Система ціннісних орієнтації молоді.

Сучасні соціологічні дослідження свідчать про те, що за останні роки більшість молодих людей починають переорієнтовуватися на матеріальні цінності. Їх досить сильно приваблюють гроші, заробітки, бізнес, участь у управлінських структурах. Поряд із цим можна спостерігати також і тенденцію росту інтенсивних духовних пошуків, орієнтації на істинні цінності, що проявляється у збільшенні інтересу до світової культури, історії своєї сім’ї, народу.

Ціннісні орієнтації формуються в процесі засвоєння людиною певного соціального досвіду і проявляються в її переконаннях, інтересах. У відповідності до орієнтації на певні цінності, молодих людей можна поділити на чотири типологічних груп.

Перша – це молоді люди, які зберегли, або віддають перевагу попереднім цінностям. Представники цієї групи (приблизно 10%) підтримують в Україні комуністичну, соціалістичну партії, входять в склад комсомольських організацій. Ця молодь схильна до протестів, пікетів, акцій непокори під керівництвом старших. У переважній більшості, ці молоді люди не підтримують шлях ринкових перетворень, і є прихильниками авторитарної свідомості та симпатизують харизматичним лідерам і вождям.

Друга група – це ті, хто має діаметрально-протилежні погляди до прихильників першої групи. Це хлопці та дівчата, які повністю відкидають цінності минулого, відстоюють ідеї тих суспільств, які мають розвинуту ринкову економіку та високий рівень соціального забезпечення громадян. Зокрема особисту власність на майно. За даними соціологічних досліджень, проведених серед української молоді, майже 2/3 молодих людей вважають себе прихильниками максимального збагачення кожної людини як умови створення багатого суспільства.

Третя група – це молоді люди (їх небагато), які хоча і критикують цінності соціалістичного суспільства, але повністю їх не заперечують. Такі молоді люди мають відношення до робітничого і профспілкового руху, пропагують ідеї лібералізму. У випадку розвитку в суспільстві процесів ринкової економіки, молодь цієї групи, на думку науковців, скоріше поповнить першу групу.

Четверта група – це молоді люди, для яких характерно не просто заперечення „старого світу”, а нетерпимість до будь-яких цінностей, окрім своїх власних. Такий тип молоді вчені визначають як квазіреволюційний, тому, що вони настільки радикальні, що не просто прагнуть розірвати свої відносини зі старим світом, але просто готові зруйнувати їх. Таким людям властива нетерпимість до накопичення.

Інтелектуально-освітні цінності. Їх необхідно розглядати в ракурсі розумового, творчого потенціалу, який нажаль значно знизився за останні роки. Цей феномен вчені пов’язують, насамперед, з погіршенням фізичного та психічного здоров’я молодого покоління. Швидко збільшується кількість захворювань, росте число людей з розумовими вадами, дефіцитом ваги, це є наслідком багатолітньої алкоголізації населення а також неповноцінного харчування. Соціологи твердять, що свої інтелектуальні здібності молодь оцінює досить низько. 19% молодих вважають свої здібності у цій галузі високими, 22% називають себе талановитими. В очах молодих продовжує падати цінність розумової праці, освіти і знань. Навіть студенти не надають великої уваги знанням, не цінуючи їх. Сьогодні значно виросла нерівність у галузі освіти (з’явилися елітарні навчальні заклади); вагомою загрозою для суспільства стала „відтік мозків за кордон”).

Культурні цінності сучасної молоді. Суспільство, яке на перший план поставило матеріальне благополуччя та збагачення, формує відповідну культуру і життєві потреби молоді. Електронні засоби масової інформації заповнюють значну частину їх вільного часу і виступають як важливий інструмент формування духовного світу, культурних цінностей та установок для сучасної молоді. Зокрема, для 1/3 молодих людей перегляд телепередач – є першочергове заняття у вільний час. Наприклад, універсальний характер, за спостереженнями науковців, має для багатьох молодих людей акт покупки добре розрекламованих товарів. Залучення до світу престижних і красивих речей стає самоціллю існування, смислом буття. Культ моди, речей, споживання оволодіває свідомістю молоді і набуває універсально

Сьогодні спостерігається тенденція до подальшої дегуманізації і деморалізації соціокультурних цінностей. Ця тенденція проявляється в піднесеному інтересі молоді до сцен і епізодів насилля і сексу, жорстокості в кінематографі, телебаченні, театрі, музиці, літературі, мистецтві. В соціокультурних цінностях переважають споживацькі орієнтації. Тільки кожний: 6-й займається спортом, 10-й у вільний час відвідує студії, кружки, кожний 16-й займається самоосвітою, проте переважна більшість відпочивають у колі друзів чи біля телевізора. В результаті такого підходу відбувається тотальне викорінення із культурного обігу цілого пласту культури, мистецтва, науки. народна культура (традиції, звичаї, обряди, фольклор) сприймається більшою частиною молодих як анахронізм (непотрібний пережиток).

