Ризики та відповідальність сторін за договором.

Поняття та загальна характеристика договору на виконання науково-дослідних або дослідно-ко­нструкторських та технологічних робіт.

Права та обов'язки сторін.

Ризики та відповідальність сторін за договором.

1. ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ НА ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ АБО ДОСЛІДНО-КО­НСТРУКТОРСЬКИХ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОБІТ

За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-ко­нструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зо­бов'язується провести за завданням замовника наукові досліджен­ня, розробити зразок нового виробу і конструкторську документа­цію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її (ст. 892 ЦК).

Правова характеристика договору - консенсуальний, двосторон­ній, оплатний.

Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструк­торських та технологічних робіт (далі - договір на виконання НД або ДКТР) є однією з договірних конструкцій, за допомогою якої здій­снюється науково-технічна діяльність, в результаті чого створюється науково-технічна продукція. Про це свідчить, зокрема, ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»[1], відповідно до якої науково-технічна діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. її основними формами (видами) є науково-до­слідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, техно­логічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення до­слідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.

Договір на виконання НД або ДКТР може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зраз­ків або його окремі етапи. Фактично договір на виконання НД або ДКТР включає два досить тісно пов'язаних між собою договори: до­говір на виконання науково-дослідних робіт і договір на виконання дослідно-конструкторських 8 технологічних робіт.

За договором на виконання науково-дослідних робіт виконавець зобов'язується провести за завданням замовника наукові досліджен­ня, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Зазначені наукові дослідження можуть носити як фундаменталь­ний, так і прикладний характер.

Фундаментальні наукові дослідження - це наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку.

Прикладні наукові дослідження - наукова і науково-технічна ді-

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ СТР. 258-259 ___________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

По-четверте, за договором підряду ризик випадкового знищення предмета договору або неможливості закінчення роботи несе підряд­ник, а тому він не отримує плату в разі відсутності результату. Ризик неможливості одержати очікуваний результат за договором на вико­нання НД або ДКТР несе замовник, а тому він зобов'язаний оплатити проведені науково-дослідні роботи чи відшкодувати витрати, понесе­ні виконавцем у ході виконання дослідно-конструкторських та техно­логічних робіт.

По-п'яте, на відміну від договору підряду, в процесі реалізації до­говору на виконання НД або ДКТР можуть бути створені об'єкти ін­телектуальної власності (наукові твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо), умови використання яких потребують спе­ціального узгодження сторонами, а у випадку відсутності визначаю­ться законодавством.

Таким чином, договір на виконання НД або ДКТР є самостійним і поряд з договором підряду належить до групи договорів на виконан­ня робіт.

Стосовно предмета договору на виконання НД або ДКТР у науко­вій літературі відсутня єдина позиція. На думку одних науковців, предметом є саме результат робіт[2], а інших - роботи як такі (тобто сам процес)[3]. Хоча дане питання є дискусійним, видається, що пред­метом договору є результат робіт.

Оскільки за договором на виконання НД або ДКТР можуть прово­дитися як фундаментальні, так і прикладні наукові дослідження, то внаслідок його виконання можуть бути отримані наукові і науко­во-прикладні результати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-техніч­ну діяльність»[4] науковий результат - це нове знання, одержане у про­цесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафік­соване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну ро­боту, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо; науко­во-прикладний результат - нове конструктивне чи технологічне рі­шення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспільну практику. Науково-прикладний результат може бути у формі звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науко­во-технічну продукцію, натурного зразка тощо.

Таким чином, результатом робіт за договором на виконання НД або ДКТР можуть бути звіти про виконання наукових досліджень, зразки нового виробу, нової техніки, конструкторська документація до них, створення нової технології та інші науково-технічні досягнення.

Сторонами договору є виконавець та замовник. Ними можуть бу­ти як фізичні, так і юридичні особи.

Досить часто підрядником (виконавцем) є науково-дослідні, проект­но-конструкторські, конструкторські і технологічні організації, на­укові центри, навчальні заклади, а також юридичні особи, які мають у своєму складі наукові, конструкторські та інші подібні підрозділи.

Замовником можуть бути фізичні чи юридичні особи, яким необ­хідне проведення відповідних наукових досліджень і розробок.

Ціна визначається за згодою сторін і може встановлюватися шля­хом складання кошторису. Сторони можуть передбачити підвищення або зменшення ціни за наявності певних обставин (наприклад, залеж­но від строку виконання робіт, досягнутого результату тощо). Зокре­ма, встановлена договором плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не за­лежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були встановлені домовленістю сторін (ч. 2 ст. 894 ЦК).

Строк виконання робіт за договором визначається сторонами за­лежно від їх складності та інших факторів.

2. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

Договір на виконання НД або ДКТР є двостороннім, а тому оскіль­ки обов'язки однієї сторони кореспондують правам іншої, то з метою усунення дублювання доцільно розглянути саме обов'язки сторін.

Обов'язки замовника за договором на виконання НД або ДКТР за­кріплені у ст. 898 ЦК.

По-перше, він повинен видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або темати­ку робіт. Безумовно, замовник повинен чітко поставити перед вико­навцем задачу. Тому технічне завдання є невід'ємною частиною до­говору і визначає технічні, економічні та інші параметри і нормативи, відповідно до яких відбувається виконання договірних робіт і оцінка отриманих результатів. До речі, підготовка технічного завдання мо­же бути покладена і на виконавця. У цьому разі існує потреба його узгодження замовником.

Одночасно з переданням технічного завдання погоджується про­грама з техніко-економічними показниками, яким повинен відповіда­ти очікуваний результат роботи. При виконанні науково-дослідних робіт у завданні чітко визначається їх тематика.

По-друге, замовник зобов'язаний передати виконавцеві необхідну Для виконання робіт інформацію. Мова йде про надання відомостей, Що слугуватимуть підґрунтям для проведення робіт виконавцем. До того ж інформація має відповідати дійсності і бути достатньою для виконання роботи: крім наданих вихідних даних, замовник повинен у процесі виконання договору повідомляти інформацію, що стала у по­дальшому йому відома і яка може вплинути на результат робіт.

По-третє, прийняти виконані роботи та оплатити їх. За загальним правилом обов'язок замовника здійснити оплату виникає після пере­дачі йому виконавцем результату повністю завершених науково-до­слідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Од­нак договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. Саму процедуру здачі-приймання виконаних робіт сторони узгоджують у договорі.

Договором можуть бути передбачені й інші обов'язки замовника.

Обов'язки виконавця за договором на виконання НД або ДКТР встановлені ст. 897 ЦК.

По-перше, він повинен виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором.

Постає потреба з'ясувати питання можливості залучення інших осіб до виконання робіт. За загальним правилом, виконавець зобов'я­заний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встанов­лено договором. Необхідність особистого виконання робіт зумовлена наявним творчим пошуком, унікальністю дослідницької діяльності і пов'язаним з цим підвищеним ступенем ризику одержання договір­ного результату.

Однак все залежить від характеру робіт. Оскільки науково-дослід­ним роботам притаманний великий ступінь творчості, виконавець має право залучати інших осіб до їх виконання лише за згодою замов­ника. Навпаки, коли мова йде про проведення дослідно-конструктор­ських та технологічних робіт, виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців), якщо це не заборонено договором (ст. 893 ЦК). Різниця у законодавчому підході до вирішення цього питання зумов­лена неоднаковим ступенем творчості виконуваних робіт і практич­ною потребою передоручення окремих з них.

Слід звернути увагу, що у разі покладення виконавцем проведення окремих робіт (завдань, етапів тощо) на інших осіб (наприклад, спе­ціалізовані організації) виконавець бере на себе відповідальність пе­ред замовником за їх дії.

По-друге, виконавець повинен додержуватися вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності. Особливість договору на виконання НД або ДКТР полягає у тому, що його результатом мо­жуть бути охороноздатні творчі досягнення, однак і при реалізації до­говору інколи існує необхідність скористатися уже існуючими об'єк­тами інтелектуальної власності. Така потреба більше характерна для договорів на виконання дослідно-конструкторських робіт. У цьому випадку необхідно подбати про патентну чистоту результату робіт, для чого слід узгодити відносини з особою, якій належать виключні майнові права інтелектуальної власності (наприклад, отримати відповідний дозвіл). Питання використання творчих досягнень, що нале­жать іншим особам, доречно обумовлювати у договорі. На виконавця покладається обов'язок гарантувати, що переданий ним результат ро­біт не порушує виключних прав інших осіб.

По-третє, виконавець повинен утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при ви­конанні робіт. Такий обов'язок обумовлений, перш за все, дотриман­ням умов про конфіденційність.

По-четверте, виконавець зобов'язаний вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника. Мова йде, зокрема, про па­тентоспроможні винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо.

По-п'яте, виконавець повинен своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть викликати відступи від техніко-економічних показників, пе­редбачених у технічному завданні замовника або у договорі.

Цей обов'язок спрямований на забезпечення належної якості вико­нуваних робіт. Оскільки виконавець повинен виконати роботи відпо­відно до поставлених перед ним завдань, то, якщо є його вина у пев­них упущеннях, які можуть вплинути на результат, він зобов'язаний самостійно їх усунути.

