Неткані матеріали.

Неткані матеріали – це текстильні вироби, які зовні можуть нагадувати тканину або трикотажні полотна. Виробляють їх без процесі прядіння, ткацтва та в’язання.

Характеристика нетканих матеріалів за способом виготовлення.

В’язальнопошивне полотно – це неткане полотно, виготовлене шляхом пров’язування нитками або волокнами волокнистого полотна, ниток, тканини або поєднання їх з не текстильними матеріалами з утворенням петель з ниток чи волокон. Вони можуть бути: полотнопрошивними, ниткопрошивними та тканепрошивними.

Холстопрошивний спосіб виготовлення нетканих матеріалів є основним способом для виготовлення матеріалів для одягу. Це нетканий матеріал, який сформований з волокон та прошитий на багатоголковій машині. Ці неткані полотна займають найбільшу частку в асортименті побутових нетканих матеріалів. Це масивні пухкі, товсті полотна з добрими теплозахисними якостями: ватини, утеплювальні матеріали, полотна типу фланелет, сукон, драпів, байки, полотна для виробів дитячого асортименту, костюмно-платтєві полотна.

За волокнистим складом їх випускають бавовняними та напіввовняними.

Бавовняні полотна типу фланелей та байки піддають ворсуванню, друкуванню, апретуванню, каландруванню, іноді тисненню.

Напіввовняні полотна типу сукон та драпів піддаються валянню, фарбуванню, ворсуванню, пресуванню, декатируванню. Можуть містити до 50% хімічних волокон.

Бавовняні та напіввовняні ватини оздобленню практично не піддаються і використовуються для виготовлення утеплювальних прокладок в одязі.

Холстопрошивні полотна мають високу зносостійкість, еластичність, не зминання, низьку усадку, добрі теплозахисні якості.

Ниткопрошивні неткані полотна утворені шляхом пров’язування настилу ниток, які укладені в поперечному напрямку або накладені одна на одну додатковою системою прошивних ниток. Такі матеріали більш тонкі, ніж холстопрошивні, мають більш міцну та жорстку структуру. Виробляють дуже різноманітними за структурою: від вишуканих прозорих та напівпрозорих платтєво-блузочних до важких костюмно-платтєвих та декоративно-меблевих. Їх випускають суворими, відбіленими, гладко фарбованими, меланжевими та з друкарським малюнком. Використання фасонної пряжі надає полотнам ефект букле. Полотна мають міцну, жорстку структуру.

Бавовняні полотна використовують для виготовлення рушників, серветок, простирадл.

Напіввовняні полотна використовують для виготовлення одягу та для оббивки меблів.

Шовкові полотна типу тканини найбільш питому вагу займають костбмно-платтєві, блузочні та декоративні полотна. Їх виробляють з синтетичної об’ємної пряжі та текстурованих ниток, прошитих такою же пряжею, текстурованими або комплексними капроновими нитками.

Полотна мають добрі гігієнічні властивості, добру формостійкість, невелику теплопровідність, добрі гігроскопічні властивості та повітряпроникливість.

Тканепоршивні полотна. Спосіб базується на прошиванні каркасу з тканини, трикотажного або нетканого полотна на баготоголкових машинах, які утворюють петельний ворс на поверхні каркасу з однією або двох сторін. Таким способом виготовляють махрові полотна, штучне хутро (петлі на поверхні розрізають). Використовують у якості підкладочного матеріалу. Матеріал малорозтяжний, теплозахисний.

Голкопробивний спосіб базується на скріпленні волокнистого холста його жволокнами. Сформовані холости, які накладені один на інший голкою з зазубнями на кінцях утворюється скріплення холстів (механичне). Холст пропускають крізь ванни з гарячою водою, де виникає усадка та ущільнення холсту, підвищується міцність матеріалу та його стійкість до розшарування. Таким способом виготовляють ватини, полотна для нижніх комірів, матеріали для прокладок в одязі.

Голкопробивні полотна завдяки високій пористості мають добрі теплозахисні якості, високі повітря- та паропроникливість.

Валяний спосіб використовують для виготовлення полотен для нижніх комірів типу драпів та сукон з волокон вовни методом їх звалювання. На відміну від виробництва войлоку при виготовленні таких матеріалів між шарами волокон прокладається шар ниток. Матеріали мають добрі формовані властивості.

Клейовий спосіб базується на скріпленні настилу волокон рідкими або сухими клейовими речовинами на спеціальних агрегатах.

Сухий спосіб склеювання називається термопластичним. Клейові порошки, нитки, сітки вводять в настил волокон. В процесі наступної термообробки клей розплавляється і скріплює настил. (більш прогресивний).

При мокрому способі склеювання холст волокон насичують рідкими клейовими речовинами, потім висушують та каландрують. Таким способом виготовляють матеріали для прокладок в одязі та матеріали технічного призначення.

Флізеліни виробляють з суміші бавовни (80%) з капроном (20%) або капрону(30%) з віскозою (70%), мають орієнтоване розташування волокон. Це легкі, жорсткі, пружні, міцні та зносостійкі полотна, які використовують для прокладок виробу. Флізелін з клейовим покриттям використовують для фронтального дублювання деталей швейних виробів. Флізеліни стійкі до багаторазового прання та хімічної чистки. Недоліки: не спресовується.

Прокламелін більш товстий, жорсткий матеріал (нітрон 50%, віскоза 50%). Неорієнтоване розташування волокон (плямами). Стійкий до нагрівання до температури 160’С, а також до прання та хімічної чистки.

Комбінований спосіб забезпечує більш надійне скріплювання настилу, так як з’єднування здійснюється декількома способами. Найчастіше поєднують голкопробивний та клейовий способи виробляють полотна для нижніх комірів типу фільц, які містять 70% вовни. Зв’язуюча речовина – латекс. Полотно зовні нагадує сукно, але при уважному розгляданні на ньому помітні проколи від голок. Випускають полотна гладко фарбованими або меланжевими.

Контрольні питання:

1. Дати характеристику трикотажу.

2. Які переплетення відносяться до поперечнов’язаних?

3. Які переплетення відносяться до основов’язаних?

4. Перерахувати основні властивості трикотажного полотна.

5. Якими способами отримують неткані текстильні матеріали?

6. Охарактеризуйте нитко прошивні неткані полотна

7. Охарактеризуйте клеєні неткані матеріали.

Література: Л.1 с. 234-252; Л.2 с. 243- 262.