Форма державного устрою – відображає адміністративно – територіальний устрій держави, співвідношення центральних і місцевих органів державної влади.

У форми державного устрою виділено:

· Унітарна держава – це держава, складові якої не мають суверенітету та інших ознак державності; існує єдина система централізованої державної влади, юрисдикція якої поширюється на територію країни; існує єдине громадянство, єдина судова система, єдина конституція.

· Федерація – це союзна держава, яка складається з утворень (суб’єктів федерації), які мають певні ознаки державності: систему органів, законодавство, право виходу з федерації тощо.

· Конфедерація – союз суверенних держав, який створюється для досягнення конкретної спільної мети.

· Імперія – це примусово утворена, як правило, через завоювання одного народу іншим, складна держава, частини якої повністю залежать від верховної влади.

В умовах феодального періоду розвитку суспільства існувала така форма державного устрою, як унія. Це об’єднання двох і більше монархічних держав. Наприклад, Річ Посполита тощо.

Державний (політичний) режим – система способів та методів здійснення державної влади.

Державні режими поділяють на:

· Демократичний – характеризується децентралізацією влади, можливістю громадян брати участь у формуванні органів державної влади.

· Антидемократичний (авторитарний, тоталітарний) - характеризується зосередженням влади в руках однієї особи або групи осіб або повним контролем держави над усіма сферами, звуження або й ліквідація окремих прав і свобод людини і громадянина тощо.

Загальна характеристика права. Поняття норм права. Джерела права. Нормативно-правовий акт і його види

Право виникло з виникненням держави. Існування суспільства неможливе без встановлення певних правил поведінки, соціальних норм, таких, як норми моралі, звички, норми громадських організацій тощо.

Право – це сукупність встановлених державою загальнообов’язкових норм (правил поведінки), котрі виражають волю народу держави і гарантовані державою, встановлюють загальні правила поведінки, закріплюють права та обов’язки учасників суспільних відносин.

Право сприяє упорядкованості суспільних відносин, організації в сфері

господарського, соціально-культурного і політичного життя суспільства.

Право має ряд обов’язкових ознак:

· Встановлюється або санкціонується державою.

· Має відповідати ідеалам справедливості і свободи.

· Складається з норм, тобто правил поведінки загального характеру.

· Право – це норми загальнообов’язкового характеру.

· Право – це система норм, що зв’язані між собою, утворюючи інститути та галузі права.

· Право – гарантоване державою.

Право складається з норм.