Система органів управління державною безпекою України.

Законодавчу основу забезпечення національної безпеки представляють Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти державних органів влади й керування, прийняті в границях їхньої компетенції в даній сфері; міжнародні договори й угоди, укладені або визнані Україною.

Для безпосереднього виконання функцій забезпечення національної безпеки в системі виконавчої влади створюються й діють сили й засоби забезпечення національної безпеки, у які входять:

а) Збройні сили України; Служба безпеки України; Внутрішні війська, органи й підрозділи Міністерства внутрішніх справ України; Прикордонного війська України; військові підрозділи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і в справі захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи й інші військові формування, створені відповідно до Конституції України, які виконують свої функції в даній сфері відповідно до діючого законодавства; б) органи, що забезпечують безпечне ведення робіт у промисловості, енергетику, на транспорті й у сільському господарстві; служби забезпечення безпеки засобів зв'язку й інформації; митні служби; природоохоронні служби; органи охорони здоров'я населення та інші державні органи забезпечення безпеки, які діють відповідно до законодавства України.

Державним правоохоронним органом спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України, є Комітет Служби безпеки України.

В оперативно-службовій діяльності Служба безпеки України дотримується принципів об'єднання єдиноначальності й колегіальності, гласності й конспірації.

Загальне керівництво діяльністю органів Служби безпеки України здійснюють Президент України й Кабінет Міністрів України. Згідно ст. 31 Закону України «Про Службу безпеки України» Верховній Раді України доручений постійний контроль за діяльністю Служби безпеки України, дотриманням нею законодавства, і здійснюється Комісією Верховної Ради України з питань оборони й державної безпеки.

Голова Служби безпеки України регулярно інформує Верховну Раду України, Президія Верховної Ради України й Комісію Верховної Ради України з питань оборони й державної безпеки про діяльність Служби безпеки України, станів державної безпеки, дотримань чинного законодавства, забезпечення прав і воль людини й щорічно представляє Верховній Раді України звіт про діяльність Служби безпеки України.

Кабінет Міністрів України здійснює й контролює реалізацію конкретних заходів щодо національної безпеки органами державних служб спеціальної компетенції.

Важливі функції контролю покладені ст. 32 Закону України «Про Службу безпеки України» на Президента України й уповноважені їм державні органи. Постійний контроль за дотриманням конституційних прав громадян і законодавства в оперативно-розшуковій діяльності органів і підрозділів Служби безпеки України, а також контроль за відповідністю виданих Службою безпекою України положень, наказів, розпоряджень, інструкцій і вказівок - Конституції й законам України здійснюють спеціально призначені Президентом України посадові особи. Указом Президента України від 22 жовтня 1998 р. «Про контроль за діяльністю Служби безпеки України» затверджені основи здійснення контролю в сфері безпеки. Основна увага приділяється заходам, спрямованим на посилення контролю, втілення нових форм його здійснення. Уведено спеціальну посаду - Уповноваженого з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України, що призначається Президентом України і йому підкоряється. Згідно з указом уповноваженому надаються широкі права в сфері контролю за діяльністю Служби безпеки України.

Вищий нагляд за дотриманням і застосуванням законів Службою безпеки України здійснює Генеральний прокурор України й уповноважені їм прокурори.

Безпосереднє керівництво всією діяльністю Служби безпеки України, її Центральним керуванням здійснює голова Служби безпеки України. Він несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на Службу безпеки України. Його призначає на посаду Верховна Рада України по поданню Президента України.

Голова Служби безпеки України має заступників, які по його наданню призначаються Президентом України.

Для рішення основних напрямків і проблемних питань оперативно-службової діяльності й роботи з кадрами в Службі безпеки України створюються колегії. Члени колегії призначаються Президентом України за пропозицією голови Служби безпеки України й згоди Верховної Ради України. Члени колегії зобов'язані вийти зі складу членів будь-яких партій, рухів і ін. суспільних об'єднань, що ставлять перед собою політичні цілі.

Відповідно до Закону України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 г, органи Служби безпеки України являють собою цілісну централізовану систему, що становлять:

- Центральне управління Служби безпеки України;

- регіональні органи Служби безпеки України;

- Служба безпеки Автономної Республіки Крим;

- органи військової контррозвідки;

- військові формування;

- навчальні, науково-дослідні та інші установи Служби безпеки України.

До регіональних органів служби безпеки України ставляться:

- обласні керування СБУ;

- міжрайонні, районні, місцеві підрозділи, розташування й територіальна компетенція яких можуть не збігатися з адміністративно-територіальним поділом України.

Організаційна структура Служби безпеки України визначається Президентом України.

Центральне управління Служби безпеки України відповідає за стан державної безпеки, координує й контролює діяльність інших органів Служби безпеки України. У його склад входять:

- апарат голови Служби безпеки України;

- функціональні підрозділи: розвідки, контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією й організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичного, оперативно-технічний, оперативного документування, слідчий, урядового зв'язку, по роботі з особовим складом, адміністративно-господарський, фінансовий, військово-медичний та інші, згідно з організаційною структурою Служби безпеки України.

Центральне управління Служби безпеки України видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконання в системі Служби безпеки України. Зазначені акти не підлягають виконанню, якщо в них установлюються не передбачені законодавством додаткові повноваження органів і співробітників Служби безпеки України або антиконституційні обмеження прав і воль громадян.

У границях своєї компетенції Центральне керування Служби безпеки України вносить Президентові України пропозиції про видання актів з питань збереження державної таємниці, обов'язкової для виконання органами державного керування, підприємствами, установами, організаціями й громадянами.

В інтересах державної безпеки органи й підрозділи Служби безпеки України можуть утворюватися на окремих державних стратегічних об'єктах і територіях, у військових формуваннях.

Органи військової контррозвідки створюються для контрровідувального забезпечення Збройних сил України, Прикордонних військ України й інших військових формувань, дислокованих на території України.

Начальники підрозділів Центрального керування Служби безпеки України - розвідки, контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією й організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичного, оперативно-технічного, оперативного документування, слідчого, урядового зв'язку, роботи з особовим складом, а також начальники регіональних органів - обласних керувань Служби безпеки України призначаються Президентом України по поданню голови Служби безпеки України.

У своїй оперативно-службовій діяльності регіональні органи Служби безпеки України не залежать від органів місцевої державної адміністрації й місцевого самоврядування, посадових осіб, партій і рухів.

У своєму розпорядженні органи Служби безпеки України мають навчальні заклади, науково-дослідні, експертні й військово-медичні установи й підрозділи, центри спеціальної підготовки, а також підрозділу спеціального призначення.

Діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі дотримання прав і воль людини. Органи й співробітники Служби безпеки України повинні поважати достоїнство людини й проявляти до нього гуманне відношення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках, з метою припинення й розкриття державних злочинів, окремі права й свободи особи можуть бути тимчасово обмежені в порядку й границях, певних Конституцією й законами України.

На вимогу громадян України в місячний строк Служба безпеки України зобов'язана дати їм письмові пояснення із приводу обмеження їхніх прав або свобод.

Громадськість України через засоби масової інформації й в інших формах у певному законодавством порядку інформується про діяльність Служби безпеки України.