![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Особливості обліку особового складу в бойових умовах.
Облік особового складу у воєнний час ведеться за правилами і формами, які встановлені в мирний час, але з урахуванням деяких особливостей. Для обліку особового складу у воєнний час використовуються: − на особовий склад, який знаходився в кадрах Збройних Сил – облікові документи, які велись на нього в мирний час; − на особовий склад, який призваний із запасу, на офіцерів – особові справи і послужні картки, на прапорщиків – особові справи, які отримані із військкоматів; на сержантів і солдат – обліково-послужні картки. Особовий склад, який прибув із запасу, зараховується в день прибуття в списки військової частини порядком, який встановлений Настановою щодо обліку особового складу в Збройних Силах. Військовозобов’язані, які призвані за мобілізацією, вважаються на дійсній військовій службі з дня прибуття у військкомат для відправлення у військову частину. Командири відділень, взводів, рот зобов’язані: перевіряти наявність особового складу перед початком маршу, під час привалів і після здійснення походу, перед початком бойових дій, у ході бойових дій та після них; − в будь-яких умовах бойової обстановки знати про кожного військовослужбовця, який вибув зі строю: причину вибуття, коли, де, за яких обставин це відбувалося; − щоденно та після кожного бою доповідати своєму безпосередньому начальнику про втрати особового складу. Військовослужбовці та службовці, які вибули із Збройних Сил без повернення, внаслідок загибелі, полону, зникнення у безвість або за інших обставин, складають втрати особового складу. Вони поділяються на бойові та не бойові. До бойових втрат належать: − загиблі на полі бою; − загиблі від засобів масового ураження та інших видів озброєння противника незалежно від місця загибелі; − вмерлі від ран та інших бойових уражень, контузій, каліцтв, здобутих як на фронті, так і в тилу; − вмерлі від хвороб, пов’язаних із перебуванням на фронті; − зниклі без вісті; − взяті в полон; − загиблі (вмерлі) внаслідок подій, пов’язаних із виконанням завдань як на фронті, так і в тилу. До не бойових втрат належать: − померлі в лікувальних закладах усіх видів від хвороб та інших причин, не пов’язаних із перебуванням на фронті; − ті, які покінчили життя самогубством; − засуджені воєнними трибуналами до смертної кари; − ті, які загинули від необережного поводження зі зброєю, в аваріях та інших випадках, не пов’язаних із виконанням завдання командування. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ
|