По-шосте, виконавець зобов'язаний негайно інформувати замов­ника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу. Це обумовлено тим, що сторони повинні прийняти рішення стосовно подальших дій. Тому до отри­мання від замовника необхідних вказівок виконавець змушений при­зупинити роботи.

На виконавця договором можуть бути покладені й інші обов'язки.

Конфіденційність відомостей про договір є однією з особливос­тей договору на виконання НД або ДКТР. Виконавець і замовник зо­бов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором (ст. 895 ЦК).

Це один із способів захисту комерційних інтересів сторін від неза­конного використання іншими особами. Сторони самі вирішують об­сяг відомостей, що належать до конфіденційних. Це можуть бути відомості, якими сторони володіють на момент укладання договору, і відомості, отримані у процесі виконання робіт за договором.

Конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володін­ні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов (ст. ЗО Закону України «Про інформацію»[5] від 2 жовтня 1992 р.). Сторони встановлюють механізми захисту такої інформації і режим до­ступу до неї. Зокрема, ознайомлення співробітників, які мають доступ до інформації, з правилами дотримання конфіденційності.

Обов'язок забезпечити конфіденційність відомостей для сторін договору є законодавчо встановленим. А тому сторони повинні до­тримуватися правил щодо конфіденційності, навіть, за відсутності умов про це у договорі. Навпаки, якщо сторони хочуть виключити та­кий обов'язок, про це необхідно прямо зазначити у договорі.

Порушення обов'язку щодо збереження конфіденційності відомо­стей може відбуватися шляхом вчинення активних дій (розголошен­ня і пряма передача конфіденційних відомостей однієї із сторін дого­вору іншим зацікавленим особам) чи пасивних дій (невжиття заходів до охорони з метою виключити вільний доступ до відомостей і мож­ливість їх витоку).

Права сторін на результати робіт. Творчий характер виконува­них робіт обумовлює необхідність узгодження питання розподілу прав на отриманий результат.

Договір укладається сторонами з метою досягнення певного ре­зультату. При цьому замовника перш за все цікавить можливість ко­ристуватися досягненням, за що він і сплачує кошти. Тому законо­давчо передбачено, що замовник за договором на виконання НДР або ДКТР має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором.

Звичайно, виконавця цікавить насамперед плата за договором. Од­нак, оскільки він, як правило, займається такими видами діяльності на професійній основі, то у нього також є інтерес стосовно врахуван­ня отриманих досягнень у своїй подальшій роботі. Виходячи з наве­деного, за загальним правилом, яке можна змінити договором, за­кріплено, що виконавець має право використати одержаний ним результат робіт також для себе. А от передавати результати робіт ін­шим особам він може лише у випадку, коли таке право надане йому договором (ст. 896 ЦК).

Таким чином, якщо сторони не вирішили питання розподілу прав на виконання робіт, то кожна з них має право лише використовувати і позбавлена можливості розпорядження. Щоб не допустити таких на­слідків, сторонам у договорі доцільно узгодити умови використання отриманих результатів. Зокрема, розподіл прав на створені у процесі виконання робіт охороноздатні творчі досягнення, можливість роз­поряджання кожної зі сторін її правами шляхом видачі ліцензії чи пе­редачі прав іншим особам, межі використання у власній діяльності.

При цьому необхідно враховувати, що права на охоронювані як об'єкти інтелектуальної власності елементи, що містяться в отрима­них за договором результатах, повинні кореспондувати правам на ви­користання результатів у цілому, оскільки у іншому випадку вони не зможуть бути реалізовані правовласником.

3. РИЗИКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ДОГОВОРОМ

Оскільки договір підряду і договір на виконання НД або ДКТР - це два самостійні цивільно-правові договори, то у них по-різному вирі­шується питання розподілу ризиків та відповідальності сторін.

Зокрема, на відміну від договору підряду ризик випадкової немож­ливості виконання договору на виконання НД або ДКТР несе замов­ник. Це означає, що замовник повинен оплатити роботи чи відшкоду­вати витрати виконавця навіть тоді, коли виконавцем з незалежних від нього обставин не досягнутий очікуваний результат.

Такий підхід законодавця до вирішення цього питання зумовлений тим, що творчий характер виконуваних робіт підвищує вірогідність отримання негативного результату чи неотримання його взагалі. Від­повідно, у протилежному випадку виконавець був би змушений вико­ристовувати традиційний підхід до вирішення питання, для якого ха­рактерний менший, у порівнянні з творчою діяльністю, ризик. Таким чином, покладення ризику на замовника відповідає інтересам як ви­конавця, так і замовника.

У зв'язку з цим, на відміну від договору підряду, договір на вико­нання НД або ДКТР вважається виконаним і тоді, коли експеримен­тально чи теоретично доведена неможливість вирішення поставлено­го завдання, тобто отримано негативний результат.

