Експлуатаційні характеристики дернини газону

Газонна дернина характеризується рядом експлуатаційно-механічних якостей, що характеризують її стійкість до дії різноманітних несприятливих умов, а саме:

1) Опір на розрив - вимірюється в кг/см². Залежить від механічного складу ґрунту, при цьому, чим ґрунт важчий, тим міцність на розрив більша при відомій вологості. Встановлено, що показник густоти пагонів на одиниці площі, або ж продуктивність пагоноутворення газонних трав позитивно корелює з міцністю дернини на розрив та декоративністю газонних сумішей, а також життєвістю ценопопуляцій в газонних культурценозах.

2) Несуча здатність і здатність опору до продавлювання - проявляється при дії на дернину направленого навантаження на стиснення, в результаті чого в ній виникає пружна чи залишкова деформація, що залежать від величини навантаження і степеня вологості дернини. Величина пружних деформацій залежить від кращого або гіршого задерніння і, головним чином, від більшої чи меншої кількості живих і мертвих (що не розклалися) підземних органів рослин, характеру їх поширення в ґрунті, їх механічної міцності, а також від густоти травостою. При сухому ґрунті спостерігається переважно пружна деформація, але із збільшенням вологості при одному і тому ж навантаженні прогресивно збільшуються залишкові деформації. На величину опору дернини до вдавлювання впливають наступні фактори:

- механічний склад ґрунту;

- густота травостою;

- кількість живих та мертвих підземних пагонів;

- характер основи дернини.

3) Зносостійкість дернини - визначається стійкістю травостою до проїзду різних видів колісного транспорту, а також стійкістю до витоптування та частого скошування. Стійкість дернини до витоптування залежить від видів, які формують травостій, від умов місцезростання та від положення дернини в рельєфі. За стійкістю до витоптування більш стійкими є низові, щільнокущові та кореневищно-кущові трави. Менш стійкі - рихлокущові, а ще менш стійкі - кореневищні, особливо довгокореневищні. Трави за стійкістю до витоптування поділяються на:

- доволі стійкі - костриця овеча та валіська, щучка-луговик, біловус тощо;

- середньостійкі - тонконіг лучний та вузьколистий; райграс пасовищний; костриці різнолиста, червона та ряба, мітлиця тонка і біла;

- слабостійкі - костриця лучна, тонконіг звичайний, костер безостий, пирій повзучий, райграси високий та багатоукісний.

За норму сильного витоптування в загальному приймається 2400 кроків на 1 м² через день або 1200 кроків щоденно.