Приклад виконання РГР №1

Побудувати і описати процедуру створення деталі обертання (табл.2). Номер деталі вибрати з табл.1 за двома останніми цифрами залікової книжки.

Побудову даної деталі потрібно виконувати на форматі А4. Для побудови деталі типу “валик” потрібно застосовувати 3 типи шарів, яким відповідає піктограма :

- перший шар – контурна лінія (суцільна, S) товщиною 0, 5 одиниць;

- другий шар – осьова лінія товщиною S/2= 0, 25 одиниць (штрихпунктирна);

- третій шар – розмірна лінія товщиною S/2= 0, 25 одиниць (суцільна).

Кожна лінія повинна мати відмінний колір, який ми вибираємо в процесі її створення.

Оскільки деталь складається з ортогональних ліній, то застосовуємо метод ортогональних відрізків, для цього використовуємо ORTO режим _.

Побудову даної деталі здійснюємо з осьової лінії. Для цього з контекстного меню вибираємо другий шар і за допомогою команди Line проводимо відрізок довжиною 165 одиниць. Після чого проводимо наступний відрізок довжиною 150 одиниць (5т.). Перпендикулярно вниз на 2, 5 одиниць фіксуємо положення (6т.) . З цієї точки проводимо відрізок на 5 одиниць паралельно осьовій лінії, (7т.), і від неї опускаємо перпендикуляр відносно осьової, і .

Отримане представлення показано на рис.1.

Рис. 1

Далі переходимо до спряжень поверхонь (побудова фасок). Для цього використовуємо команду Chamfer . Перед створенням фаски потрібно задати її параметри. Ця процедура здійснюється у наступній послідовності: Chamfer→ d (зміна розмірів фаски)→ Distance 1: 1→ Distance 2: 1. Задавши параметри фаски, активізуємо команду Chamfer і вказуємо відрізки 1-2 і 2-3. Щоб побудувати наступну фаску 6–7 та 7–8, виконуємо аналогічно до попередньої побудови фаски. Далі командою Line з точок 2’, 3, 6, 6’ опускаємо перпендикуляри в точки 9, 10, 11 і 12 відповідно. Отримане показано на рис.2.

Рис. 2

За допомогою команди Mirror будуємо дзеркальне відображення верхньої частини контуру. Послідовність дії наступна: Mirror→ вибір об’єкта віддзеркалення → вибір першої точки лінії віддзеркалення → вибір другої точки лінії віддзеркалення → .

Після виконання останньої команди отримаємо представлення як на рис.3.

Рис. 3

Завершальною операцією є простановка розмірів. Цю дію виконуємо в третьому шарі командою Linear dimension . Проставлення кожного розміру передбачає наступні дії: активізація команди→ вибір першої точки розміру→ вибір другої точки розміру→ фіксація розміру в просторі. Діаметральні розміри редагуємо, використовуючи команду Text→ %% C < > → .

Оброзмірення проводимо з меншого розміру до більшого. Останнє представлення деталі відповідатиме рис. 4.

Рис. 4

Загальна процедура роботи в MDT (МДТ)

Для роботи в МДТ необхідно знати ази AutoCAD. Побудова деталі, а в подальшому, на її основі – креслення, передбачає виконання декількох етапів:

- Накреслити ескіз геометричної конструкції, використовуючи відрізки, коло, ламані, дуги або інші примітиви.

- Виконати профілювання ескізу, тобто провести аналіз контуру, в результаті якого потрібно вияснити, які розміри або обмеження необхідно додати, щоб профіль був повністю визначеним.

- Добавити чи видалити обмеження, щоб в подальшому можна було керувати геометрією профілю.

- Додати розміри, необхідні для керування габаритами профілю.

- Використовуючи команду витягування, поворот або просування за траєкторією, створити профіль об’ємне тіло.

- Добавити елементи, створені на основі ескізу, наприклад, результат операції витягування, отвори, фаски або округлення.