Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Маневрування швидкостями.






Застосування підвищених швидкостей руху з забезпеченням високої якості виконання робіт сприяє підвищенню продуктивності МТА. Проте в експлуатаційних умовах в широких межах змінюється тяговий опір агрегатів (вплив різної щільності ґрунту і нерівностей рельєфу). Для збільшення виробітку агрегатів механізатори в таких випадках вдаються до маневрування швидкостями забезпечуючи найвищу швидкість руху, яка відповідає агротехнічним вимогам. Однак часті переключання передач призводять до непродуктивної затрати часу. Отже маневрування швидкостями руху доцільне тоді, коли збільшення продуктивності перекриває її зменшення.

Найменшу відстань між місцями переключення передач можна визначити за таким рівнянням:

Lп = Vп Vв tп /1, 8(Vв-Vн)(м)

tп – середня тривалість переключення передачі, с.

Vн нижня межа робочої швидкості руху МТА (км/год).

Vв – верхня межа робочої швидкості руху агрегату (км/год).

Трактори Т-150, ХТЗ-121, 170 обладнані коробками передач гідромеханічними, які забезпечують переключення передач на ходу (безупинну), тобто без розриву потоку потужності від двигуна до ведучих зірочок (коліс) що сприяє підвищенню продуктивності агрегатів на оранці на 14-15% а на культивації на 8-9%.

Рушати з місця агрегатом з енергонасиченим трактором Т-150, К-700, ХТЗ можна звичайним образом включивши потрібну передачу, а можна поетапно включити необхідний ряд передач а потім на ходу переключати швидкості.

Тема 1.5. Експлуатаційні властивості С.Г. машини.

План:

1. Основні показники

2. Холостий і робочий опір машини.

3. Визначення опорів для різних (видів) типів М.Т.А.

 

1. Основні показники

Експлуатаційні властивості СГМ характеризуються агротехнічними, технічними, Агротехнологічними і технічними показниками.

Агротехнологічні властивості обумовлюють якість виконання технологічної операції – здатність виконувати технологічну операцію відповідно до встановлених показників якості; прохідність у між рядах та під кронами без пошкодження рослин; стійкість руху – здатність зберігати заданий напрям руху. До них також відносяться: допустима швидкість руху, яка забезпечує якість роботи, допустимі втрати, обсяг технологічних міст костей тощо.

Енергетичні властивості МА – це показники які визначають затрати та використання енергії при виконані технологічних операцій, тяговий та питомий опір, необхідну потужність на тягу та привід механізмів через ВВП, ККД та інше.

Маневрові властивості агрегатів – це їх повороткість, прохідність, стійкість руху, пристосованість до транспортування і т. ін.

Технічні властивості машини та агрегатів – це маса, габаритні розміри, наявність необхідного діапазону швидкостей, універсальність, ремонтопридатність, пристосованість до проведення Т.О.

Техніко-економічні властивості агрегатів – це їх продуктивність та необхідні затрати праці, паливна економічність, експлуатаційні витрати коштів (за одиницю часу, на одиницю виконаної роботи).

Ергономічні властивості машин – обумовлюють санітарно-фізіологічні умови та безпеку праці, естетичні показники. (Жорсткий каркас кабіни, тоноване скло і т.д.).

Екологічні властивості машиних агрегатів обумовлюють створення умов для протидії водній та вітровій ерозії, ущільненню ґрунту, забруднення середовища і продукції шкідливими сполуками.

 

2. Холостий і робочий опір машини

Поступальний рух агрегату можливий, якщо трактор долає всі опори, що виникають при переміщені і роботі машин.

Розрізняють робочий і холостий опір машини.

Робочий опір виникає при виконанні машиною технологічних процесів (при робочому ході) і включає в себе два види опору:

1.Зумовлений використанням енергії, що передається від ВВП трактора;

2. Від переміщення машини полем, або тяговий.

Тяговий опір причіпних машин визначають дослідним шляхом за допомогою динамометра, динамографа або тягового роботоміра; начіпних машин – за допомогою спеціальних ротаційних роботомірів, або робото- мірів двигуна трактора (непрямий метод).

Холостий опір машини, що виникає при холостих заїздах, поворотах, переїздах, залежить від ваги машини. Його визначають формулою

Rx = Qм f;

Qм – вага машини, кН;

f – коефіцієнт опору перекачування.

3. Визначення опорів для різних типів МТА.

При складанні МТА найбільше значення має робочий опір машини. Під час виконання операції (на горизонтальній місцевості при сталому режимі роботи) тяговий опір машини залежить від ширини її захвату і питомого опору.

Rм = kbк;

k – питомий опір, кН./м;

bк – конструктивна ширина захвату машини, м;

Тяговий опір плуга:

Rп = kп аb;

kп – питомий опір плуга, кН/м2;

а – глибина оранки, м;

b – ширина захвату, м.

При усталеному русі агрегату на місцевості з нахилом ± і (%) тяговий опір машини

Rм = kbк ± Qм і/100

Під час холостого ходу машини, тяговий опір складається тільки з опору коченню ходових коліс машини по ґрунту.

Rмх = Qм (fмcosα +sinα) ≈ Qм (fм + і/100)

fм – коефіцієнт опору кочення ходових коліс машини.

Якщо машина начіпна, то в транспортному положенні її вага повністю передається на ходові колеса трактора, тому

RНм.х. = Qм(f + і/100)

f – коеф. опору коченню ходових коліс або гусениць трактора.

Якщо машина приводна від ВВП трактора, то цю потужність слід привести до сили і додати до тягового опору машини (включає в себе також опір на переміщення машини);

Nпр – потужність, що витрачається на привод машини, кН;

η м – ККД трансмісії;

vр – робоча швидкість агрегату, км/год;

η ВВП – ККД ВВП (0, 93).

 

Загальний опір тягового-приводної машини на рівній ділянці

Rм = bкk + Rввп

Для всіх сільськогосподарських машин (крім плугів) питомий опір визначають за формулою

Питомий опір плугів визначають за формулою

де ab переріз скиби, м2; nк - кількістькорпусів.

Питомий опір плуга прямо пропопорційний квадрату швидкості і визначається за формулою:

,

де k0 питомий опір плуга під час оранки з швидкістю 5км/год, (кН/м2)

V0=5км/год; v швидкість, при якій визначають питомий опір, км/год.

Для інших технологічних операцій ця формула має вигляд

,

де n коефіцієнт, що характеризує темп приросту опору на 1 км

підвищення робочої швидкості від початкового значення при v0 =5км/го

 



Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.01 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал