Правове регулювання інноваційної діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 325 ГК інноваційною діяльністю у сфері господарювання є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних про­грам з тривалими строками окупності витрат і впроваджен­ня нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя.

Законодавство України у сфері інноваційної діяльності базується на Конституції України і складається із ГК України (ст. 325-332) законів України «Про інвестиційну діяльність», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків», «Про спе­ціальну економічну зону «Яворів» та інших законодавчих актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Основним нормативно-правовим актом у зазначеній сфері господарювання є Закон України від 4 липня 2002 р. «Про інноваційну діяльність»², що визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інновацій­ної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і спрямований на підтрим­ку розвитку економіки України інноваційним шляхом.

Ч. 2 ст. 326 ГК встановлює, що формами інвестування інноваційної діяльності є:

державне (комунальне) інвестування, що здійснюється органами державної влади або органами місцевого самовря­дування за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відповідно до закону;

комерційне інвестування, що здійснюється суб'єктами господарювання за рахунок власних або позичкових коштів з метою розвитку бази підприємництва;

соціальне інвестування, що здійснюється в об'єкти со­ціальної сфери та інших невиробничих сфер;

іноземне інвестування, що здійснюється іноземними юридичними особами або іноземцями, а також іншими дер­жавами;

спільне інвестування, що здійснюється суб'єктами Украї­ни разом з іноземними юридичними особами чи іноземцями.

Інноваційна діяльність передбачає інвестування науко­вих досліджень і розробок, спрямованих на здійснення якісних змін у стані продуктивних сил і прогресивних міжгалузевих структурних зрушень, розробки і впрова­дження нових видів продукції і технологій.

Інноваційна діяльність здійснюється за такими напря­мами:

проведення наукових досліджень і розробок, спрямова­них на створення об'єктів інтелектуальної власності, нау­ково-технічної продукції;

розробка, освоєння, випуск і розповсюдження принци­пово нових видів техніки і технології;

розробка і впровадження нових ресурсозберігаючих тех­нологій, призначених для поліпшення соціального і еко­логічного становища;

технічне переозброєння, реконструкція, розширення, будівництво нових підприємств, що здійснюються впер­ше як промислове освоєння виробництва нової продукції або впровадження нової технології.

Основною правовою формою реалізації інвестицій у сфері інноваційної діяльності є договір на створення і пе­редачу науково-технічної продукції.

За договором на створення і передачу науково-техніч­ної продукції одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовни­ка) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі - НДДКР), а замовник зобов'язується прийняти ви­конані роботи (продукцію) і оплатити їх.