Радіопротектори - засоби, що знижують рівень радіації

Жень-шень. Корінь (настойка, аптечний препарат): по 20 - 25 крапель 2-3 рази, у першій половині дня.

Золотий корінь (родиола рожева). Екстракт (аптечний препарат): по 1/4-1/2 ч. ложки в чай ранком і вдень.

Елеутерокок. Екстракт (аптечний препарат): по 1/4 -1/2 ч. ложки в чай ранком і вдень. Заманиха. Настойка (аптечний препарат): по 15 - 20 крапель 2-3 рази в день у першій половині.

Медунка лікарська. 10 гр сухої подрібненої трави на 1 склянку окропу, кип'ятити 10 хвилин, запарювати 30 хвилин, по 1 ст. ложці 3 рази в день. У їжу в салатах, супах.

Кульбаба. Корені і трава: 6 гр сухого здрібненої сировини на 1 склянку води, кип'ятити 10 хвилин, настоювати 10 хвилин, по 1 ст. ложці 3 рази в день перед їжею.

Аралія маньчжурська. Настойка (аптечний препарат): по 15 - 20 крапель 2-3 рази в першій половині дня.

Капуста. У будь-якому вигляді. Свіжий сік - до 1/2 - 1 склянки 2-3 рази в день у теплому виді до їжі.

Ромашка аптечна. 2 - 3 ст. ложки сухих квіток на 1 склянку окропу, запарювати 20 - 30 хвилин, зовнішньо.

Обліпиха. Плоди в будь-якому вигляді (до 1 ст. ложки 3-4 рази в день). Сік, олія - усередину і зовнішньо.

Подорожник (для шунково - кишкового тракту). Сік (аптечний препарат): по 1 ст. ложці 3 рази в день за 20 хвилин до їжі. Свіжий сік - також. Плантаглюцид (гранули): по 1 ч. ложці 3 рази в день за 20 хвилин до їжі (розчинити в теплій воді). Настій: 10 гр сухих здрібнених листів на 1 склянку окропу, настоювати 30 хвилин, по 1/3 -1/2 склянки 3-4 рази всунь за 20 хвилин до їжі.

Гречка. У будь-якому вигляді.

Буряк, морква, ядра волоського горіха. У будь-якому вигляді.

Пояснення: ці препарати в основному є додатковою терапією. При тривалому перебігу процесу необхідний ретельний підбір найбільш ефективних рослин, регулярна зміна їх протягом усього лікування. При гострих поразках необхідно застосовувати препарати загальзміцнювального характеру.

Захисні споруди цивільної оборони (ЗС ЦО)

Чинні нормативно-правові акти визначають організаційні та правові основи захисту громадян України, захисту об’єктів виробничого і соціального призначення, довкілля від надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного та воєнного характеру, зокрема:

Закон України „Про цивільну оборону України” в преамбулі визначає:

„Кожен має право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру”.

Стаття 8. Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе пов’язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.

Закон України „Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” в ст. 10 „Укриття в захисних спорудах” передбачає що:

„Укриттю в захисних спорудах, у разі необхідності, підлягає населення відповідно до його належності до груп (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах)”.

Існуючі будівельні норми і правила СниП 2.01.51-90 «Инженерно-технические мероприятия гражданской обороны (ИТМ ГО)» визначають, що захист робітників і службовців (найбільшої працюючої зміни) підприємств, установ і організацій, які розміщенні в зонах можливих сильних руйнувань і які продовжують свою діяльність у воєнний час (особливий період), а також працюючі зміни чергового та лінійного персоналу підприємств, які забезпечують життєдіяльність категорійних міст та об’єктів особливої важливості, повинен передбачатись у ЗС ЦО.

Створення фонду ЗС ЦО передбачають нормативно-правові документи, зокрема: СниП 2.01.51-90 «Инженерно-технические мероприятия гражданской обороны (ИТМГО)», а також Закон України „Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” (від 08.06.2000 р. № 1809-III), які передбачають завчасно, в мирний час здійснювати заходи щодо комплексного освоєння підземного простору населених пунктів для потреб господарської діяльності з урахуванням необхідності пристосування і використання його споруд в інтересах захисту населення, зокрема:

- пристосування під ЗС підвальних приміщень у нових і раніше збудованих та існуючих будівлях та спорудах різних призначень;

- пристосування під ЗС знову споруджувальних та існуючих окремо розташованих заглиблених споруд різного призначення;

- будівництво окремих сховищ та протирадіаційних укриттів;

- пристосування під сховища метрополітенів;

- пристосування для захисту населення підземних гірничих виробіток, печер та інших підземних порожнин, а також пристосування під ЗС приміщень в цокольних і надземних поверхах як існуючих будівель і споруд, так і тих, що будуються.

Класифікація захисних споруд цивільної оборони (ЗС ЦО)

Основні елементи ЗС ЦО класифікуються за рядом ознак. Найважливішими показниками є їх захисні властивості, призначення, місце розташування, терміни спорудження, місткість захисних споруд та інші.

а) За захисними властивостями. В залежності від захисних властивостей захисні споруди поділяються на сховища і протирадіаційні укриття.

Крім того, для укриття людей використовуються найпростіші укриття (щілини відкриті та щілини перекриті).