Покладення ризику випадкової неможливості виконання договору на замовника обмежено правилами стосовно наслідків недосягнення очікуваних результатів. Різний ступінь творчості НД або ДКТР має значення при вирішенні питання стосовно ситуації, що виникає при неможливості виконання. Тому слід звернути увагу, що існує прин­ципова різниця щодо розподілу ризику не лише у порівнянні з дого­вором підряду, а й у середині договору на виконання НД або ДКТР.

Як уже зазначалось, договір на виконання НД або ДКТР фактично включає два досить тісно пов'язаних між собою договори: договір на виконання науково-дослідних робіт і договір на виконання дослід­но-конструкторських та технологічних робіт, а тому він може охоп­лювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від вико­навця, замовник зобов'язаний оплатити роботи, проведені до вияв­лення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором (ч. 1 ст. 899 ЦК).

Якщо під час виконання дослідно-конструкторських та техноло­гічних робіт виявляється неможливість досягнення результату вна­слідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов'я­заний відшкодувати витрати виконавця (ч. 2 ст. 899 ЦК).

_ Таким чином, у випадку неможливості виконання договору мате­ріальні наслідки для замовника різні. За негативний результат науко­во-дослідних робіт він зобов'язаний пропорційно оплатити виконані Роботи, а дослідно-конструкторських та технологічних робіт - від­шкодувати лише фактичні витрати виконавця.

Специфіка договору накладає відбиток і на вирішення питання про підстави та обсяг відповідальності сторін за порушення своїх обо в'язків. Якщо замовник несе відповідальність за невиконання та нена­лежне виконання на загальних підставах, то відповідальність виконав­ця має певні особливості.

Виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання НД або ДКТР, якщо не доведе, що порушення сталося не з його вини (ч. 1 ст. 900 ЦК). Таким чином, нормативно закріплена пре­зумпція вини виконавця у випадку неналежного виконання договору.

Законодавчо встановлений склад і граничний розмір збитків, які повинен відшкодувати замовнику виконавець. Доречно звернути ува­гу, що в цьому разі має місце передбачений нормативними актами ви­падок обмеженої відповідальності. Так, відповідно до ч. 2 ст. 900 ЦК, виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, у яких виявлено недоліки, якщо договором вста­новлено, що вони підлягають відшкодуванню у межах загальної ціни робіт за договором.

Таким чином, за загальним правилом, відповідальність виконавця обмежується вартістю робіт з недоліками, однак сторони можуть роз­ширити її до загальної вартості робіт за договором

Оскільки відповідальність виконавця за договором на виконання НД або ДКТР обмежена реальними збитками, то упущена вигода під­лягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених законом. Ця норма є імперативною, і сторони не можуть змінити у договорі за­кріплене нею правило.

Слід звернути увагу, що законодавчо обмежений розмір відпо­відальності виконавця тільки стосовно виявлених недоліків в резуль­таті робіт. Обмежена відповідальність не поширюється на інші випад­ки невиконання та неналежного виконання договору, відповідаль­ність за які настає на загальних підставах (наприклад, при порушенні режиму конфіденційності, включенні в результат робіт об'єктів інте­лектуальної власності, права на які належать іншим особам, тощо).

Як уже зазначалося, на виконавця покладено обов'язок своїми си­лами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у тех­нічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замов­ника або у договорі. Цей обов'язок спрямований на забезпечення на­лежної якості виконуваних робіт. Оскільки виконавець повинен про­вести роботи відповідно до поставлених перед ним завдань, то, якщо є його вина у певних упущеннях, які можуть вплинути на результат, він зобов'язаний самостійно їх усунути. Однак він звільняється від цього обов'язку, якщо доведе, що недоліки в роботах обумовлені діями замовника (наприклад, складанням неякісного технічного зав­дання, наданням неповної інформації тощо). Проте у договорі сторо­ни можуть передбачити, що навіть у цьому разі виконавець зобов'яза­ний їх усунути, але вже за умови компенсування замовником необ­хідних витрат.

[1] ВВР. -1999. - № 2-3. - От. 20; Закон діє у ред. від 1 ірудня 1998 р.

[2] Гражданское право. Ч. 2: Учеб. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М.: Проспект, 1997. - С. 365; Цивільне право України: Підруч.: У 2-х кн. - Книга 2 / За ред. О. В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С. 208.

[3] Брагинский М. И., Витрянскип В.В. Договорное право. Книга третья: Договори о вьтолнении работ и оказании услуг. - М.: Статут, 2002. -СІ 87.

[4] ВВР. - 1999. - № 2-3. - Ст. 20. Закон діє у ред. від 1 грудня 1998 р.

[5] ВВР. - 1992. - № 48. - Ст. 650.