Соціаьна робота у навчально-виховних закладах.

Одним із провідних мікрофакторів соціалізації підростаючого покоління є інститути соціального виховання. Пріоритетне місце серед них, без сумніву, належить школі. Школа – це досить склад-ний соціально-виховний феномен. Тут стикаються та перегукують-ся найрізноманітніші сторони життя людини. Саме школу більшість науковців розглядають як провідний інститут соціального вихован-ня.

У нових умовах соціально-формуюча місія школи значно посилюється. У ситуації кризи дитинства, соціальної невлаштованості значної частини населення, сімейного неблагополуччя, агресивності соціального середовища школі необхідно значно актуалізувати, роз-ширити та –

- соціально-адаптивну та соціально-стабілізуючу, що забезпечить включення дитини в реальні соціальні відносини та пом’якшить соціальну напруженість та соціальні конфлікти;

- соціально-перетворюючу, що забезпечить підготовку молодих людей до життя в умовах швидкозмінних ситуацій;

- соціально-захисну, пов’язану з турботою про дітей, яким сім’я та суспільство не змогли створити необхідних умов для розвитку та життя;

- здоров’я-зберігаючу, пов’язану з формуванням в особистості усвідомлення здоров’я як базової життєвої цінності. Функціональні обов’язки соціального педагога окреслені в

листі МНО України від 02.08.2001 р. “Про особливості діяльності практичних психологів (соціальних педагогів) загальноосвітніх на-вчальних закладів”. Відповідно до цього листа перед соціальними педагогами ставляться такі професійні завдання:

- формування гуманних стосунків між вихованцями, учнями та педагогами;

- охорона та захист прав та інтересів дітей;

- вивчення особливостей особистості учня, соціальної ситуації розвитку та умов життєдіяльності;

вияв інтересів та потреб, проблем і труднощів дітей та підлітків; Розділ 4. Соціально-виховні інститути в системі соціалізації особистості

- створення атмосфери психологічного комфорту для учнів у на-вчальній та позанавчальній діяльності;

- організація та координація різних видів позанавчальної діяль-ності дітей та підлітків;

- попередження конфліктів в учнівських колективах;

-допомога старшокласникам у професійному самовизначенні;

- орієнтація учнів на здоровий спосіб життя;

- профілактика правопорушень серед неповнолітніх, робота з учнями “групи ризику”;

- посередницька діяльність між вихованцями та адміністрацією, педагогами школи, батьками, різними соціальними інститута-ми;

- взаємодія з педагогами, психологом, батьками або опікунами для надання допомоги учням;

- попередження суїцидальних спроб неповнолітніх. До посадових обов’язків соціального педагога входять також

турбота про дітей, які за певних причин виключені зі школи; надан-ня допомоги та підтримки батькам при переведенні дитини в інший навчальний заклад; захист прав дітей, що є представниками націо-нальних меншин; виявлення дітей, які незаконно зайняті на роботі в навчальний час і вирішення питання їх освіти; сприяння дітям та батькам в отриманні гарантованих їм пільг; організація різноманіт-них благодійних акцій.

Листом Міністерства освіти і науки України від 18 серпня 2003 року № 1/9-385 визначені нормативи чисельності соціальних пе-дагогів у навчальних закладах. Ним передбачено, що, починаючи з 2004 року, посади соціальних педагогів вводяться у штати загально-освітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти незалежно від наявності там посад практичних психологів. Ці фахівці, як і передбачено їхніми посадовими інструкціями, мають співпрацювати, оскільки їхні функції в навчальному закладі є вза-ємодоповнювальними (раніше навчальний заклад мав обирати для працевлаштування психолога або соціального педагога).

Соціальний педагог є рівноправним членом педагогічного колективу загальноосвітнього закладу. Він бере участь в роботі педа-гогічних рад, методичних об’єднань.

Основними функціями соціального педагога в загальноосвітніх навчальних закладах є такі:

Діагностична – вивчення та оцінювання реальних особливос-тей діяльності особистості, мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу заголом, неформальних молодіжних об’єднань; спрямованості впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, позитивних сил в мікрорайоні та дже-рел негативного впливу на дітей та підлітків.

Прогностична – прогнозування на основі спостережень та дослі-джень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситу-ації, що впливає на розвиток особистості чи групи.

Консультативна – надання порад, рекомендацій учням, бать-кам, вчителям та іншим особам, які звертаються до соціального пе-дагога.

Захисна – забезпечення дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представлення їх інтересів у різноманітних ін-станціях (службі у справах неповнолітніх, міліції, суді тощо).

Профілактична – переконання учнів в доцільності дотримання певних норм та правил поведінки стосовно здоров’я та способу жит-тя.

Організаторська – забезпечення змістовного дозвілля дітей та підлітків у школі та соціальному середовищі, залучення сім’ї та представників громадськості до соціально-педагогічного процесу в навчальному закладі.

В інструктивно-методичних листах, які регламенту-ють діяльність соціального педагога, наводиться такий орієнтовний перелік документів спеціаліста в загальноосвітніх закладах.

1 Тексти нормативних документів щодо соціально-педагогічної роботи, законів та підзаконних актів щодо захисту прав дітей.

2. Посадова інструкція.

3. Перспективні плани роботи на рік, чверть, місяць.

4. Графік консультацій.

5. Програми за окремими напрямками соціально-педагогічной ро-боти, які реалізує спеціаліст в школі.

6. Документація щодо соціального супроводу дітей, які скоїли пра-вопорушення.

7. Документація щодо питань опіки та піклування учнів школи.

8. Журнал реєстрації звертань учнів, батьків, вчителів з зазначени-ми видами наданої їм допомоги.

9.Соціальні паспорти кожного класу.

10. Соціальні паспорти неблагополучних сімей, в яких було здій-снене соціальне інспектування.

11.Звіти про роботу з неблагополучними сім’ями учнів.