Управління соціальним захистом населення.

До ведення Кабінету Міністрів України як вищого органа в системі виконавчої влади ставляться питання, пов'язані з реалізацією й дотриманням гарантій соціальних прав громадян, передбачених законодавством про соціальний захист, проведенням у життя єдиної соціальної політики. Кабінет Міністрів розробляє й здійснює через систему органів виконавчої влади загальнодержавні програми соціально-економічного розвитку країни, приймає або затверджує нормативні акти, якими регламентується діяльність органів соціального захисту населення. Так, Кабінет Міністрів прийняв цілий ряд нормативних актів по організації роботи органів соціального захисту, медико-соціальної експертної комісії, професійної реабілітації інвалідів, підвищенню розмірів пенсій і т.п.

Міністерство праці й соціальної політики України (Мінпраці України) є головним (ведучим) органом у системі центральних органів виконавчої влади по забезпеченню реалізації державної політики в сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування й стимулювання роботи, охорони й умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, трудової міграції.

Діяльність Мінпраці України направляється й координується Кабінетом Міністрів України.

Мінпраці України у своїй діяльності керується Конституцією й законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також Положенням про Міністерство праці й соціальної політики України, затвердженим Указом Президента України від 30 серпня 2000 р.

У межах своїх повноважень Мінпраці України організує виконання актів законодавства й здійснює систематичний контроль за їхньою реалізацією.

Мінпраці України узагальнює практику застосування законодавства з питань, які ставляться до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства й у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України й Кабінету Міністрів України.

Мінпраці України в процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, що відповідають органами інших держав, а також об'єднаннями громадян, релігійними об'єднаннями, благодійними організаціями й окремими громадянами.

Мінпраці України в межах своїх повноважень на основі й на виконання актів законодавства видає накази, організує й контролює їхнє виконання, у випадку потреби видає разом з іншими центральними й місцевими органами виконавчої влади загальні акти.

Мінпраці України очолює Міністр, якого призначає на посаду по поданню прем'єр-міністра України й звільняє з посади Президент України.

Через Міністра направляється й координується Кабінетом Міністрів України діяльність Державного комітету України по справах ветеранів.

Для погодженого рішення питань, що ставляться до компетенції Мінпраці України, обговорення найважливіших напрямків його діяльності в Міністерстві утвориться колегія в складі Міністра (голова колегії), його першого заступника й заступників, а також керівників структурних підрозділів Мінпраці України.

До складу колегії можуть входити керівники інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, які ставляться до сфери управління Мінпраці України, а також представники громадських організацій. Члени колегії затверджуються й звільняються від обов'язків Кабінетом Міністрів України по поданню Міністра. Рішення колегії проводяться в життя наказами Мінпраці України.

У складі Мінпраці України Кабінетом Міністрів України можуть бути утворені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

Для розгляду наукових рекомендацій і пропозицій щодо головних напрямків розвитку в сфері праці й соціальної політики, обговорення найважливіших програм і інших питань у Мінпраці України можуть створюватися вчена рада, інші консультативні й дорадчі органи.

Склад цих органів і положення про їх затверджує Міністр.

Гранична чисельність працівників центрального апарата Мінпраці України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Головне управління праці й соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації й управління праці й соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації (далі - управління) є структурним підрозділом обласних, Київської й Севастопольської міських держадміністрацій, які утворяться головами обласних, Київської й Севастопольської міських держадміністрацій, підзвітні й підконтрольні головам відповідної держадміністрації й Мінпраці.

Управління в процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами обласної, Київської й Севастопольської міської держадміністрації, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, а також з релігійними, благодійними організаціями й об'єднаннями громадян.

Управління очолює начальник, що призначається на посаду й звільняється від посади головою обласної, Київської й Севастопольської міської держадміністрації за узгодженням з Мінпраці.

Для погодженого рішення питань, що ставляться до компетенції управління, у ньому утвориться колегія в складі начальника управління (голова колегії), його заступників за посадою, інших відповідальних працівників управління.

До складу колегії можуть входити керівники органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, які ставляться до сфери управління Мінпраці, а також представники відповідних громадських організацій.

Персональний склад колегії затверджується головою обласної, Київської й Севастопольської міської держадміністрації по поданню начальника управління.

Рішення колегії проводяться в життя наказами начальника управління.

Для розробки наукових рекомендацій і пропозицій щодо основних напрямків діяльності управління, обговорення найважливіших програм і рішення інших питань у керуванні можуть створюватися вчені ради.

Склад вчених рад і положення про їх затверджує начальник управління.

Управління утримується за рахунок засобів державного бюджету.

Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників і витрати на зміст управління в межах виділених асигнувань визначає голова обласної, Київської й Севастопольської міської держадміністрації після попередньої їм експертизи у фінансовому керуванні відповідної держадміністрації.

Структурним підрозділом районної, районної в містах Києві й Севастополі держадміністрації, що створюється головою цієї адміністрації, є Управління праці й соціального захисту населення районної, районної в містах Києві й Севастополі держадміністрації. Воно підзвітно й підконтрольне голові держадміністрації й, відповідно, головному управлінню праці й соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації, управлінню праці й соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

Управління під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами районної, районної в містах Києві й Севастополі держадміністрації, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами, установами, організаціями, громадянами і їхніми об'єднаннями.

