Міжнародна економіка - соціально-керована економіка ринкового типу

Визначення міжнародної економіки як соціально керованої ринкової системи досить рельєфно віддзеркалює її сучасний стан: -

· ринковість;

· досить відчутна дія неринкових, інституційних регуляторівяк на регіональному, так і на міжрегіональному і глобальномурівнях (спеціалізовані інститути ООН, ЄС та ін,);

· прагнення до контролю кон'юнктури світового ринка і активного впливу на внутрішні національні ринки збоку міжнародних інститутів, транснаціональних корпорацій за допомогою різних інструментів, у тому числі й ринкових.

Отже, міжнародна економіка здатна до ринкового саморегулювання за коригуючої ролі ТНК, міждержавних та наддержавних інститутів. Це є важливою особливістю міжнародної економіки.

Міжнародна економіка є інформаційною економікою в інформаційному суспільстві. Це — одна з граней її соціального типу, що визначає її функціонування і розвиток, оскільки:

· інформація та інформаційна технологія є одним з вирішальних чинників зростання продуктивності праці, конкурентоспроможності фірми, національного господарства, регіональних угруповань, ТНК. Конкурентоспроможність на базі інформаційних технологій досягається за рахунок різкого зростання швидкості економічних процесів шляхом зниження енергомісткості, матеріаломісткості, переходу до безвідходного, виробництва;

· використання інформаційних технологій є головним чинником прийнятя правильних управлінських рішень;

· інформаційні технології роблять ефективними дрібносерійне виробництво, орієнтоване на конкретну людину;

· інформація та інформаційні технології змінюють характер накопичення багатства, а в кінцевому підсумку — саме поняття " багатство". Відбувається трансформація від уречевленого багатства до знань та іншої корисної інформації. Інформація, як правило, втілюється в речових чинниках, але вони не здатні до самовираження. Відтак накопичення людського капітала стає пріоритетним.

Характерною ознакою міжнародної економіки є те, що вона з самого початку завдяки своїй ринковій природі та інформаційності є відкритою системою достатньо високого ступеню відкритості.

Загальний рівень відкритості міжнародної економіки визначається ступенем відкритості її підсистем та суб'єктів: насамперед національних економік, інтеграційних регіональних угруповань, транснаціональних корпорацій, міжнародних економічних організацій.

Звичайно під " відкритістю" розуміють розвиток 4-х ключових каналів, що пов'язують національні економічні системи: торгівлю товарами, рух капіталів, взаємообмін національних валют, міграцію робочої сили.

Сучасний стан світової економіки дозволяє виділити два крите-рія і відповідно два рівня відкритості її підсистем:

1. зумовлені міжнародним поділом праці ступінь і форми залученості країв в міжнародний торгівельний обіг;

2. зумовлений всесвітнім поділом праці ступінь інтегрованості національних економік в наднаціональний (регіональний та глобальний) торгівельний і виробничо-інвестиційний простір.

На першому рівні показником відкритості може слугувати питома вага експорту (експортна квота) та імпорту (імпортна квота) у валовому внутрішньому продукті (ВВП).

Е_к = (Е / ВВП) ´ 100,

де Е_к— експортна квота; Е— обсяг експорту.

І_к — (І / ВВП) ´ 100,

де Ік — імпортна квота; І — обсяг імпорту.

Комбінація експортної та імпортної квоти дає уявлення про масштаби зв'язку окремих національних економік із світовим ринком.

На другому рівні показниками відкритості є: ступінь відкритості національних кордонів для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили, динаміка обсягу коштів, позичених на міжнародних фінансових ринках; обсяг прямих зарубіжних інвестицій (ПЗІ); питома вага зарубіжного виробництва ТНК в загальносвітовому виробництві товарів та послуг.

Відкритість системи міжнародної економіки об'єктивно визначається станом міжнародного і всесвітнього поділу праці і зумовленого цим процесом інтеграції та інтернаціоналізації виробництва та обігу.¹ Отже світова економіка — це економічна підсистема світового господарства, специфіка, цілі і механізм функціонування якої визначається її соціальним типом (соціально-регульована ринкова економіка) і процесами економічної інтеграції і транснаціоналізації. Концепт системи світової економіки визначає також специфіку матеріального змісту цієї системи і норм поведінки її суб'єктів.

Ехономічна інтеграція — це процес зближення національних економік шляхом створення «даного економічного простору для вільного перемащення томрів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони. Економічну інтеграції) можна уявити як спектр різних ступенів інтегрованості. На одному кінці цього спектра — досить цілісна система регіонально) економки (Європейський Союз), на другому-країни з низьким ступенем інтегрованості в систему міжнародних економічних зв'язків (Північна Корея, Куба, В'єтнам та ін)