Тема 2. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

1.Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності. (Визначення+ст.4)

2.Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності. (Ст.3+ст.5)

3.Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій. (Ст.16)

4.Зовнішньоекономічні договори (контракти) та право, що до них застосовується. (Ст.6+Положення)

5.Відповідальність у зовнішньоекономічній сфері. (Розділ 6 ЗУ)

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1 Порівняйте перелік суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності наведений у Господарському кодексі України та у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність»

Завдання 2 Складіть проект зовнішньоекономічного договору (контракту)

Завдання 3 Українське підприємство уклало з підприємством – іноземним суб’єктом господарської діяльності (нерезидентом) договір на поставку товару. Підприємство – нерезидент свої зобов’язання виконало, тоді як українське підприємство – ні. Пред’явлена нерезидентом претензія залишилися без відповіді. Підприємство – нерезидент звернулося до господарського суду м. Києва (як було передбачено контрактом) з позовом про стягнення заборгованості з українського підприємства і, одночасно, надіслало звернення до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України з проханням вжити заходів до порушника контрактних зобов’язань. Міністерство у відповідь на звернення наклало на українське підприємство спеціальну санкцію – індивідуальний режим ліцензування, про що було видано окремий наказ. Українське підприємство звернулося до суду з позовом про визнання недійсним наказу. В яких випадках на суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності можуть бути накладені спеціальні санкції? Які органи уповноважені на накладення спеціальних санкцій на суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності? Яким має бути рішення суду за позовом українського підприємства? Обґрунтуйте.

Завдання 4 ПрАТ «Екосік» уклало договір купівлі-продажу скляного посуду з польською фірмою. Оскільки на момент укладення угоди сторони не могли домовитися щодо ціни товару, відповідна умова не була включеною до договору. В день, коли товар повинен був надійти українському контрагенту, осатаній отримав із Польщі повідомлення про те, що польська фірма не вважає себе зобов’язаною поставляти скляний посуд. Відмова мотивувалась відсутністю згоди щодо ціни, яка за українським законодавством є істотною умовою договору купівлі-продажу. Так як, згоди щодо істотної умови досягнуто не було, то договір слід вважати не укладеним. ПрАТ «Екосік» звернулося до з позовом до Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промислові палаті України. Яке рішення, на вашу думку прийме суд?