Управління очолює начальник, що призначається на посаду й звільняється від посади головою районної, районної в містах Києві й Севастополі держадміністрації за узгодженням, відповідно, з начальником головного управління праці й соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації, управління праці й соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

Для розгляду наукових рекомендацій і пропозицій з питань, що ставиться до компетенції управління, у ньому можуть створюватися вчені ради й комісії.

Склад вчених рад і комісій і положення про їх затверджує начальник управління.

Управління втримується за рахунок засобів державного бюджету. Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників і витрати на зміст управління в межах виділених асигнувань визначає голова районної, районної в містах Києві й Севастополі держадміністрації після попередньої експертизи у фінансовому відділі.

З питань соціального захисту населення з Міністерством праці й соціальної політики України тісно співробітничає Пенсійний фонд України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого направляється й координується Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 р.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією й законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України й вищевказаним Положенням.

Пенсійний фонд України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що ставиться до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства й у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України й Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Пенсійний фонд України організує виконання актів законодавства й здійснює систематичний контроль за їхньою реалізацією.

Пенсійний фонд України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє із центральними й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями, що відповідають органами інших держав.

Пенсійний фонд України в межах своїх повноважень на основі й на виконання актів законодавства видає накази, організує й контролює їхнє виконання.

Пенсійний фонд України у випадку потреби видає разом з іншими центральними й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування загальні акти.

Нормативно-правові акти Пенсійного фонду України підлягають державній реєстрації в порядку, установленому законодавством.

Рішення Пенсійного фонду України, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності й громадянами.

Засоби Пенсійного фонду України зберігаються на окремих поточних рахунках і субрахунках в установах банків, використовуються винятково по призначенню й вилученню не підлягають.

Оплата послуг, пов'язаних зі здійсненням поточної господарської діяльності, здійснюється Пенсійним фондом України і його органів по тарифах, установленим для бюджетних організацій.

Керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснюється правлінням Пенсійного фонду України, чисельність і персональний склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Голова правління Пенсійного фонду України і його заступників призначаються на посаду й звільняються від посади Президентом України у встановленому порядку.

Засідання правління Пенсійного фонду України скликаються в міру потреби, але не рідше одного разу у квартал. Правління є правочинним приймати рішення при наявності на засіданні не менш двох третин його членів. Рішення приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів правління.

Для розгляду пропозицій щодо реалізації основних завдань, обговорення найважливіших питань діяльності в Пенсійному фонді України можуть створюватися наукові, методологічні, експертні ради та інші дорадчі й консультативні органи. Склад цих органів і положення про їх затверджує голова правління Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо й через утворені у встановленому порядку управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі, а також відділи Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Гранична чисельність працівників Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру центрального апарата Пенсійного фонду України, а також положення про його структурні підрозділи затверджує голова правління Пенсійного фонду України.

Штатний розклад і кошторис витрат центрального апарата Пенсійного фонду України затверджує голова правління Пенсійного фонду України за узгодженням з Міністерством фінансів України.

1. Управління охороною здоров’я

ст. 3 Конституції - здоров’я людини є однією з найвищих соціальних цінностей, забезпечення якої-один з головних обов’язків держави.

Завдання Міністерства охорони

Забезпечує реалізацію держ. політики щодо охорони здоров‘я, розробляє проекти відповідних державних програм на перспективу, вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції про їх фінансове забезпечення;

Здійснює координацію діяльності закладів охорони;

Організує вивчення впливу навколишнього природного середовища на здоров‘я людини

Готує та подає до Уряду пропозиції про підписання міжурядових угод з питань охорони здоров‘я.

Розробляє разом з Академією наук науково-технічні програми з охорони здоров‘я та біології людини;

Розробляє і впроваджує у діяльність національної служби охорони здоров‘я нові умови господарювання виходячи із законів ринкової економіки.

Проводить в органах і закладах охорони здоров‘я організаційно-методичну роботу по реалізації державної політики в галузі праці і зароб. Плати.

Забезпечує державний санітарний нагляд за виконанням підприємствами;

Установлює гранично допустимі показники і характеристики шкідливих факторів для здоров‘я людини.

Здійснює разом з відповідними органами державної виконавчої влади вибірковий контроль за рівнем радіаційного забруднення.

Погоджує стандарти, технічні умови і документацію на харчові продукти і питну воду, нові хімічні речовини

Вносить пропозиції щодо заборони або тимчасового припинення експлуатації діючих об‘єктів.

Установлює порядок: надання населенню швидкої допомоги

Здійснює заходів щодо підготовки органів, закладів охорони здоров‘я і підприємств.

Матеріально-технічного забезпечення медичних формувань та установ, призначених для Мінооборони, Цивільної оборони та служби екстремальної медицини

Визначення виробництв, професій та робіт із важкими і шкідливими умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок і осіб., надання додаткової відпустки, встановлення скороченого робочого дня;

Медичного відбору і направлення хворих для санаторно-курортного лікування