Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тема 6. Міжнародне регулювання світового ринку
1. Визначте рівень, на якому здійснюється регулювання розвитку світового ринку: 1) національний; 2) регіональний; 3) міжнародний; 4) усі відповіді правильні.
2. Визначте заходи державного впливу на міжнародну торгівлю: 1) встановлення торговельних бар’єрів, мобілізація внутрішніх ресурсів конкурентної позиції національних фірм на різних сегментах світового ринку; 2) сприяння вільній торгівлі або впровадження протекціоністських обмежень; 3) обидві відповіді правильні.
3. Політика вільної торгівлі полягає у: 1) невтручанні держави у регулювання зовнішньої торгівлі; 2) регуляторній ролі зовнішньої торгівлі; 3) усі відповіді правильні.
4. Протекціонізм – це політика, що спрямована: 1) на захист національного ринку і власного товаровиробника від іноземної конкуренції; 2) на розвиток індустріалізації в країні; 3) на скорочення рівня безробіття в країні. 5. Нетарифні бар’єри – це: 1) обмеження міжнародної торгівлі за допомогою мита; 2) обмеження міжнародної торгівлі за допомогою квот, системи ліцензування, субсидій, стандартів тощо; 3) інструменти обмеження міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією.
6. Визначте організації, які відіграють регуляторну роль міжнародної торговельної політики: 1) СЕПТА, СІПЕК, ЮНІСЕФ, РМС, ОПЕК; 2) ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД, МТЦ, ЮНСІТРАЛ, МТП; 3) СПАРТЕКА, АТЕС, АФТА, САРІКОМ.
7. Що стало основою світової організації з тарифів та торгівлі: 1) генеральна угода з тарифів і торгівлі; 2) генеральна угода про регіональні торговельні домовленості; 3) генеральна угода з антидемпінгового регулювання.
8. Скільки країн підписали протокол Генеральної угоди з тарифів і торгівлі в Женеві? 1) 20; 2) 23; 3) 25; 4) 30.
9. Коли була підписана Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ)? 1) 1947 р.; 2) 1957 р.; 3) 1967 р.; 4) 1987 р.
10. Основною формою діяльності ГАТТ/СОТ є проведення: 1) міжнародних симпозіумів; 2) міжнародних багатосторонніх торговельних переговорів (раундів); 3) міжнародних сесій сторін, що домовляються.
11. Визначте головну мету створення ГАТТ: 1) розширення міжнародної торгівлі, встановлення порядку митного оподаткування, нагляд за торговельною політикою країн; 2) розробка і прийняття світових стандартів торгівлі, сприяння розвиткові зовнішньої торгівлі країн, що розвиваються, обґрунтування тарифних і нетарифних бар’єрів; 3) забезпечення умов для розвитку міжнародної торгівлі, послаблення торговельних бар’єрів, регулювання торговельних спорів.
12. Визначте країну – ініціатора створення ГАТТ: 1) США; 2) Велика Британія; 3) Німеччина; 4) Японія.
13. Угода про створення Світової організації торгівлі (СОТ) була підписана у 1994 р. на: 1) Уругвайському раунді; 2) Кеннеді – раунді; 3) Токіо – раунді.
14. Світова організація торгівлі почала свою діяльність з 1.01... 1) 2000 р.; 2) 1995 р.; 3) 1990 р.
15. Головною метою діяльності СОТ є: 1) зміцнення світової економіки, зростання інвестицій, підвищення рівня зайнятості й доходів у всьому світі; 2) лібералізація міжнародної торгівлі, усунення дискримінації товарних потоків, вільний доступ до національних ринків і джерел сировини; 3) розробка і прийняття світових стандартів торгівлі, послаблення митних та інших торговельних бар’єрів щодо міжнародної торгівлі, встановлення регіональних торговельних домовленостей.
16. Чи правильне твердження, що сфера діяльності ГАТТ обмежувалася міжнародною торгівлею лише товарами? 1) так; 2) ні.
17. Чи правильне твердження, що сфера діяльності СОТ обмежується міжнародною торгівлею лише товарами? 1) так; 2) ні.
18. З наведеного визначте головні принципи діяльності ГАТТ/СОТ: 1) відмова від дискримінації, національного режиму, відкритості, сприяння справедливій конкуренції; 2) протекціонізм, лібералізація світової торгівлі, забезпечення рівних можливостей щодо доступу до світових джерел сировини, угод за гарантіями; 3) суверенітет і рівність держав, координація діяльності у сфері міжнародної торгівлі, взаємовигода.
19. Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) була заснована у: 1) 1964 р.; 2) 1984 р.; 3) 1994 р.
20. Серед членів ЮНКТАД чисельно переважають країни: 1) економічно розвинуті; 2) що розвиваються; 3) з перехідною економікою.
21. Спільно з ГАТТ/СОТ ЮНКТАД регулює діяльність: 1) міжнародної організації з урегулювання світових товарних ринків; 2) спільного фонду для сировинних товарів; 3) міжнародного торговельного центру.
22. Головна мета Міжнародного торговельного центру (МТЦ) – це: 1) усунення дублювання й паралелізму в діяльності ГАТТ/СОТ і ЮНКТАД, сприяння розвиткові торгівлі в країнах, що розвиваються; 2) стимулювання торгівлі на багатосторонній основі, технічне співробітництво з національними торговими палатами; 3) забезпечення країн-членів інформацією про ринкові можливості для традиційних і нетрадиційних товарів, здійснення наукових досліджень з питань зовнішньої торгівлі.
23. Комісія ООН з прав міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) заснована у: 1) 1956 р.; 2) 1966 р.; 3) 1976 р.; 4) 1996 р. 24. Головною функцією діяльності ЮНСІТРАЛ є: 1) уніфікація права міжнародної торгівлі; 2) підготовка кадрів у галузі міжнародної торгівлі для країн, що розвиваються; 3) створення спеціалізованих національних служб сприяння торгівлі.
25. Головним правовим органом ООН у галузі прав міжнародної торгівлі є: 1) ГАТТ/СОТ; 2) ЮНСІТРАЛ; 3) ЮНКТАД.
26. Які документи розробляє й приймає ЮНСІТРАЛ? 1) угоди; 2) програми; 3) конвенції.
27. Визначте важливіший захід ЮНКТАД у галузі торгівлі готовими виробами і напівфабрикатами: 1) проведення торговельних раундів; 2) надання технічної допомоги країнам, що розвивається; 3) створення Генеральної (загальної системи преференцій).
28. Генеральна система преференцій передбачає: 1) зниження або відміну мита усіма промислово розвинутими країнами у торгівлі з країнами, що розвиваються без вимог з боку останніх зустрічних торговельно-політичних поступок; 2) розробку багатосторонніх правил у зовнішній торгівлі; 3) захист національних виробників шляхом встановлення митних тарифів з поступовою відмовою від нетарифних заходів регулювання.
|