Поняття законності і дисципліни у державному управлінні.

Законність і дисципліна - основні умови існування будь-якої демократичної держави, його обов'язкові риси. Вони невіддільні друг від друга. Законність можлива тільки при чіткому дотриманні дисципліни всіма фізичними і юридичними особами, а дисципліна, у свою чергу, обумовлюється рамками закону. Словник визначає законність як «загальноприйняте, установлене правило співіснування, норму повеінки», що охороняється законами, а дисципліну - як «точне, своєчасне і неухильне додержання встановлених правовими та ін. соціальними нормами правил поведінки у держ. і сусп. житті».

У юридичній науці під законністю розуміють «неухильне виконання законів і відповідних їм інших нормативних актів органами держави, посадовими особами, громадянами й громадськими організаціями». Це означає, що законність обов'язкова для всіх елементів держави (органів законодавчої, виконавчої й судової галузей влади, інших державних і недержавних організацій, громадян). Вона також є умовою, що забезпечує можливість безперешкодної реалізації прав громадян, суспільних організацій на самовираження й вільний розвиток.

Законність у сфері державного управління ґрунтується на таких принципах:

- загальнообов’язковість законів для всіх без винятку органів, закладів, організацій, посадових осіб, громадян тощо.

- єдності законності, тобто одноманітному розумінні і заснуванні законів на всій території держави.

-неприпустимості протиставлення законності і доцільності.

Ознаки законності:

-всі рішення, що приймаються державним органом, повинні відповідати чинному законодавству.

-рішення, що приймаються державним органом, не повинні виходити за межі повноважень цього органу.

-всі рішення державних органів приймаються у такому порядку і таких формах, які відповідають нормативним приписам.

-взаємовідносини державних органів з недержавними структурами, громадянами та їх об’єднаннями здійснюються у межах взаємних прав і обов’язків, які визначені на законних підставах.

Законність можна розглядати і як метод державного управління, тобто сукупність прийомів, способів, за допомогою яких держава забезпечує належне поводження своїх суб'єктів.

Для того щоб забезпечити режим законності, держава повинна створити відповідну основу для цього. Такою основою (або гарантіями) законності в державному керуванні є наявність: 1) певних економічних умов; 2) розвинутої політичної системи; 3) механізму соціального захисту населення; 4) науково обґрунтованої системи норм права, що відповідає вимогам часу й доступна для розуміння всіма суб'єктами державного управління; 5) механізму примусу, що чітко працює в рамках закону.

Важливою умовою законності й дисципліни в державному керуванні варто визнати також високу правову культуру громадян і апарата виконавчої влади, що, у свою чергу, є слідством загального рівня утворення й культури суспільства.

Таким чином, законність і дисципліна - це обов'язкові риси правової держави, сукупність форм і методів державного управління, які знаходять своє зовнішнє відображення в чинному законодавстві й за допомогою яких держава регулює взаємини в суспільстві, досягається стан законослухняного поводження об'єктів управління.