Поняття, зміст та особливості управління адміністративно-політичною сферою.

Управління в адміністративно-політичній сфері є різновидом державного управління, вираженого в цілеспрямованому й організуючому впливі, здійснюваному з метою забезпечення взаємодії, погодженості й упорядкування загальних дій людей, органів, підрозділів і служб в інтересах ефективного виконання поставлених перед ними завдань.

Для управління в адміністративно-політичній сфері, як і для державного управління, здійснюваного Президентом, урядом та іншими органами виконавчої влади, законодавчими органами й органами місцевого самоврядування характерні наступні ознаки:

а) здійснення загальнозначущих функцій;

б) нормативно-розпорядницьке регулювання;

в) підзаконний характер діяльності;

г) використання владних повноважень.

Управління в адміністративно-політичній сфері, здійснюване органами виконавчої влади, характеризується названими й, додатково, що випливають ознаками:

а) безперервний і оперативний характер діяльності;

б) здійснення спеціалізованих функцій, що вимагають однакової технології;

в) установлення юридико-функціональних режимів;

г) діяльність ієрахічно побудованого апарата управління;

д) застосування мер адміністративного (дисциплінарного) впливу;

е) професійний апарат.

Як і будь-який інший вид управління, управління в адміністративно-політичній сфері має системний характер і здійснюється в рамках соціальних управлінських систем.

Разом із цим, управління в адміністративно-політичній сфері має свій специфічний характер, властивій тільки названій сфері і її складових. Всі вони носять політичний, захисний характер і прямо пов'язані з головними й фундаментальними функціями держави. Це в першу чергу оборона, безпека, зовнішня розвідка, іноземні справи, а також внутрішні справи і юстиція.

Названі області цілком мають правоохоронний характер, перебувають на сторожі закону й правопорядку, забезпечують охорону прав і свбод громадян, оборону й безпеку держави, вирішують питання, пов'язані з удосконалюванням правопорядку, життям і безпекою цивільного суспільства в цілому й кожної людини окремо. Правоохоронними органами, які використовують у своєму управлінні різноманітні способи (методи) реалізації завдань і функцій державних органів, які, у свою чергу, дають можливість класифікувати методи управління. У найбільш загальному виді ці методи можна розділити на три види: переконання, заохочення, примус. Всі ці види передбачають використання політичних, моральних, ідеологічних, адміністративних, організаційних і психологічних засобів.