Політичні цінності. Аналіз стану політичних вподобань молоді дає можливість стверджувати, що вони в достатній мірі різнополюсні. Кількість молодих людей, які постійно цікавляться політичними подіями в країні становить лише 13, 2%, тоді як 33, 4% політикою не цікавляться зовсім. Молодь в політичних цінностях є досить прагматичною: політика розглядається молодими людьми як засіб завоювання авторитету, та лідерства. Проте, зважаючи на політичні події останніх часів, а саме вибори президента України 2004 року, слід зазначити, що політична активність молодого покоління значно зросла. Таку активну політичну позицію молоді можна пояснити, виходячи з того, що молоді властиве почуття власної гідності, а також прагнення змінити майбутнє країни, бачачи позитивні перспективи у майбутньому президентові В. Ющенкові.

Ціннісні орієнтації, потреби молоді в цілому визначають життєві плани молодих хлопців та дівчат, які з часом ними уточнюються і перебудовуються. Планування життя молоддю не можливе без певних мотивів, якими керуються молоді люди. Ці мотиви, як і життєві плани в цілому в різних соціально-професійних і вікових груп молоді різні, вони змінюються із плином часу, зміною умов життя, місця життя, обставин. життєві плани молодих людей пов’язані із прагненням зайняти певне соціальне становище, яке дозволить йому задовольняти ще більші і різноманітні по характеру і значимості потреби, само реалізовуватися як соціальному суб’єкту. Складність життєвих планів молодої людини залежить від багатьох чинників, але одним із вирішальних є рівень духовного розвитку, свідомості, між особистісних зв’язків особистості.

Проаналізуємо статистичні дані стосовно життєвих цінностей та життєвих планах молоді за останні 10 років. На перше місце серед життєвих цінностей молодь ставить сім’ю і своїх родичів (85% опитаних). Це недивно, адже потреба мати поруч близького та коханого, народити та виховати разом з ним дітей завжди було однією із найбільших цінностей, яким складним не було б життя. Високий рейтинг серед інших цінностей посідає робота, яка є обов’язково гарантованою, цікавою та респектабельною. На третє місце серед життєвих цінностей посідає спілкування. Тобто завжди у всі епохи чи політичні устрої три перших місця посідали: сім’я, праця, спілкування.

Серед інших соціальних інститутів авторитетом серед молоді користується церква, проте більше третини опитаних заявляють, що віддають лише данину поваги, а не сповідують певну релігію. Зокрема, більшість молоді не стільки регулярно відвідують релігійні храми, скільки приймають участь (пасивну) у релігійних обрядах (хрещенні, шлюбуванні, похоронах, святкуванні Паски та інших релігійних святах). 60% опитаних молодих дівчат та юнаків вважає за доцільне виховувати своїх майбутніх дітей на релігійних ідеалах. Чільне місце серед цінностей сучасної української молоді займають фактори етнічності. До найбільш значних вчені відносять рідну мову. Уже сьогодні не є зазорним для молоді спілкуватися українською мовою, стало престижно бобре володіти мовою народу де живеш (українського).

Сьогодні серед багатьох цінностей дуже важливими є національні. Вони відображають особливості, зміст життя нації, визначають потреби і інтереси. Національні цінності мають як економічний, культурологічний так і соціальний зміст. Сама по собі молодь є носієм національних цінностей, не просто автоматично успадковуючи їх від старших поколінь. Мова, культура, спосіб мислення, поведінка передаються від старших поколінь, але ними все ж необхідно оволодіти, усвідомити їхню суть і особливості. Відзначу, що національні цінності і орієнтації не залишаються по життєвими, вони розвиваються із розвитком самої держави. Формуючи у молодої людини – майбутнього громадянина уважне відношення до цінностей своєї нації, необхідно мати на увазі, що протягом життя людина стає учасником певних міжнаціональних відносин. Тому, молода людина, володіючи певною гордістю за свою власну націю, її історію, культуру, традиції, мову, повинна одночасно навчитися поважати цінності інших націй і народів та толерантно до них відноситися.