Форми навчання поділяються на загальні і специфічні.

Загальні форми навчання можна класифікувати за такими ознаками:

- за спрямованістю підготовки – на теоретичну і практичну;

- за організацією тих, хто навчається, – на колективну, групову, індивідуальну;

- за місцем проведення – на класну і польову;

- за місцем у службовому процесі – на навчально-планову, службово-планову, позаслужбову.

Форми навчання характерні для теоретичних, практичних і тренувальних занять, бойових стрільб і пусків ракет, навчань, військових ігор, проведених у ході планових занять.

Службово-планові форми навчання реалізуються у парково-господарські (паркові) дні і дні регламентних робіт, під час проведення планових інструктажів з вимог безпеки, спеціальних інструктажів і нарад.

Позаслужбові (позаурочні) – у процесі організації занять у технічних гуртках, на конференціях, різного роду змаганнях, конкурсах тощо.

Основними формами навчання є такі:

- лекція;

- семінар;

- бесіда (розповідь-бесіда);

- класно-групове заняття;

- самостійна підготовка;

- показове заняття;

- інструктаж (інструктивне заняття);

- тренування;

- штабне тренування;

- командно-штабне тренування;

- тактична летучка;

- групова вправа;

- тактико-стройове заняття;

- тактичне (тактико-спеціальне) заняття;

- інструкторсько-методичне заняття;

- комплексна підготовка;

- комплексне заняття;

- польовий вихід;

- командно-штабне навчання;

- тактичне (тактико-спеціальне) навчання;

- навчально-бойовий пуск;

- контрольне заняття (залікове заняття);

- змагання (конкурс).

Кожна форма проведення занять передбачає один або декілька методів навчання.

Методи навчання - це прийоми і способи, за допомогою яких здійснюється передавання і засвоєння знань, формування навичок і вмінь, виховання високих морально-ділових якостей особового складу, забезпечується злагодження (бойове злагодження) екіпажів, обслуг, підрозділів, військових частин та органів управління (штабів).

У Сухопутних військах Збройних Сил України в різному поєднанні використовуються такі методи навчання:

- усне викладення навчального матеріалу;

- обговорення матеріалу, який вивчається;

- показ (демонстрація);

- виконання вправ;

- практична робота (на навчальному полі, у парках, на стартових позиціях);

- самостійна підготовка.

Вищевказані методи навчання є загальними. Специфіка діяльності і підготовка військовослужбовців різних категорій і спеціальностей, підрозділів, частин, органів управління (штабів) обумовлюється застосуванням на практиці бойової підготовки і спеціальних методів навчання. Вони взаємопов’язані із загальними методами, які складають основу відповідних методик оволодіння тією або іншою військовою спеціальністю.

Кожній формі, методу навчання і виховання відповідають різні види занять. Вони залежать від предмету навчання, мети, навчальних питань, категорії військовослужбовців, які навчаються, навчально-методичного і матеріального забезпечення.

Крім визначених форм і методів проведення занять, можуть використовуватися й інші методики.