Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку.

Підчас роботи від працівникавимагається підвищена увага, певна швидкість виконанняокремих технологічних операцій, швидка переробка одержаної інформації, точна координація рухів і ін., що можевикладати перевантаження іперевтому організму та зниження працездатності. До таких же наслідків призводить і монотонна робота при виконанні спрощених одноманітних операцій у примусовому режимі та заданій позі (наприклад, при роботах на конвеєрахчи поточно-механізованих лініях). Таку перевтому можна зменшити створенням оптимального режиму праці і відпочинку.

Під оптимальним режимом праці і відпочинку слід розуміти таке чергування періодів праці і відпочинку, при якому досягається найбільша ефективність трудової діяльності людини і хороший стан її здоров’я.

Оптимальний режим праці і відпочинку досягається:

- паузами та перервами в роботі (для прийому їжі, обігрівання, охолодження);

- зміною форми роботи (наприклад, розумової і фізичної);

- зміною умов довкілля (наприклад, роботою при низьких і нормальних температурах);

- усуненням монотонності в роботі;

- відпочинком у спеціальних кімнатах психологічного розвантаження і відпочинку;

- використанням психічного впливу музики.

Чергування праці і відпочинку встановлюють в залежності від зміни працездатності людини на протязі робочого дня. На початку зміни завжди має місце стадія «впрацьовування» або наростаючої працездатності (1), коли відбувається відновлення робочих навичок. Тривалість цього періоду 0, 5-1, 5 години в залежності від характеру праці і тривалості попередньої перерви в роботі. Швидкість і точність дій у цей період невеликі. Потім настає стадія високої стійкої працездатності (2) тривалістю до 3 годин в залежності від характеру роботи, ступеню підготовки та стану працівника. Після цього наступає стадія зменшення працездатності або стація розвитку втоми (3), рухи уповільнюються і увага розсіюється, сприйняття притупляється. В цей час, звичайно, роблять обідню перерву.

Після обідньої перерви впрацьовування настає швидко – за 10-15 хвилин, бо робочі навики не втрачені. Працездатність у другій половині дня дещо нижча, ніж до обіду, і становить 80-90% дообіднього рівня.

Через 2, 5-3 години після обідньої перерви працездатність зменшується і в кінці робочого дня приблизно сягає рівня, який був на початку робочого дня.

Для зменшення стомлення встановлюють регламентовані перерви в роботі у періоди, що передують зменшенню працездатності. Так, при тяжкій фізичній праці рекомендують часті (через 2-2, 5 години) короткі перерви (по 5-10 хвилин), а при розумовій праці ефективні довгі перерви на відпочинок і переключення на фізичну роботу.

Загальна тривалість відпочинку встановлюється у відсотках до тривалості робочої заміни: при фізичній роботі вона має становити 4-20%, при роботі із нервовою напругою – 14-25%, а при розумовій праці – до 10-12%.

Зараз, при дефіциті м’язових зусиль (рухова недостатність) з одночасним збільшенням нервової напруги така форма відпочинку, як спокій, не може задовольнити потреби організму. Тому під час перерв у роботі рекомендується активний відпочинок, наприклад, спеціально розроблені комплекси виробничої гімнастики.

Завдання для самостійної роботи студентів:

- Захист від електромагнітних випромінювань та полів.

- Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання. Специфіка захисту від лазерного випромінювання.

- Іонізуюче випромінювання, методи та засоби захисту від нього.

- Вимоги охорони праці до розташування виробничого і офісного обладнання та організації робочих місць.

Питання для самоконтролю студентів:

1. Що відноситься до шкідливих виробничих факторів?

2. Що є джерелом шуму на робочому місці?

3. Який існує захист від шуму на робочому місці?

4. Що таке вібрація?

5. Охарактеризуйте заходи захисту від вібрації.

6. Поясніть, що таке іонізуюче випромінювання та чим воно небезпечне?

7. Як здійснюється захист від іонізуючого випромінювання?

8. Які існують методи захисту від ультрафіолетового випромінювання?

9. Охарактеризуйте заходи захисту від електромагнітного випромінювання.

10. У чому полягає захист від лазерного випромінювання?

11. На які органи та системи людини впливають шкідливі речовини?

12. Охарактеризуйте вимоги до виробничих приміщень.

13. Які санітарно-гігієнічні вимоги висуваються до допоміжних приміщень та будівель?

14. Що таке технічна естетика виробничих приміщень?

15. Як здійснюється організація праці на робочому місці?

16. Охарактеризуйте, яким має бути оптимальний режим роботи та відпочинку.

ПАНЕЛЬ, ЩО ВСМОКТУЄ ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