуспільні справи. Суверенні права держави: · право встановлювати закони; · право встановлювати податки; · право суду і помилування; · право мати власну грошову одиницю; · право оголошувати війну та укладати мир. Правова держава – це держава, в якій панує право, де діяльність держави, її органів та посадових осіб здійснюється на основі та в межах, визначених правом, де не тільки особа відповідає за свої дії перед державою, а й держава несе реальну відповідальність перед особою за свою діяльність та її наслідки. Компоненти і принципи правової держави: 1. Верховенство закону і права. 2. Право розуміння (визнання прав і свобод людини як природні і невідчужувані). 3. Визнання пріоритету прав і свобод людини і громадянина, орієнтація держави і права на людину як найвищу цінність. 4. Вимога правового закону (закон повинен виходити від права). 5. Правова форма взаємовідносин між особою і державою, їх взаємна відповідальність. 6. Вимога правової організації влади (право оскаржити в суді будь-яке незаконне рішення будь-якого державного органу). 7. Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову. 8. Пов’язання всіх державних органів законом і правом. 9. Принцип для громадян – «дозволено все, що законом не заборонено», для держави та її органів – «дозволено те, що законом встановлено». 10. Вимога правових форм економічних відносин. 11. Загальність судового захисту, незалежність та авторитет судової влади.
|